За неповні 2 роки процесу люстрації, станом на 15 травня, державний апарат оновився на 925 осіб. Такі данні навели експерти Інституту “Республіка” в Моніторинговому звіті  впровадження законодавства щодо очищення влади.

Найбільше процес очищення влади торкнувся ДФС, Прокуратури та Нацполіції. Там люстрували 259, 207 та 198 осіб відповідно. Наступною за трійкою лідерів слідує СБУ з показником 59 осіб.

Проміжні результати люстрації по органам влади

органи влади

Однак за цей час не люстрували жодного професійного суддю (в судах під люстрацію потрапляє тільки персонал апарату – секретарі, помічники, консультанти).

Лідерство за кількістю люстрованих чиновників вже близько року утримують Київська, Донецька й Одеська області — 118, 74 й 49 осіб відповідно. Аутсайдерами за цими показниками є АР Крим, Волинська та Тернопільська області – по 7 чоловік.

Проміжні результати очищення влади по областям України

Ukraine

У переважній більшості своїх посад лишилися чиновники, які перебували на визначених законом посадах під час правління Януковича або/та розстрілів Євромайдану — 578 осіб. 116 осіб були люстровані через вчинення незаконних дій відносно учасників Євромайдану. А от невідповідність наявного майна або його вартості, вказаного в деклараціях знайшли тільки у 111 посадовців з усієї України, які підпали під “майнову люстрацію”. Примітним є те, що найменше чиновників було люстровано на основі декомунізаційного критерію (перебування на певних Законом посадах за часів СРСР), перевіркою наявності якого займається Служба безпеки України — 32 особи.

Підстави застосування заборон, передбачених Законом України “Про очищення влади”

pidstavy

Відомо, що всі особи підпали під “адміністративну заборону” – заборону обіймати посади в органах влади протягом 10 років з дня набрання чинності Законом (ч.3 ст.1 Закону). Тобто, у 2024 році особи, щодо яких застосовувалась заборона, зможуть знову працювати у державних структурах.

Також експерти здійснили моніторинг офіційних веб-сайтів та суб-сайтів судів загальної юрисдикції, ДФС та місцевих державних адміністрацій щодо розміщення на них інформації, передбаченої люстраційним законодавством. Так, було встановлено ряд порушень, а саме часткове розміщення інформації щодо осіб які проходять/проходили люстраційну перевірку (відсутні, або повідомлення про початок проходження перевірки, копії заяв і декларації, або результати проведення перевірки). Відтак виявлено часткове розміщення інформації:

  • стосовно 2675 суддів (39,5%) та 13322 (64,5%) співробітників апарату суду;
  • стосовно 25756 співробітників ДФС (48,5%);
  • стосовно 3912 співробітників місцевих державних адміністрацій (46,2%).

В ході аналізу відповідей, наданих вищезазначеними органами на запити, було виявлено, що існують 2 найпоширеніші причини, які зумовлюють порушення вимог щодо розміщення на веб-сайтах органів державної влади інформації, передбаченої люстраційним законодавством:

  • Співробітники органів державної влади, відповідальні за розміщення інформації, передбаченої люстраційним законодавством, недбало ставляться до виконання такого обов’язку;
  • Органи люстраційної перевірки не надають висновки про результати перевірки у встановленні чинним законодавством строки.

Повний моніторинговий звіт можна завантажити за посиланням: МОНІТОРИНГ ВПРОВАДЖЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ЩОДО ОЧИЩЕННЯ ВЛАДИ