Команда ВІ “Активна Громада” Хмельницького в рамках велопроєкту “80 днів за сонцем” відвідала більше 22 європейських країн. Четверта з них – Литва.

Найдовший етап мандрівки Юлії Мазур та Сергія Толстіхіна розпочався з Литви, а саме з міста Каунас. Це місто вважається культурною столицею всієї Литви. Дуже цікава його історична частина – Старе місто, де розташована величезна кількість пам’яток, пам’ятників архітектури, побудованих в різний час і в абсолютно різних архітектурних стилях.

Також в Каунасі знаходиться знаменита пішохідна алея Laisves, яка є найдовшою пішохідною алеєю в Європі. Тут знаходиться найдовший міст світу – міст Вітаутаса Великого. Справа в тім, що Каунас, який належав Російській імперії використовував православний календар, а польський Алексотас (по другий бік мосту) – католицький. Різниця була 13 днів, тобто перехід через міст тривав рівно 13 днів.

каунас

Хмельницька команда ВІ “Активна Громада” Юлія Мазур та Сергій Толстіхін у місті Каунас, Литва.

– Старт у місті Каунас обраний абсолютно не випадково, оскільки тут доживає свого віку отець-єзуїт Вітаутас Меркес – священник, що довго служив на Поділлі. Він почав будувати найбільший римо-католицький храм в Україні “Христа Царя Всесвіту” на Виставці у Хмельницькому. Йому 92 роки, він все розуміє, ходить, служить службу, нічого вже не чує, однак має шалене почуття гумору. Передали йому вітання від усіх, хто його знав. Він, у свою чергу, передав усім Боже благословення. Ми заночували тут в Єзуїтському монастирі та на наступний день вирушили в перший день нашого основного етапу 60-денних мандрів. До речі, тут популярна національна страва – горох зі шкварками, смакота неймовірна, розповідає Юлія Мазур координаторка ВІ “Активна Громада” та велоактивістка.

Перший день Юлія та Сергій подолали 150 кілометрів і заночували в єзуїтському костелі в місті Шяуляй. А на наступний день вони відвідали легендарну Гору Хрестів. Тут знаходиться понад 50 тисяч хрестів будь-яких видів: від величезних дерев’яних хрестів заввишки до декількох метрів, до натільних хрестиків, кетягами яких обвішані більші хрести. Одне розп’яття було встановлене Папою Римським Іоанном Павлом II під час його візиту до Литви 7 вересня 1993 року. Цей жест зробив Гору Хрестів відомою у всьому католицькому світі, що привело до значного збільшення кількості паломників і туристів, які відвідують гору.

Зараз на горі встановлюють хрести не тільки католики, але і представники інших християнських конфесій. Крім того, нещодавно тут з’явився священний символ іншої, нехристиянської релігії — на одному з почесних місць був встановлений позолочений юдейський шестигранник. Ця гора являє собою меморіал жертвам насильницьких депортацій з Литви, які були здійснені радянським тоталітарним режимом у 1940 – 1941 роках та після Другої світової війни. Це місце дійсно особливе та святе.

каунас 4

Відома Гора Хрестів у Литві.

– Ми дізналися багато нового, до прикладу, що на вираз “Прибалтика” тут ображаються десь так само, як українці ображаються, коли кажуть “на Україні”, замість “в Україні”. Тому, не варто говорити Прибалтика і Прибалти, а вірно – Балтійські країни та балтійські народи. Нам було приємно спілкуватися з українцями, які тут проживають. Вони дійсно мегапатріотичні та хвилюються за долю і розвиток нашої держави, готові допомагати усім чим можуть. Литва дуже гарна та затишна країна, сподіваємося ми ще повернемося сюди і знову матимемо такі ж цікаві зустрічі, – розповідає Сергій Толстіхін, велоактивіст.

У Каунасі Юлія та Сергій зустрілися з українцями, а саме з подружжям Михайлом та Іраїдою Юзько, котрі вразили їх своєю патріотичністю, почастували пивом і розповіли багато цікавих речей, а саме:

  • на даний час українці – четверта за величиною національна меншина Литви.
  • у Каунасі, який в 20-30 роки був “тимчасовою столицею” Литви, видатний українець Євген Коновалець створив потужне представництво Української військової організації (УВО), а згодом – філію Організації українських націоналістів (ОУН). Юля та Сергій відвідали меморіальну дошку на честь українця, яка встановлена на фасаді будинку, де знаходиться штаб Спілки стрільців.
  • на початку 2019 року в Литві мешкало майже 17 тисяч українців, що на 42% більше, ніж рік тому.
  • Литва з балтійських країн є найбільш проукраїнською, а литовці надзвичайно сильно нас підтримують. 

