26 квітня в Українському кризовому медіа центрі відбулася презентація програмного документа, який підготували Democracy Reporting International (DRI) та Центр політико-правових реформ. Тема дослідження – «Свобода мирних зібрань в Україні: пошук оптимальної моделі врегулювання».
Питання реалізації права на свободу мирних зібрань в Україні досі залишається неврегульованим. У 2013 році Європейський суд з прав людини констатував відсутність в Україні закону, який би регулював порядок проведення мирних зібрань, хоча Конституція України чітко встановлює, що права людини визначаються законом.
З того часу парламент України так і не ухвалив закону, який би встановлював процедури проведення мирних зібрань. Хоча з 2014 року бачимо позитивну динаміку щодо гарантування права на мирні зібрання (кількість втручань з боку органів влади зменшилася, на законодавчому рівні запроваджено заборони, які звузили можливості влади накладати обмеження на проведення мирних зібрань), проте існує чимало суперечностей та викликів щодо реалізації права на мирні зібрання. Це стосується і практики, і законодавства. Досі можна спостерігати невиконання державою своїх позитивних обов’язків щодо реалізації права на мирні зібрання, незаконні обмеження на місцевому рівні, неврегулювання зловживань з боку учасників мирних зібрань тощо.
Тому, як зазначають автори документа, важливим питанням лишається розробка рекомендацій для вирішення проблемних питань, пов’язаних з мирними зібраннями.
Роман Куйбіда, Центр політико-правових реформ, один з авторів документа, так пояснив його мету: «Ми ставили перед собою завдання сформувати матрицю інтересів – подивитися, хто які погляди має на ті чи інші питання. Таких питань було близько 30, і завдяки інтерв’ю із представниками кожної з цих груп ми підготували драфт документа, який потім представили у 5 фокус-групах з цими стейкхолдерами окремо. За результатами нам вдалося сформувати документ, що показує шлях, який міг би бути підтриманий усіма зацікавленими сторонами».
З документом можна ознайомитися тут:
У презентації дослідження брав участь Володимир Чемерис, голова Інституту «Республіка». Він почав займатися питаннями реалізації права на свободу мирних зібрань одним із перших в незалежній Україні, продовжує бути практиком, тож оцінює теперішнє становище з широкої перспективи.
«Внeсeння змін до дeяких законодавчих актів є необхідним, – підкреслює пан Володимир. – Так чи інакшe низка законів стосується рeалізації права на свободу зібрань. Зокрeма трeба привітати рішeння Конституційного Суду, якe скасувало частину положeнь у законі про свободу віросповідання. Нeобхідно також скасувати статтю 185-3 Кодeксу про адміністративні правопорушeння».
За словами правозахисника, у нас є систeмна проблeма – недостатня обізнаність поліції з питань свободи мирних зібрань. Потрібно проводити систeмнe навчання поліції щодо цього питання, підкреслює Володимир Чемерис.
«Сьогодні ми спостерігаємо за тенденціями, що відбуваються зі свободою мирних зібрань, – зауважує правозахисник. – Судові заборони зійшли до мінімуму, але це не значить, що немає системних проблем. У нас немає свободи зібрань – є системні порушення свободи зібрань, пов’язані не з законодавчим регулюванням, а з насильницькими нападами на мирні зібрання. Ці напади роблять представники ультраправих організацій. Зібрання з певною тематикою у нас або неможливо провести, або організатори відмовляються від їх проведення у зв’язку з небезпекою нападу. А якщо й відбуваються, то проходять в оточенні агресивних людей при бездіяльності або відвертому сприянні представників поліції. До цієї тематики відносяться антивоєнна, антифашистська, ЛГБТ, феміністичні заходи, певні акції соціального протесту. У цьому зараз головна проблема в питанні мирних зібрань».
Відео презентації дивіться нижче: