Час формування національного бюджету є лотерейним для більшості громад України. Хтось отримає “по повній”, а хтось так і буде рахувати копійки. В умовах проведення реформи місцевого самоврядування громади отримали додатковий стимул до наповнення власних бюджетів через податки. Маєш у своєму місті або селі заправку, розвинуті підприємства, торгівлю – маєш хороші доходи в бюджет.
60% податку на доходи фізичних осіб, 5% акцизу, а також інші надходження зробили 2016 рік чи не найбагатшим для більшості громад України. Подорожуючи нашою країною можна було побачити постійні ремонти доріг, оновлення шкіл та дитячих садків, налагодження благоустрою тощо.
Проте восени, як завжди, стартувала “бюджетна лотерея” і більшість представників місцевих рад стали непокоїтися про доходи своїх громад. Україною почала мандрувати чутка про скасування субвенцій, які наче повітря необхідні для реформування освіти та медицини на місцях. Також говорять про передачу 50% з палива та 100% акцизу з продажі алкоголю до обласних бюджетів, що може стати для громад катастрофою.
Інститут “Республіка” вирішив проаналізувати ситуацію і розповісти, що є правдою, а що – міфом.
Субвенції
Хоча більшість міських та сільських голів об’єднаних громад непокоїлися про скасування субвенцій на медицину та освіту, вони все ж закладені в проекті на 2017 рік. Відтак, державна влада планує передати кошти в об’єднані громади у вигляді субвенцій у наступних розмірах:
- Медична субвенція, зокрема на закупівлю ліків та реконструкцію системи закладів охорони здоров’я – 46,9 млрд грн. із загального фонду та 500 млн грн. зі спеціального фонду.
- Освітня субвенція – 41,9 млрд грн.
У цілому, державні можновладці вирішили, що громади у 2017 році мають отримати більше коштів на медицину, ніж отримали у 2016 році – на 2,54 млрд грн. із загального фонду і на 320 млн грн. зі спеціального фонду. Загалом це і не дивно. У більшість місцевих лікарень просто страшно заходити – старе обладнання, пошарпані стіни та ще й на додачу не завжди кваліфікований персонал. А тут же йдеться про здоров’я та повноцінне життя українця.
Щодо освіти, то на ній, як завжди, економлять. На 2017 рік держбюджетом передбачено на 2,92 млрд грн. менше ніж у 2016 році.
Додам також, що й Мінрегіонбуд заклав кошти на розвиток громад:
- Субвенція на формування інфраструктури об’єднаних територіальних громад – 1 млрд грн зі спеціального фонду.
- Державний фонд регіонального розвитку – 3 млрд грн. із загального фонду та 5 млрд грн. зі спеціального фонду.
Дані кошти можуть бути також витрачені на реконструкцію медичної або освітньої інфраструктури, якщо місцеві громади доведуть, що ці витрати – стратегічні.
***Тому Інститут “Республіка” вкотре наголошує про необхідність написання стратегії у місцевих громадах. Стратегія є ключем до наповнення бюджету, як з держбюджету, так і від міжнародних фондів та інвесторів. Тому, хто не створив стратегічний план у 2016 році – варто поквапитися та якнайшвидше визначити майбутній шлях розвитку на наступні 5-10 років.
Акциз
З акцизом ситуація більш небезпечна. У Верховній Раді України сьогодні зареєстрований законопроект №5206 про внесення зміни до Бюджетного кодексу України щодо зміцнення фінансового стану місцевих бюджетів.
Як на мене, “Зміцнення фінансового стану” – назва із сарказмом. Бо він передбачає, що 50% акцизу на паливо підуть в обласні бюджети. У ВРУ пояснюють це тим, що це допоможе збалансувати доходи усіх громад. У даному випадку народним депутатам краще знайти інші можливості для збільшення доходів ОТГ, що не мають заправок, аніж забирати половину доходів з акцизу.
Щоб зрозуміти, як загрожує ОТГ даний законопроект, Експерти Інституту “Республіка” взяли по 5 ОТГ з однієї області сходу, центру, півночі, півдня та заходу України і порівняли співвідношення акцизу до власних доходів громад. Тобто ми шукали відповідь на питання: яку ж частку акциз становив у власних доходах в громадах за 2016 рік?
У 23 громадах Одеської, Тернопільської, Дніпропетровської, Донецької та Чернігівської областей у середньому акциз становив 13 % від загальних доходів місцевих бюджетів. Звісно, десь він наближався до 0, десь до 39%, але це були чесно зароблені гроші громади. Якщо у громад забрати половину, то стане навпаки більше громад, у яких надходження з даного податку стануть у показниках ближчими до нуля. Окрім того, даний податок стимулював органи місцевого самоврядування створювати відкриті умови для торгівлі за правилами податкового кодексу. Касові апарати та чекові машини росли, як гриби, у більшості газових заправок.
Зараз можна навести багато гіпотез появи цього законопроекту, та головне для місцевих громад сьогодні – зберегти свої кошти, а отже, відстояти свій зароблений акциз, доки законопроект не прийняли. За прогнозами, його скоріш за все будуть ставити на голосування до нового року, щоб січень почати з новими бюджетами.
***Тому порада для ОМС – шукайте швидше своїх лобістів у ВРУ, проводьте переговори з народними депутатами, щоб провалити цей законопроект.
Варто наголосити, що реформа місцевого самоврядування та її кровоносна система – кошти (зі скрипом), але вона намагається встояти проти величезної кількості внутрішніх та зовнішніх противників і паразитів. Факт розвитку або деградації громад залишається все ж незмінним: або громади формують сильний професійний склад з якісною, системною комунікацією, починаючи з мешканців і завершуючи народними депутатами та Кабміном. Крім цього, пишуть стратегії та починають заробляти справжні кошти для розвитку своїх міст та сіл або вони приречені на провал. У будь-якому разі Інститут “Республіка” бажає реформі та громадам успіху в новому році, високих досягнень та перемог!