В Україні з 2014 року триває реформа місцевого самоврядування, так звана, децентралізація.

Це надання органами виконавчої влади частини владних повноважень, ресурсів та відповідальності органам місцевого самоврядування для створення спроможної територіальної громади. Урядом України було підтримано таке реформування, визначивши його одним з пріоритетних завдань, що сприяють розвитку місцевого самоуправління й економічного розвитку країни в цілому.

Було передбачено, що реформа має відбуватися в декілька етапів. Наразі триває другий етап, що затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23 січня 2019 року № 77-р план заходів з реалізації нового етапу реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні на 2019-2021 роки, а також розпорядженням Кабінету Міністрів України від 9 червня 2021 р. № 621-р про внесення змін до плану заходів з реалізації нового етапу реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні на 2019-2021 роки.

Станом на зараз в Україні сформовано 1469 територіальних громад у 136 районах, прийнято ряд важливих законопроєктів. Але в цілому цього недостатньо.

З метою подальшої успішної реалізації реформи, у Верховній Раді України щомісяця реєструється певна кількість законопроєктів, що стосуються питань децентралізації. 

Для розв’язання проблемних питань реформи місцевого самоврядування, на законотворчому етапі підготовки й під час розгляду законопроєктів, що вносяться до порядку денного в зал засідань Верховної Ради України, в переважній більшості випадків головним призначається  Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування (далі – Комітет).

Комітет утворений 29.08.2019 року (Постанова Верховної Ради України від 29 серпня 2019 року №19 – IX  “Про перелік, кількісний склад і предмети відання комітетів Верховної Ради України дев’ятого скликання). Основними завданнями Комітету є здійснення відповідно до питань, що належать до предмета його відання, законопроєктної роботи, підготовки й попереднього розгляду питань, віднесених до повноважень Верховної Ради України,  виконання контрольних функцій. До предмета відання Комітету, серед іншого, відноситься:

–          організація та діяльність місцевих органів виконавчої влади;

–          засади місцевого самоврядування та органів самоорганізації населення;

–          державна служба та служба в органах місцевого самоврядування;

–          політика регіонального розвитку;

–          містобудування;

–          земельні відносини (у межах територій забудови);

–          благоустрій, будівництво та архітектура;

–          енергоефективність у будівельній галузі;

–          житлове господарство;

–          житлова політика.

Проаналізувавши всі законопроєкти, зареєстровані у Верховній Раді України, в період з 31.05.2021 року по 30.06.2021 року, можна виділити декілька з  них, які стосуються питань місцевого самоврядування та направленні для опрацювання в Комітет, а саме:

1. Проєкт Закону про внесення змін до Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” (щодо підвищення ролі громадськості у затвердженні на місцевому рівні містобудівної документації)  № 5604 від 03.06.2021 року.

Законопроєкт розроблено з метою забезпечення жителям конкретних територій врахування їх дійсних інтересів під час розроблення містобудівної документації на місцевому рівні. Відповідно до частини першої та другої статті 21 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” встановлено, що з метою гарантування права жителів розв’язувати питання щодо забудови територій, громадському обговоренню підлягають розроблені в установленому порядку проєкти містобудівної документації на місцевому рівні: генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій, детальні плани територій. Затвердження на місцевому рівні містобудівної документації, зазначеної у частині першій цієї статті, без проведення громадського обговорення проєктів такої документації забороняється. Але поза межами правового регулювання залишилося питання строку протягом якого допускається використання результатів громадського обговорення. Зазначена прогалина призвела до можливості застосовувати результати громадських обговорень протягом необмеженого часу, що своєю чергою звузило права нових жителів цієї території, які не змогли висловити свою позицію щодо питання, яке буде безпосередньо їх зачіпати. За допомогою внесення змін до Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” законопроєктом встановлюється строк, протягом якого можуть враховуватися результати громадських обговорень, тобто створюється строк їх чинності, що своєю чергою  дозволяє залучати до громадських обговорень більшу кількість дійсних жителів конкретної території. Таким чином прийняття законопроєкту буде стимулом для планомірної та передбачуваної забудови територій на основі думки ширшого кола дійсних жителів конкретної території.

  Ініціатори законопроєкту – народні депутати України : Гурін Дмитро (політична партія “Слуга Народу”), Третьякова Галина (політична партія “Слуга Народу”), Тарасенко Тарас (політична партія “Слуга Народу”), Лаба Михайло (політична партія “Слуга Народу”) та інші. Проєкт знаходиться на опрацюванні в Комітеті та наданий для ознайомлення.

2. Проєкт Постанови про прийняття за основу проекту Закону України про внесення змін до Закону України “Про засади державної регіональної політики” № 5323/П від 31.05.2021 року до Проєкту Закону про внесення змін до Закону України “Про засади державної регіональної політики” № 5323 від 01.04.2021 року. Законопроєкт підготовлений з метою комплексного удосконалення механізмів реалізації державної регіональної політики, підвищення її ефективності.         