каунас3

Координаторка ВІ “Активна Громада” Юлія Мазур разом з українцями Михайлом та Іраїдою Юзько, які проживають в Литві.

Найбільшою українською організацією Литви є “Громада українців Литви”. Ця  організація є безпартійною, неприбутковою та культурно-просвітницькою, яка спрямовує свою діяльність на збереження культурно-історичної ідентичності українців.

“Громада українців Литви” об’єднує осередки в містах Вісaґінaс, Йонaва, Клaйпеда, Мяжейкяй, Кaунaс. Зусиллями “Громади” відкpито 5 недільних шкіл – у Клaйпеді, Йонaві, Вісaґінaсі, дві у Вільнюсі та ствоpено дитячий aнсaмбль “Світлиця” (Мяжейкяй). Також тут транслюються укpаїнською мовою paдіо- і телепеpедaчі, виходить стоpінка “Укpaїнськa світлиця” в гaзеті “Эхо Литви” та випускаються інфоpмаційні бюлетені “Пролісок” (Вільнюс), “Слово тa голос” (Клaйпедa).

З початком Євромайдану, діяльність Громади ще більше пожвавилася, поліпшилася координація з іншими організаціями українців в Литві. З початком російської агресії в Криму та на Донбасі, “Громадою українців Литви” влаштовуються мітинги та пікети на підтримку України, надсилаються звернення до депутатів Сейму Литви, збирається волонтерська допомога для наших військових.

каунас2

Облаштоване місце для зупинки велосипедів у Литві. 

– Ми багато розповідали про те, як розвивається зараз громадянське суспільство в Україні, які існують громадські ініціативи, популярні заходи, зокрема і про нашу діяльність. Ми розповіли про нашу ідею зеленого туризму та розвиток велоінфраструктури в Україні та не впустили можливість подивитися, як облаштована велоінфраструктура у Литві. Загалом, ми дізналися, що тут громадянське суспільство відіграє досить важливу роль. Воно виступає не просто в якості опозиції до держави, але робить вагомий внесок у публічну політику та має давні традиції. Своєрідний ренесанс громадянське суспільство пережило наприкінці 1980-х років минулого сторіччя, коли держава виборювала свою незалежність. Підготовка до вступу в ЄС слугувало ще одним фактором, завдяки якому громадянське суспільство у Литві зазнало трансформації, – розповідає Юлія Мазур, засновниця ініціативи “Green Ways”.

Литва має багато спільного з Україною, зокрема спільного ворога – Росію, яка веде постійну інформаційну війну проти наших країн. Дуже цікавим та корисним є приклад того, як литовське громадянське суспільство бореться з російською дезінформацією. В рамках кампанії проти російської пропаганди об’єдналися громадянське суспільство та найпотужніші засоби масової інформації. 

каунас1

Хмельницька команда ВІ “Активна Громада” Юлія Мазур та Сергій Толстіхін у місті Каунас, Литва.

Спільна ініціатива литовського військового відомства із стратегічних комунікацій (STRATCOM) та громадянського суспільства має на меті проведення моніторингу та розвінчування дезінформації перед тим, як вона пошириться країною. Їхній сайт Demaskuok.lt використовує автоматичну систему для сканування приблизно 10 тисяч статей у російських та литовських ЗМІ в обох країнах. Система дозволяє позначати статті специфічними ключовими словами вказуючи на потенційне поширення дезінформації.

Волонтери відфільтровують статті в системі, читаючи позначені алгоритмами матеріали та оцінюють їхню потенційну загрозу. Позначена інформація надходить до журналістів разом зі специфічними коментарями та довідковою інформацією від волонтерів. Волонтери є експертами з тем, котрі використовує пропаганда, як-от технології, місцева політика та конфлікт в Україні. Такий досвід боротьби з пропагандою дуже цінний для України. 

Юлія та Сергій зробили коротке відео, аби не просто передати свої враження від Литви, а й поділитися враженнями від спілкування з українцями, які тут проживають.

Ми дякуємо українцям, які проживають у Литві та всім литовцям за підтримку України та допомогу. А також дякуємо за зустріч з Юлею та Сергієм і обмін досвідом.

Довідка. Веломандрівки Європою реалізовуються в рамках проекту “80 днів за сонцем”, який ініціювали велоактивісти Сергій Толстіхін та Юлія Мазур. Вони заснували ініціативу “Green Ways”, головною метою якої є розвиток зеленого туризму в сільській місцевості з залученням громади.