Щодня на нас «звалюються» тонни інформації в соцмережах і частина постів – різко негативна. Співвідношення хороших і поганих новин може бути різне, залежно від вашої «інформаційної бульбашки». Проте з необхідністю реагувати на критику, обезцінювання і скарги стикається кожна людина. Про інформаційну гігієну, ефект натовпу в соцмережах, роботу зі своїм тілом у стресових ситуаціях та прийняття чужого вибору журналістка видання «Наші Вісті» Ірина Семенова говорила з психологом, психотерапевтом Анною Харченко.
– Аню, градус негативних постів та «суперечок до крові» у соцмережах різко виростає перед виборами. Що на Вашу думку, варто робити, щоб тримати себе «в тонусі» у цей період?
– По-перше, дотримуватися інформаційної гігієни. Не намагайтеся читати і дивитися все поспіль. Оберіть кілька джерел інформації, яким довіряєте, і чия подача вас влаштовує. Це можуть бути як інформаційні сайти, так і конкретні блогери та оглядачі. По-друге, ставтеся особливо уважно до сигналів, які посилає вам Ваше тіло. Чи достатньо і вчасно ви їсте, чи нормально спите, чи досить часу приділяєте фізичним процедурам і різним тілесним практикам? Якщо відчуваєте, що інформація от-от спричинить «вибух» у голові – відволічіться. Вимкніть ґаджети і сходіть на погулянку, в спортзал чи на масаж. Це допоможе вивести організм зі стану стресу.
– Люди в соцмережах часто поводяться більш нахабно і зухвало, ніж в реальному житті. Чи варто реагувати на негативні випади, якщо Ви особисто не знайомі з коментатором?
– Причина такої поведінки – ефект анонімності і віддаленість співрозмовника. За екраном монітора людина почувається безпечно, не усвідомлюючи, що віртуальне життя тісно переплетене з реальним і вже завтра може звести її з тим, кого вона поливала брудом. І, звісно, спрацьовує ефект натовпу – якщо нас тут багато таких, то нам все можна. У таких ситуаціях, варто нагадувати собі, що перепалки у коментарях (якщо пост відкритий) читає не лише ваш візаві, а й решта друзів та підписників. І всі вони роблять власні висновки.
– Що робити, якщо протилежні політичні погляди, переконання і цінності має близька людина? Просто не говорити з нею про політику?
– В Інтернеті ми можемо відфрендити чи не вступати в дискусію. (Я зазвичай так і роблю, якщо бачу занадто емоційні дописи, у яких нема конструктиву, навіть, якщо мої політичні уподобання співпадають з думкою цієї людини). З сім`єю так не вийде. Але тут ми можемо замість того, щоб до хрипоти сперечатися про точку зору, говорити про власні почуття. Використовуючи фрази: «Мені важливо підтримати цього кандидата/партію, тому що…», «Для мене має велике значення ця реформа, оскільки….», «Я хочу, щоб наша країна обрала такий-то курс, тому що це відповідає таким-то моїм цінностям…». У будь-якому разі, якщо мова йде про родину чи близьких друзів, і Ви усвідомлюєте, що Ваша дружба чи сімейні стосунки значно цінніші, ніж предмет суперечки, інвестуйте енергію у підтримку цих важливих зв’язків.
Шукайте те, що вас об’єднує, а не розділяє. Тим більше, що у житті часто трапляються ситуації, коли наш вибір не співпадає з тим, чого б нам бажали друзі чи родичі. Чути й поважати думку іншої людини, зовсім не означає одразу змінювати свої погляди чи діяти по-іншому. Це означає вміти лишатися у добрих стосунках незважаючи на те, що наші погляди не завжди співпадають.
– Аню, що робити, якщо ми прочитали чи побачили в соцмережі якусь інформацію, яка нас сильно схвилювала, роздратувала, обурила? Щоб у пориві емоцій не накоментувати зайвого.
– По-перше, дати собі люфт часу між емоційною реакцією на побачене і власне, діями. Якщо інформація викликала сильні почуття, то це якимось чином про мене. Про мої цінності, переконання, життєвий досвід, потреби. Можна, звичайно, «наїхати» на іншого у стилі «сам дурень», і це буде перехід на особистості й та людина вибухне у відповідь. А можна написати про свою думку не з позиції, що вам важливо довести іншій людині чи що вона неправа або дурна, а тому, що вам важливо сказати і не змовчати в цій ситуації. Сказати в коректній формі про ті почуття, що виникли, тій людині, яка їх викликала. Але точно не ставити собі за ціль, щоб людина змінила думку і підтримала вас.
– Як ти радиш реагувати на критику? Дій, постів, висловлювань, фотографій?
– Якщо в критиці є конструктивне зерно людина висловлює її ввічливо. Наприклад, «я погоджуюсь з вами в цьому питанні, а отут – незгодна», або «оце і оце можна покращити». Тобто співрозмовник дає конкретну пораду, яка допоможе – подякувати, і можливо, навіть взяти до відома. Якщо людина вас хейтить чи тролить – ображає, переходить на особистості, відходить від теми розмови – бережіть своє психологічне здоров`я і не дискутуйте. Я, зазвичай, раз відповідаю. А якщо тролінг продовжується – відправляю в бан. У житті є багато значно важливіших речей, ніж беззмістовні суперечки з незнайомими людьми.