25 жовтня у Національному університеті “Острозька академія”, відбулося засідання Клубу “Активної Громади”.

Темою засідання стала “Інформаційна гігієна: між правдою й фейками”. Тренерками заходу виступили: Наталія Малиновська, координаторка ВІ “Активна Громада” в м. Рівне та волонтерка ВІ “Активна Громада” Наталія Головач. Вони розповіли студентам-політологам про:

  • що таке фейки, фото та відеофейки;
  • як та за допомогою яких інструментів інформацію можна перевірити;
  • хейтери, критики, тролі – хто це, та що з ними робити?
  • за допомогою яких онлайн інструментів можна перевірити діяльність депутатів?

острог дайджест

Учасники тренінгу, студенти Національного університету “Острозька академія”

– Дякуємо тренеркам, що приїхали з Рівного до нашого університету і поспілкувалися з нами на таку важливу тему, як інформаційна гігієна. Поширення неправдивих новин призводить до напруги та конфліктів у суспільстві. Але, на жаль, ми часто просто не в силах моніторити та перевіряти таку величезну кількість інформації, яка потрапляє до нас “на очі” протягом дня. Я зрозумів, що вірити маємо лише тій інформації, яку перевірили самостійно. Особливо легко ми піддаємося на інформацію, яку чуємо від друзів та рідних, але “чутки” і є найнебезпечнішими. Думаю, що тепер я буду частіше перевіряти усе, що чую, бачу та читаю, – розповідає учасник тренінгу Сергій.

Тренінг видався дуже насиченим. Учасники багато дискутували про фейки? Хибна аргументація, маніпулятивний заголовок, абсолютний фейк – про ці та не тільки ознаки фейкових новин спілкувалися з учасниками під час засідання! Однією з ознак хибної аргументації є те, що в тексті можуть не зазначатися конкретні дані та джерела звідки вони взяті. Ознакою маніпулятивного заголовку є використання словосполучення “Ви не повірите…”, “Читати всім!”, “Стало відомо”, тощо.

Окремим різновидом фейків є фотофейки. Як перевірити фото, яке здається вам дивним і можливо не дуже доречним в тексті? Ми знаємо відповідь! Фото, або скріншот з відео потрібно поставити в сервіс “Google Зображення” і ви знайдете звідки це фото/відео та дізнаєтеся чи воно справді ілюструє новину, чи просто підібрано.

острог2

Наталія Головач, волонтерка ВІ “Активна Громада”.

– Я рада що змогла долучитися до цього тренінгу. Студенти найбільш рухлива аудиторія. Рухливими я їх називаю саме через їх любов до інформації. Для нас важливо працювати з молоддю, адже саме вони споживають найбільше інформації та найменш готові до розпізнавання фейків. Сучасні технології дали нам можливість знати все, читати та дивитися будь-що, з іншого боку, тепер ми самі відповідальні за ту інформацію, яку ми споживаємо. Адже, чим краще ми будемо обізнаними про офіційні ресурси де можна дістати офіційні дані, ознаки за якими можна розпізнати фейки та маніпуляції, тим більш захищеними будемо, – розповідає волонтерка ВІ “Активна Громада” Наталія Головач.

Наталія Головач розповіла учасникам на що потрібно звертати увагу якщо новина, яку ми читаємо викликає підозру. В першу чергу звертайте увагу на заголовок і текст – чи співпадають вони? Бувають випадки коли заголовок говорить про одну новину, а інформація в тексті може бути про інше. Досить часто загалом використовують для привернення уваги, щоб отримати більше “кліків”. Однак, коли відкриваєш саму новину стає зрозуміло, що вона не просто не відповідає заголовку, але й містить інформацію невідомого чи сумнівного походження.

острог1

Координаторка ВІ “Активна Громада” Наталія Малиновська та група студентів під час тренінгу.

Ми говорили багато про інформацію та її використання. Мені здалося, що найбільше студентам сподобалося спілкуватися про хейтерів, критиків та тролів. Ми визначили хто вони такі та які їх особливості? Розглянули характерні ознаки кожного: критики – люди, які обґрунтовують свою позицію, хейтери та тролі – ті, кого можна зустріти в просторах інтернету, однак, якщо з хейтером ще можна бодай спробувати поспілкуватися, то з тролями цього не вийде. Тролі зазвичай можуть проігнорувати ваші відповіді або ж навпаки відходять від теми. Для мене було цікаво й те, що студенти самі розповідали про власний досвід спілкування з цими типами, – розповідає координаторка ВІ “Активна Громада” Наталія Малиновська.

Не обійшлося й без практичної частини. Учасники розглянули приклади фейків, які поширювалися в соціальних мережах. Учасники самостійно знаходили 2-3 новини, які можуть бути фейками і пояснювали чому вони так вважають. Це допомогло одразу закріпити отримані знання.

Наприкінці засідання тренерки розповіли про електронні інструменти за допомогою яких можна контролювати діяльність депутатів Верховної Ради та знайти цікаву інформацію! А саме:

  • RADA4YOU від Громадянської мережі “ОПОРА” – за допомогою якого можна дізнатися за які питання голосують депутати Верховної Ради.
  • “Золото партій” від громадського руху “Чесно” – за допомогою даного ресурсу можна побачити чи ви випадково не фінансуєте політичну партію та прочитати аналітичні матеріали про фінансування партій.

Захід було проведено в межах співпраці з Факультетом політико-інформаційного менеджменту НаУОА Національного університету “Острозька академія”.

Примітка. Клуби “Активної Громади” проходять у межах проекту «Якісна інформація – якісний вибір», який направлений на підвищення політичної культури серед населення України та підвищення якості інформаційного простору у період парламентських виборів.

Довідка. Проект «Якісна інформація – якісний вибір» виконується Інститутом “Республіка” в партнерстві з Громадським радіо за підтримки проекту USAID “Медійна програма в Україні”, що реалізується міжнародною організацією Internews.