Ідея створення молодіжних центрів не нова. Це досить поширена практика для європейських країн. Однак, відкрити молодіжний центр у невеликому місті – це виявився ще той челендж. Відсутність фінансування, тривалі пошуки приміщення, купа написаних проєктів… Здавалося б, після стількох невдч залишається тільки опустити руки і полишити цю ідею. Але це не про наших героїв. Бо коли ти запалений і гориш ідеєю, всі перешкоди сприймаєш, як виклики, а не проблеми. Завдяки наполегливості кількох активістів мрія стала реальністю – Скадовськ отримав молодіжний центр Light House – Дім світлих ідей.

Це стало місцем зустрічі ініціативних і небайдужих містян. Молодь і не тільки, тут зможе реалізувати різні соціальні послуги для громади, навчатися, розвиватися, спілкуватися один з одним.  

Як виникла ідея, що це за Центр і як довелося боротися за приміщення і фінансування – розповів комунікаційний координатор ВІ «Активна Громада» Андрій Павлюк.

– Як все починалося для Скадовського молодіжного центру і як все починалося конкретно для Вас?

– Починалося все ще у 2014 році. Я тоді повернувся з контрактної служби і відчував потребу у змінах не тільки на теренах України, а й конкретно у своєму місті. Тоді якраз почалася війна, мене залишили у Скадовську, як військового інструктора. Хотілося, окрім війни, займатися ще чимось корисним. Я тоді ще не знав ні про Інститут «Республіка», ні про «Активну Громаду». Мені зателефонував Артем Костюченко, голова «Молоді-ініціативні» і сказав, що є активістка пані Валентина, яка планує поїхати до Києва. Я з нею зконтактував, вона пояснила, що шукає активну молодь. Коли ми разом з нею поїхали до столиці, я познайомився з «Активною Громадою», побачив, що таке активісти, який це запал й енергія – у мене виникла ідея: а чому б не створити таку тусовку у своєму місті? Цю ідею підтримав і Артем Костюченко. Тоді ця ідея зародилася, але на той момент не було підтримки і тому вона відішла на другий план. Протягом 3-4 років ми багато їздили Україною, побачили чимало молодіжних центрів, хабів, зон для розвитку і втілення крутих проєктів. І знову захотілося щось подібне створити у нас в місті. В 2017 році ми почали вже ходити до місцевої влади і просити приміщення. Нам відмовляли, хоча в місті приміщень вистачало. Потім ми подавали багато заявок на отримання грантів, нам відмовляли, бо нас ніхто не знав і Херсонська область – це так звана «червона зона»: багато корупції, на кордоні з Росією. У 2018 році ми познайомилися з місцевим підприємцем Андрієм Кононенком. Він познайомив нас зі своїм батьком, який має приміщення, але воно було в жахливому стані. Умовою було привести його до ладу. Проблема було в тому, що там не було каналізації, ми самостійно її почали копати. Спочатку нас було багато, потім з 15-ти нас залишилося троє. Запал закінчився, люди бачать, що роботи багато, грошей немає. Приміщення ми прибрали, підготували, але потрібно було ще багато грошей вкласти в ремонт. Все знову зупинилося, бо не було фінансування. В той момент ми познайомилися з Настею Климентенко, яка є представницею USAID в Херсонській області, і вона повідомила, що вони планують давати міні-гранти – до 15 тисяч доларів. Проєктна заявка у нас була готова, бо ми раніше багато куди подавалися. Ми трохи її переробили. Відправили, але грант нам знову не дали. Ми вже думали відмовитися від приміщення. Потім знову нам зателефонувала Настя і познайомила нас з іншими грантодавцями, теж від USAID. Їм сподобалася наша ідея і вони одразу зголосилися надати нам фінансування.

– Які основні проєкти Центру?

– Молодіжна рада, Фотоконкурс, Медіа-школа, Дискусійний кіно-клуб, ФРІ (Фундація регіональних ініціатив, – ред.). Ми хотіли разом з ФРІ організуватти величезний табір на острові Дирилгач. Коли ми писали під ці проєкти грант, дедлайн вже піджимав і ми боялися, що не встигнемо податися. Але встигли, проєкт підтримали. Далі почався карантин. Ми запустилися, але з обмеженнями, наприклад, групи можна збирати лише до 10 осіб. Перші 2 місяці від початку проєкту ми ще його переписували, адаптовували під нові обставини. ФРІ-табір ми відмінили, тому що заборона на проведення масових заходів. Обговорювали все з USAID і вони ще на 30% збільшили фінансування. Складнощі виникають з освоєнням коштів – ми ніколи не отримували таких грантів, вчимося працювати з такими грошима. І складнощі у зв’язку із карантином. Пізніше нам додали ресепшн, як додаткове приміщення. За рахунок того, що будівля з дуже високою стелею – нам вдалося ще додатково другий поверх зробити. Нам допомагають розвиватися – Фонд Богдана Гаврилишина прислав нам соняшники. Які ми посадили на подвір’ї, мешканці приносять книжки.

