Результати представники Інституту “Республіка” представили в Українському кризовому медіа-центрі 3 вересня.
Третій рік поспіль Інститут «Республіка» збирає дані та аналізує звіти депутатів місцевих рад. Тенденція вказує на те, що ця тема потребує все більшої й більшої уваги від виборців, особливо, коли попереду вибори до місцевих рад, чергові чи позачергові.
Протягом квітня – липня 2019 року команда Інституту «Республіка» проводила аналіз звітів депутатів 22 місцевих рад. Серед них – 13 обласних центрів та 9 міст обласного і районного значення. З 1009 депутатів свої звіти на сайтах місцевих рад оприлюднили 565 депутатів, що складає 56 % від загальної кількості. Джерелом інформації для дослідження були офіційні веб-сайти міських рад та відповідні запити до них.
Законодавче підґрунтя
Звітування – обов’язок депутатів, який вони повинні виконувати щорічно, але можна й частіше, якщо цього забажають виборці чи органи самоорганізації населення. Місцева влада зобов’язана всіляко сприяти депутатам в організації зустрічей та підготовці.
Відповідно до ЗУ «Про статус депутатів місцевих рад» (ст. 16) депутат завчасно, за 7 днів, повинен повідомити, де відбуватиметься зустріч із виборцями через медіа або в інший спосіб. На цій зустрічі й відбувається безпосереднє «інформування» виборців про роботу. А вже потім депутат інформує раду та її виконавчі органи про результати обговорення звіту, зауважень і пропозицій, висловлених виборцями на адресу ради та її органів, а також про доручення, дані депутатові у зв’язку з його діяльністю.
Невиконання депутатом обов’язку звітувати є підставою для його відкликання, у силу положень ст. 37 ЗУ «Про статус депутатів місцевих рад».
Трішки цифр
100% депутатів ради прозвітували лише у 2 містах – Зінькові, Полтавської обл., та Краматорську, Донецька обл. Хотілося б відмітити, що всі депутати цих двох міст прозвітували перед виборцями і минулого року. Варто виділити ще 4 міста, де результати близькі до ідеалу. Скадовськ – 96,15%, Южне – 96,15%, Львів – 95,31% та Ужгород – 94,44%.
Найменша кількість депутатів оприлюднила свої звіти на сайтах місцевих рад у: Запоріжжі (8 звітів), Чернівцях (2 звіти). У Харкові не вдалося знайти жодного звіту депутата/тки про діяльність за 2018 рік на сайті Харківської міської ради.
У цілому на відміну від минулорічного звітування, де була позитивна тенденція щодо зростання кількості опублікованих звітів близько 10% в порівнянні з попереднім роком, у 2019 році депутати не тільки не покращили показники, а погіршили на 2,3 %. Найбільше цьогоріч знехтували звітами депутати з Хмельницького, Сум, Житомира, Кропивницького.
У розрізі політичних партій, що були представлені в Парламенті у 2018 році, кількість оприлюднених звітів виглядає наступним чином. 69% депутатів Самопомочі опублікували свої звіти, за ними йдуть депутати Батьківщини – 64%, Солідарності – 59%, Опозиційного блоку – 57% та Радикальної партії Ляшка – 47%. Загалом, цього року на 3% менше оприлюднили свої звіти в порівнянні з 2018 роком.
За результатами контент-аналізу вказаних звітів, Інститут «Республіка» виокремив ТОП-5 найпопулярніших видів діяльності, що були реалізовані депутатами місцевих рад:
за 2018 за 2017
- Ремонт житлового будинку (674 згадки) 1. Ремонт дорожнього покриття
- Ремонт дорожнього покриття (526) 2. Ремонт житлового будинку
- Спонсорська та благодійна допомога (313) 3. Спонсорська та благодійна допомога
- Ремонт інженерних мереж (309) 4. Ремонт та встановлення майданчиків
- Ремонт ДНЗ/ЗОШ (282) 5. Благоустрій прибудинкових територій
Найчастіше у звітах за 2018 рік, як і за 2017 та 2016 роки, депутати звітували про ремонт дорожнього покриття проїжджої та пішохідної частини та ремонт житлового будинку.
Неоднозначно характеризує діяльність депутата надання спонсорської та благодійної допомоги. У чинному законодавстві відсутня заборона щодо надання такого роду допомоги. Однак, це можна розцінювати за «непрямий підкуп виборців». Депутати майже не згадують про джерела фінансування такої допомоги. Іноді вони прямо вказують, що спонсорська допомога надана з власних коштів. Дехто вказує, що це кошти з депутатського фонду.
Також, як і за попередні роки, майже всі депутати звітують про участь у масових заходах – 279 згадок, про встановлення або ремонт – 201 – дитячих майданчиків, причому з них – 153 це саме встановлення.
Цифри, що ми отримали, показують: з 565 звітів представники/ці таких партій Громадська сила та Єдиний центр прийняли за рік в середньому по 600 громадян на одного депутата. У той же час депутат/ка від Радикальної партії приймає всього 9 на рік. Якщо депутат від партії Єдність провів більше 50 зустрічей з мешканцями свого округу на рік, то від Самопомочі лише 5. Депутати від партії «За життя» звітують про 100% вирішених звернень громадян, а від Солідарності лише близько 3% вирішених. Це наслідок того, що депутати не звітують в повному обсязі про свою діяльність на окрузі, а виборець в свою чергу не отримує повну інформацію про роботу депутата.
Серед представників/ць 33 партій, що ми охопили у своєму аналізі, депутати 22 партій не звітують про виконані передвиборчі обіцянки. І лише 7 прозвітували про невиконані ними передвиборчі обіцянки.
«Із соцопитування, проведеного Національним демократичним інститутом у грудні 2018 року, ми знаємо, що люди дуже очікують, що політичні партії будуть звітувати про виконання своїх обіцянок – цей варіант відповіді обрали 95% респондентів з 11 тисяч опитаних. Але лише 12 партій з 33 звітують про свої передвиборчі обіцянки, про невиконані – лише 7», – зазначила Олександра Гліжинська, виконавча директорка Інституту “Республіка.
З основних недоліків звітів необхідно вказати на відсутність типової форми звіту та дотримання вимог законодавства про звіт перед виборцями та подальшого його оприлюднення на сайті місцевої ради.
Щодо структури та форми звіту, маємо їх на будь-який смак – від 5 речень, до 40 сторінок зі щоденною роботою, від фотоколажу з підписами, до інфографік. Частина депутатів не звітують про свою роботу або в раді та комітетах або не вказують діяльність на виборчому окрузі. Ще рідше депутати звітують про прийняті радою та її органами рішення, а також про хід їх виконання, а це в свою чергу не повністю відображає діяльність депутата місцевої ради.
Окрім цього, ми зіткнулися з тим, що депутати часто не вказували свою партійну приналежність.
Позитивною стороною звітів деяких депутатів є фотографії робіт, що дають більше уявлення для виборців про виконані роботи. Серед найбільш інформативних звітів є звіти депутатів Київради, які подекуди містять більше 10 сторінок. Цього року деякі депутати доповнили свій звіт мапою виконаних робіт, яка наглядно демонструвала виконані роботи на окрузі.
У підсумку зазначимо, що депутати/тки, які подали свої звіти до органів місцевого самоврядування, дотрималися положень ст. 16 ЗУ «Про статус депутатів місцевих рад», демонструючи свій рівень відкритості до виборця.
Важливо, щоб депутати насамперед розуміли, що звітування – це не процес для отримання відмітки, а можливість і далі бути обраним до складу місцевої ради та представляти там інтереси громади.