Діалог громадян про зміни до Конституції у Рівному

Які зміни до Конституції пропонує Президент, чи потрібні ці зміни і до чого призведуть у разі ухвалення.

Зміни до Конституції України не тільки обговорюються активістами та активістками у містах де проходять форуми, медійне поле перенасичене інформацією, для того щоб зрозуміти, які дії влади є вірними рішеннями у становленні демократії, а які становлять ризики, відбуваються обговорення. Експерти Інституту “Республіка” з партнерами з Національного Демократичного Інституту та Центру політико-правових реформ продовжують дискутувати щодо запропонованих нововведень до Конституції.

20 січня у місті Рівне пройшов форум “Конституційний процес в Україні: відкритий діалог з громадянами”. Під час форуму обговорили конституційні зміни, налагоджували діалог з представниками громадськості, а також пропонували власне бачення внесення змін до Конституції.

Це Шостий форум із серії 10-х форумів, попередньо форуми пройшли у Львові, Житомирі, Черкасах, Запоріжжі, Києві. До обговорення конституційного процесу долучилося більше 400 учасників, серед яких місцеві активісти, експерти, науковці, лідери і активісти громадських організацій, політичних партій, молодіжних організацій, народні депутати України, депутати місцевих рад, вчителі, журналісти. Під час дискусій учасники пропонували своє бачення конституційного процесу та рекомендації щодо внесення змін до Конституції України, на основі яких громадськими організаціями буде розроблено спільний документ за результатами форумів.

Традиційно форум у Рівному розпочався з прес-конференції, де присутні: Олександр Марусяк, експерт з конституційного права, Центру політико-правових реформ, Сергій Різник, доцент кафедри конституційного права Львівського національного університету імені Івана Франка та Олександра Гліжинська, виконавча директорка Інституту “Республіка” розповіли про стратегічне бачення змін та які ризики несуть законопроєкти під Президента України.

Олександр Марусяк звернув увагу на численні порушення процедури і техніко-юридичні проблеми законопроєкту щодо децентралізації, який викликав значний суспільний резонанс і був відкликаний Президентом України 16 січня 2020 року.

Олександра Гліжинська, директорка Інституту “Республіка” (праворуч), Олександр Марусяк, експерт з конституційного права, Центру політико-правових реформ (по середині)

– Будь-які конституційні зміни повинні обов’язково обговорюватися із суспільством, тим паче, що команда Президента вже неодноразово підкреслювала важливість народовладдя і залучення громадян до участі в ухваленні рішень, – зазначила Олександра Гліжинська, директорка Інституту “Республіка”.

Продовженням форуму стала презентація дослідження Національного Демократичного Інституту про довіру до інститутів влади, політичних партій та виклики для українців. Результати дослідження представила Олена Боцко з Національного Демократичного Інституту.

Олена Боцко, директорка програми “Залучення громадян”, Національний Демократичний Інститут

Після презентації результатів дослідження відбулася дискусія, в якій взяли участь:

Модератор дискусії: Олександр Марусяк, експерт з конституційного права, Центру політико-правових реформ

Олександр Аліксійчук, народний депутат України, фракція політичної партії “Слуга народу”

Олександр Черненко, народний депутат України VIII скликання, політична партія “Європейська Солідарність”

Микола Кучерук, народний депутат України VII скликання, голова Рівненської обласної організації політичної партії ВО “Батьківщина”, депутат Рівненської обласної ради

Роман Денисюк, голова територіальної організації політичної партії “Голос”

Сергій Різник, к.ю.н., доцент кафедри конституційного права ЛНУ імені Івана Франка

Учасники дискусії

Під час дискусії експерти та представники політичних партій обговорили законопроєкти про зміни до Конституції України, згадали про висновки Конституційного Суду щодо деяких з цих законопроєктів та рішення Президента про відкликання законопроєкту щодо децентралізації. Експерти та представники зауважили, що рішення приймаються зі швидкістю без обговоренням із громадськістю, тому і сприймаються в “штики”.

Після завершення панельної дискусії, учасники заходу працювали у форматі “світового кафе”, де напрацьовували власні рішення покращення змін до Конституції, а після групової роботи презентували пропозиції. Ділимося ідеями, які підготували учасники заходу.

– Будь-які маніпуляції з кількісним складом ВРУ, не підвищать ефективності їх роботи та утворять нові можливості для корупції.

– Кожен громадянин України має мати право законодавчої ініціативи, на ряду з президентом, урядом, депутатами. Необхідно тільки визначити більш коректніші процедури щодо кількісних показників, визначити необхідність у прийнятті законодавчої ініціативи (стосуватися конкретної громади)

– Помічники народних депутатів мають бути експертами у конкретних сферах, а не водіями та перукарями.

– Правовий статус префекта необхідно виписати в конкретному законі або вже у законі, що вступив в дію. В разі завданої шкоди громади (ОМС) від префекта, необхідно затвердити норму відшкодування державою витрат, що зазнала громада.

Більш детальніше про серію публічних форумів за посиланням – https://bit.ly/2Qp0Isi

Наступний Форум відбудеться 27 січня у місті Ужгород для представників (Закарпатської, Львівської, Івано-Франківської, Чернівецької) областей, детальніше за посиланням – https://bit.ly/2RilpGy

Примітка. Захід організував Національний Демократичний Інститут у співпраці з Інститутом “Республіка”, Центром політико-правових реформ (ЦППР), Реанімаційним Пакетом Реформ (РПР), Громадською мережею публічного права та адміністрації UPLAN, за підтримки американського народу наданої через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID).