Коментар виконавчої директорки Інституту “Республіка” Олександри Гліжинської до річниці святкування Дня Соборності України.

До святкування Дня Соборності України, яке традиційно відбувається щороку 22 січня, команда Громадського Простору підготувала матеріал в якому поєднала коментарі громадських активістів, керівників/ць громадських організацій стосоно цінностей навколо яких необхідно єднатися. З повним варіантом матеріалу Ви можете ознайомитися на сайті Громадського Простору. Ми презентуємо лише витяг з цієї публікації, а саме коментар виконавчої директорки Інституту “Республіка” Олександри Гліжинської.

Нагадуємо, що День Соборності в Україні офіційно відзначають з 1999 року. Саме 22 січня 1919 року було проголошено Акт Злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки. Цього ж дня, 1990 року в Україні відбулася акція до 71-ї річниці Акту Злуки “Живий ланцюг”, що мала на меті показати єдність сходу і заходу України. До акції долучилося близько трьох мільйонів людей. Узявшись за руки, вони створили безперервний ланцюг від Івано-Франківська через Львів до Києва.

На мою думку українці вже єднаються на основі таких цінностей як свобода, воля та самоврядування, — вважає Олександра Гліжинська. Ці цінності дають нам важливу основу для розвитку демократії. З точки зору моїх компетенцій як коуча, можу сказати, що коли мені потрібно визначити, які у людини цінності, доречне питання тут: за що ви готові віддати своє життя? Або ж інший шлях – обезцінити те, що називає людина цінністю, сказавши: “Навіщо тобі та свобода. Простіше ж підкоритись і дати управляти твоїм життям іншій людині. Щоб інша людина визначала, з ким тобі дружити, а з ким ворогувати, яку професію тобі обирати, який у тебе вектор розвитку тощо. Так же значно краще, коли за тебе вирішує хтось.

Якщо в цей момент людина червоніє і готова “накинутись” на коуча – це підтвердження, що свобода — таки цінність для людини. Що свобода, воля і самоврядування є цінностями для українців, вони, наші громадяни, підтверджували це неодноразово — під час воєн, революцій, зокрема, під час Революції Гідності, культурних рухів як проявів спротиву, а також проявів любові до свого міста, свого краю тощо.

саша простір

Ці цінності варто, на мою думку, посилити відповідальністю, прагненням щастя та любові. Я переконана, що свобода, воля, самоврядування без відповідальності не можуть існувати. Якщо ми приймаємо рішення, ми маємо розуміти, що саме ми несемо відповідальність за наші рішення, дії. Це важливо усвідомити і застосовувати, адже свобода + відповідальність – це творчість, творення; а вже свобода без відповідальності – це хаос.

Саме творчість — одна з ключових рис, що відрізняє нас, людей, від тваринного світу. Чому тут я згадую також про щастя і любов, бо нам, врешті-решт, треба навчитися бути щасливими, розуміти і відчувати, що формує наше щастя. Щастя – це процес, це усмішки в транспорті, це задоволення собою, своїм оточенням і життям, але разом з тим — це і бажання розвиватись, бути кращим…

Нам, врешті-решт, потрібно відійти від “плачу і знедолення” і прийти до щастя та гармонії. Насправді, це і просто, і складно водночас. Просто потрібно краще знати себе і світ, і відчувати себе частиною цього прекрасного світу. Від наших дій залежить наше завтра. І якщо ми прагнемо щастя, це “щасливе завтра” точно настане рано чи пізно. Варто лише помічати і відмічати позитивні зміни. Любов – це важлива цінність. Я не кажу суто про інтимні речі. Любов має бути у всьому – в роботі, в спілкуванні, у рішеннях тощо. Якщо ти щось справді любиш, навряд чи ти будеш ставитись до цього поверхово, безвідповідально”.

Тож у святкові дні, на початку року бажаю українцям розуміти себе, розуміти свої цінності, захищати свою свободу, бути відповідальними, більше ділитись своїми думками та самоорганізовуватись і просто бути щасливими. Ми точно цього варті!