English
Конституційні зміни для України є характерним явищем, політики котрі отримували владу, намагалися змінювати Конституцію під себе. Враховуючи ці обставини, це стало певним ритуалом для країни, але від цього інституційна спроможність Конституції не покращувалася. Апріорі, питання змін не є негативним як може здаватися на перший погляд. Звичайно, якщо ці зміни є доцільними та відповідають своєму часу. Нагадаємо, що Президент України Володимир Зеленський вніс 29 серпня 2019 року до Верховної Ради ряд законопроєктів про внесення змін до Конституції, що стало приводом для активізації громадянського суспільства та обговорення. Рішення про обговорення трансформувалося у серію публічних заходів. Один із перших заходів стартував у Львові 18 листопада “Конституційний процес в Україні: відкритий діалог з громадянами”.
Перед форумом відбулася прес-конференція, де присутні Ігор Коліушко та Юлія Кириченко від Центру політико-правових реформ, Олександра Гліжинська з Інституту “Республіка” та Сергій Різник з “Центру конституційних ініціатив” обговорили конституційні виклики перед суспільством. Учасники прес-конференції прийшли до загального висновку, що законопроєкти про внесення змін до Конституції України від Президента вносилися та приймалися в турбо-режимі, без долучення активної частини людей, експертів.
Учасники прес-конференції, прес-клуб Львів
– Коли ми запитували громадян, чи знають вони про зміни до Конституції, запропоновані Президентом, відповідь була негативною. Минулого року наша організація провела 34 марафони в 30 містах, до яких ми долучали громадян, експертів, представників партій. Упродовж трьох місяців обговорювали виборче, антикорупційне законодавство, залучили 2 тисячі учасників. Питання в тому, чому влада маючи величезний ресурс, не робить простих кроків з комунікацій. Якщо влада обіцяє і не виконує свої обіцянки, то скоро ми побачимо розчарування від громадян, – розповіла Олександра Гліжинська, виконавча директорка Інституту “Республіка”.
Після закінчення прес-конференції розпочалася основна частина заходу в залі готелю, що проходила у форматі обговорення-дискусії та групової роботи учасників заходу.
Олена Боцко, Національний Демократичний Інститут
Олена Боцко від Національного Демократичного Інституту привітала учасників з відкриттям Форуму та представила результати дослідження Національного Демократичного Інституту. Дослідження стосувалося довіри до інститутів влади, політичних партій та найголовніші проблеми для українців. За словами Олени, 45 % українців оптимістично відносяться до нинішньої ситуації в Україні, а також виросла довіра до політичних партій, політичних лідерів.
Ігор Коліушко, Центр політико-правових реформ
Спікери заходу презентували засадничі основи головного Закону, які не можна змінювати без обговорення. Ігор Коліушко розповів, що коли громадяни домовлялися між собою, як має бути організована влада у суспільстві, визначення що треба робити, куди не потрібно вмішуватися. Він зазначив, що однозначно не змінювати Конституцію – рішення не правильне, але коли є для цього передумови, коли влада керується не популістичними обіцянками, а прагматичним розрахунком для блага країни. Після обговорення, розпочалася панельна дискусія.
Спікери дискусії
В дискусії взяли участь: Софія Федина, народна депутатка України, політична партія “Європейська Солідарність”, Микола Княжицький, народний депутат України, політична партія “Європейська Солідарність”, Ігор Коліушко, голова правління, Центр політико-правових реформ, Юлія Кириченко, Центр політико-правових реформ, Назар Заболотний, аналітик Центр UA, Сергій Різник, “Центр конституційних ініціатив”, Олена Бориславська, доктор юридичних наук, Львівський Національний Університет імені Івана Франка.
– Окрім змін необхідно звертати увагу на реалістичність виконання прописаного. Цьому є показовим приклад позачергових виборів, де Конституційний Суд України прийняв рішення, що суперечить Конституції. Іншим прикладом є законопроєкт щодо законодавчої ініціативи. В законопроєкті не визначена конкретика щодо кількості осіб, які мають на це право. Це схоже на хаотичний та непродуманий процес, – розповів Микола Княжицький, народний депутат України, політична партія “Європейська Солідарність”.
Констатуючи загальні позиції дискусії:
– зміни до Конституції мають право на існування, але лише після широкого обговорення;
– відбудеться потенційне посилення інституту Президента, якщо депутати підтримають зміни до Конституції;
– зміна про законодавчу ініціатива народу потребує доопрацювання або відхилення;
– регуляторні органи, що пропонуються Президентом становлять загрозу демократії.
Спікери, учасники дискусії
Після обговорення та дискусії щодо конституційних змін, учасники, розбилися на групи. Працювали над власними ідеями, щоб покращити законопроєкти, унеможливити маніпуляції. Групи, які презентували власні рішення, проявили себе креативно та професійно.
Нагадаємо, що у листопаді 2019 – лютому 2020 року відбудеться серія публічних форумів “Конституційний процес в Україні: відкритий діалог з громадянами”. Другий форум відбудеться 26 листопада у Житомирі.
Більш детальніше за посиланням –
Примітка. Захід організував Національний Демократичний Інститут у співпраці з Інститутом “Республіка”, Центром політико-правових реформ (ЦППР), Реанімаційним Пакетом Реформ (РПР), Громадською мережею публічного права та адміністрації UPLAN, за підтримки американського народу наданої через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID).