 

У Законі України «Про засади державної регіональної політики» визначено основні правові, економічні, соціальні, екологічні, гуманітарні та організаційні засади державної регіональної політики як складової частини внутрішньої політики України. Практика формування та реалізації державної регіональної політики, моніторинг та оцінка її результативності свідчать про наявність низки проблем, що потребують розв’язання на законодавчому рівні. Для їх вирішення законопроєктом передбачено внесення змін до Закону України «Про засади державної регіональної політики», що передбачають зміну правових, організаційних,  фінансових та інших механізмів реалізації державної регіональної політики шляхом:

  1). Визначення єдиної системи документів стратегічного планування регіонального розвитку, посилення зв’язку між Державною стратегією регіонального розвитку, регіональними стратегіями розвитку та документами стратегічного планування розвитку територіальних громад.

  2). Удосконалення структури плану реалізації Державної стратегії регіонального розвитку та регіональних стратегій розвитку.

  3). Посилення координуючої ролі Міністерства розвитку громад та територій з питань реалізації регіональної політики (уточнення та розширення повноважень міністерства з питань стратегічного планування регіонального розвитку, координації діяльності центральних органів виконавчої влади щодо реалізації державної регіональної політики).

  4). Запровадження положення щодо обов’язкового розроблення сільськими, селищними, міськими радами стратегій  розвитку територіальних громад або стратегічних планів розвитку територіальних.

  5). Посилення інституційної підтримки регіонального розвитку: надання агенціям регіонального розвитку права надавати платні послуги, розширення переліку їх засновників коштом міських, селищних, сільських рад.

  6). Конкретизації механізму та порядку моніторингу та оцінювання реалізації державної регіональної політики.                       

Законопроєкт розроблено Міністерством розвитку громад та територій на виконання абзацу десятого підпункту 2 пункту 1 Указу Президента України від 20.09.2019 № 713/2019 «Про невідкладні заходи щодо забезпечення економічного зростання, стимулювання розвитку регіонів та запобігання корупції», кроку 277 Плану пріоритетних дій Уряду на 2020 рік, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 9 вересня 2020 року № 1133-р.

Прийняття законопроекту матиме вплив на розвиток регіонів.

Ініціатори законопроєкту –  прем’єр-міністр України – Денис Шмигаль, Міністр розвитку громад та  територій України – Олексій Чернишов. Проєкт Закону № 5323 від 01.04.2021 року прийнятий в першому читанні 01.06.2021 року. Проєкт Постанови про прийняття за основу законопроєкту підписаний Головою Верховної Ради України Дмитром. Разумковим та направлений до Комітету на доопрацювання з урахуванням зауважень і пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи для винесення його на розгляд Верховної Ради України у другому читанні.

3. Проєкт Закону про особливості стимулювання регіонального розвитку № 5649 від 10.06.2021 року.

Законопроєкт підготовлений з метою удосконалення механізмів стимулювання розвитку регіонів та окремих типів територій, встановлення критеріїв для територій, що потребують  особливої  уваги з боку держави та застосування спеціальних заходів стимулювання їх розвитку на основі програмно-цільового підходу до розв’язання проблем соціально-економічного розвитку. В зв’язку з тим, що процес формування системи стимулювання регіонального розвитку є незавершеним з огляду на існування проблем у цій сфері: зростання диспропорцій регіонального розвитку та невирішеність проблем депресивних територій, малих монофункціональних міст, сільських територій, гірських населених пунктів, прикордонних районів, Законом України «Про стимулювання розвитку регіонів» визначені механізми стимулювання розвитку регіонів та подолання депресивності окремих територій. Реалізація яких має відбуватися за допомогою угоди щодо регіонального розвитку та програми подолання депресивності територій, які одночасно є інструментами реалізації Державної стратегії регіонального розвитку та регіональних стратегій розвитку. Але станом на сьогодні жоден з цих механізмів не працює. Політика стимулювання регіонального розвитку та підтримки окремих типів територій, що потребують особливої уваги з боку держави має бути вдосконалена. Наявність нових викликів, які постали перед Україною впродовж останніх семи років і які суттєво впливають на ситуацію в регіонах, а відтак і на якість життя мешканців міст і сіл, вимагає впровадження нових підходів до політики регіонального розвитку, а саме переходу до територіально спрямованої політики розвитку на основі стимулювання використання власного потенціалу територій, надання підтримки окремим територіям, що характеризуються особливими проблемами соціально-економічного розвитку.

 З огляду на викладене стає зрозумілим, що Закон України «Про стимулювання розвитку регіонів» потребує модернізації з урахуванням кращого досвіду ЄС, розробленням конкретних інструментів, що сприятимуть розвитку малого та середнього підприємництва на таких територіях, інноваційних галузей, зростання доходів громадян, а також  використання в цілях стимулювання регіонального розвитку територіально орієнтованого підходу, відповідно до Рекомендацій ОЕСР щодо ефективного державного інвестування на всіх рівнях врядування, які були ухвалені Радою ОЕСР 12 березня 2014 року, і до яких у 2018 році приєдналася Україна.

Законопроєктом передбачено зміну правових, організаційних,  фінансових та інших підходів  до системи  стимулювання розвитку регіонів та окремих типів територій шляхом:

  1). Впровадження нової термінології для визначення типів територій, які потребують  особливої  уваги з боку держави та застосування спеціальних механізмів та інструментів стимулювання їх розвитку (з урахуванням певних особливостей економічного розвитку, географічного розташування, стану навколишнього природного середовища, демографічної ситуації).

