Серія тренінгів “Верховна Рада зсередини” триває. Під час другого дня школи спікерами виступили політолог та засновник Центру “Ейдос” Віктор Таран та експерт з політики Інституту політичної освіти Олександр Солонтай. 

З Віктором Тараном обговорили походження та історичний розвиток парламенту, політичних партій та фракцій. З’ясували, що парламент в його сучасному розумінні виник в XVIII ст. Саме тоді, крім представників різних станів, в парламенті з’явилися ідейні угрупування (відомі “праві” та “ліві”). Водночас, виникло поняття “ідеології”. А ось політичні партії, як зазначив Віктор Таран, були винаходом XIX ст. В Європі та США партії мають велике значення, адже, формуючи уряд, вони беруть на себе політичну відповідальність перед виборцями. 

Політолог також звернув увагу на те, що сучасний парламент є досить строкатою системою.

“Там існують різні групи: фракції, депутатські групи та групи за інтересами. Фактично всі об’єднання спрямовані на те, щоб отримати більше можливості просунути ту чи іншу законодавчу ініціативу, захистити права та інтереси своїх виборців”, – підкреслив експерт.

З Олександром Солонтаєм говорили про статус народного депутата. Згідно із законодавством, робота на посаді народного депутата має бути основною діяльністю цього держслужбовця. Але, як зазначив  Олександр Солонтай, “у Верховній Раді є величезна кількість народних депутатів, які не сприймають свою роботу як основну роботу”.

Фактично, депутат – це представник народу. З приводу цього експерт підкреслив, що“для народного депутата контакт з людьми – це максимально важлива тема, максимально чутливе питання”.

Але комунікація депутата з виборцями не завжди є досконалою. Джерелом цієї проблеми, за оцінкою  Олександра Солонтая, є той факт, що виборці голосують за партійними списками не за конкретного депутата, а за лідера або лідерку партії.

“Народні депутати не пройшли  комунікаційну роботу з виборцями на старті, тому після виборів налагодити цю комунікацію не доведеться”, – зазначає експерт.

Наразі, щоб виправити цю ситуацію, впроваджуються “відкриті списки”, за якими виборці будуть голосувати як за партію, так і за окремих нардепів.

Довідка. Школа реалізується Всеукраїнською ініціативою “Активна Громада” від Інституту “Республіка” в межах Програми USAID РАДА, що виконується Фондом Східна Європа

Примітка. Місія “Активної Громади”: досягти добробуту через демократичний розвиток громад України. Мета на 2025 рік: активізувати та залучити щонайменше 1% громадян до участі у прийнятті рішень та просуванні реформ в Україні на системній основі для добробуту в громадах України. Ініціатива створена в межах діяльності Інституту «Республіка». Ми працюємо задля підвищення свідомої активності громадян.

Авторка: Діана Делюрман, студентка Школи громадянської журналістики від ВІ “Активна Громада”