– Розкажіть про логотип Центру? Що він означає?

– Коли ми прописували проєкт, ми ще не знали, яким має бути логотип, як його робити, де замовляти. Ми сиділи з Артемом в офісі місцевого підприємця, який орендує приміщення в Будинку культури. Його син навчається в Києві на дизайнера і його зацікавило, що у нас в Центрі буде професійний 3Д-принтер. І він вирішив нам допомогти і розробив логотип для Центру. В цьому логотипі дім, оселя, маяк, назва Light House – це не суцільна назва, а окремі два слова – Світло і Дім. Намальований маяк, який читається, як Дім світлих ідей. Плюс – локація, тобто, точка на карті. Він все розробив і він класно підсилив наш проєкт.

– Розкажіть про відкриття Центру?

– Ми існуємо трохи більше місяця. Мали відкриватися 25 квітня, але через карантин зсунули відкриття на 25 травня. З Херсону приїзджали люди з різних департаментів, відділів. На відкриття ми планували окремий івент, прописували його в гранті. Це мало бути багато відомих людей: журналістів, сценаристів тощо. За умов карантину це все скасувалося. Тому ми зробили по-іншому: розписали на цілий день таймінг і щогодини запускали в Центр нову групу по 10 осіб. І кожній групі ми по-новому розповідали інформацію про Центр. Багато громадських організацій тепер хочуть з нами заключити договори про співпрацю.

– Які у вас плани на найближчий час?

– У нас на подвір’ї є баки для сортування сміття. Скоро до нас має прийти архітектор, який розробить проєкт подвір’я. Також має прийти мураліст, який намалює нам мурал на 16-метровій стіні. У нас тут на алеї поруч постійно збиралися компанії, які пиячили, лаялися. Для нас важливо показати їм, що є альтернатива. У нас з’явилися велоактивісти. Спортсмени, які хочуть розвивати ці напрямки в місті.

– Розкажіть детальніше про медіа-школу: на кого вона орієнтована?

– У мене завжди була ідея ділитися своїм досвідом роботи у журналістиці: я 15 років займаюся фотографією, працював на місцевому телебаченні. В рамках грантового проєкту у нас вікові обмеження 14-35 років, але коли грантове фінансування закінчиться, ми, все одно, будемо продовжувати цей проєкт і там вже не буде цих обмежень по віку. Ми створимо групи, щоб людям було комфортно. Дуже порадувала величезна кількість заявок. І навіть тим, кому я відмовляю, я перенаправляю їх на інші заняття, наприклад, на комп’ютерні курсии для людей похилого віку, які скоро запустяться. Або на кіноклуби, в рамках яких проходять обговорення фільмів. Учасники дуже різні: і працівниця бібліотеки, і діти, і отець греко-католицької церкви, і спортсмени, є бразилець українського походження. Курс медіашколи складається із 11 уроків. Це базова інформація, стартові навички, знання в сфері медіа. Я і запрошені спікери, журналісти навчаємо фотографії: як фотографувати, як обробляти. Все на початковому рівні, щоб людина могла зрозуміти, чи це її, чи хоче вона цим займатися. Вчимо знімати відео на професійну камеру, монтувати. Будуть уроки з відеоблогінгу, як працювати з YouTube, Instagram, що таке піар тощо. Також в курс включено основи журналістики, уроки з аерозйомки, уроки зі стрімінгу. Домашнім завданням є для одних стаття на наш сайт Skadovsk.city. діти, які хочуть бути журналістами, пишуть статтю, роблять фото і після узгодження редактора викладають її на сайт. Ми їм можемо зробити журналістське посвідчення і запропонувати працювати позаштатними кореспондентами. Ще одні учасники будуть робити фільм про те, як проходила медіа-школа. Ще одні будуть робити фотовиставку. Найголовніші посили, для чого ми відкрили наш Центр: забрати людей з вулиці, навчити чомусь корисному, дати змогу завдяки неформальній освіті зрозуміти, чим вони хочуть займатися в житті. І третій, найголовніший посил, я хочу, щоб в Скадовську з’явилося обширне медіа, яке подаватиме інформацію правдиво, популяризуватиме Скадовськ, як курортне місто і це був би ресурс, який доносив би до суспільства соціально-важливі ідеї. Абсолютно все навчання в Центрі безкоштовне.

Примітка. Місія «Активної Громади»: досягнути добробуту через демократичний розвиток громад України. Мета на 2025 рік: активізувати та залучити щонайменше 1% громадян до участі у прийнятті рішень та просуванні реформ в Україні на системній основі для добробуту в громадах України. Ініціатива створена в межах діяльності Інституту «Республіка». Ми працюємо задля підвищення свідомої активності громадян.

Авторка: керівниця пресслужби ВІ «Активна Громада» Тетяна Кавуненко