  2). Запровадження стимулювання регіонального розвитку на державному та регіональному рівнях.

  3). Розширення переліку інструментів стимулювання розвитку територій з обмеженими можливостями для розвитку.

  4). Удосконалення механізму узгодження державних та регіональних стратегічних пріоритетів, спрощення процедури підготовки та реалізації угод щодо регіонального розвитку.

  5). Впровадження нової форми організації міжрегіонального співробітництва (договорів щодо міжрегіонального співробітництва) для реалізації спільних міжрегіональних проєктів у сферах економічного розвитку, поводження з твердими побутовими відходами, транспорту загального користування, що забезпечує жителів суміжних регіонів, збереження історичної спадщини та довкілля.

  6). Забезпечення цільової фінансової підтримки реалізації заходів щодо стимулювання регіонального розвитку на основі програмно-цільового підходу до розв’язання проблем соціально-економічного розвитку, створення сприятливого інвестиційного середовища в регіонах та створення умов для надання державної допомоги суб’єктам господарювання, які здійснюють свою діяльність на територіях з обмеженими можливостями для розвитку.

Законопроєкт розроблено Міністерством розвитку громад та територій України на виконання абзацу п’ятого підпункту 2 пункту 1 Указу Президента України №713/2019 «Про невідкладні заходи щодо забезпечення економічного зростання, стимулювання розвитку регіонів та запобігання корупції», абзацу дванадцятого підпункту 2 пункту 1 Указу Президента України № 837/2019 «Про невідкладні заходи з проведення реформ та зміцнення держави», пункту 309 Плану пріоритетних дій Уряду на 2021 рік, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24 березня 2021 року № 276-р.

Ініціатори законопроєкту –  прем’єр-міністр України – Денис Шмигаль, Міністр розвитку громад та  територій України – Олексій Чернишов. Проєкт знаходиться на опрацюванні в Комітеті та наданий для ознайомлення.

4. Проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування сфери містобудівної діяльності № 5655 від 11.06.2021 року і Проєкт Постанови про прийняття за основу проєкту Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування сфери містобудівної діяльності № 5655/П від 30.06.2021 року.

Законопроєкт розроблено з метою і завданнями забезпечення реалізації реформи державного регулювання у сфері містобудівної діяльності шляхом зниження корупційних ризиків при наданні адміністративних послуг, забезпечення державної реєстрації у сфері містобудівної діяльності державними реєстраторами, публічності надання таких послуг, побудова прозорої та ефективної системи містобудівного контролю і державного містобудівного нагляду, застосування принципу альтернативності вибору органу з містобудівного контролю, посилення контролю за самочинним будівництвом виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, удосконалення норм про відповідальність у сфері містобудування.

  Сфера містобудівної діяльності є однією із ключових у народному господарстві. Від неї залежить рівень добробуту громадян-споживачів, інвесторів-забудовників та держави в цілому. Відповідно до аналітичного звіту щодо корупційних ризиків у сферах надання адміністративних послуг та контрольно-наглядової діяльності публічної адміністрації в Україні, підготовленого Центром політики-правових реформ, серед найбільш корумпованих “дозвільних органів” в Україні підприємці називають саме ті, в яких об’єднано функції з видачі дозволів (адміністративних послуг) з інспекційними функціями. На сьогодні виконання дозвільних та реєстраційних функцій у будівництві, здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, обов’язкових до виконання стандартів поєднано в одному центральному органі виконавчої влади. Система державного архітектурно-будівельного контролю в Україні є і залишається однією з найкорумпованіших, що потребує повного перезавантаження та проведення реформи, яку ініціював Президент України. Законопроєкт спрямований на комплексне реформування сфери містобудування, що дозволить запровадити концептуально нову прогресивну модель державного управління у галузі. Законопроєктом пропонується внесення змін до шести кодексів України та до двадцяти одного закону України. Основними положеннями законопроєкту передбачено:

– Удосконалення питань, пов’язаних з розробкою проєктної документації на будівництво об’єкта та її експертизою, а саме:

  1). Врегульовуються питання внесення проєктної документації на будівництво об’єкта та відомостей про неї до Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.

  2). Запроваджується перевірка проєктної документації на будівництво об’єкта та відомостей про неї на їх повноту, відповідність формату, логічність та достовірність автоматично програмними засобами Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.

  3). Розширюється перелік інформації, яка перевіряється під час експертизи проєктної документації на будівництво об’єкта (додатково перевіряється відповідність намірів забудови до цільового призначення земельної ділянки, наявність/відсутність у об’єкта статусу пам’ятки культурної спадщини або щойно виявленого об’єкта культурної спадщини).

  4). Підлягають реєстрації та обов’язковому страхуванню цивільно-правової відповідальності експертні організації, які здійснюють експертизу проєктної документації на будівництво об’єкта.

– Покладення повноважень з державної реєстрації у сфері містобудівної діяльності на державних реєстраторів у сфері містобудівної діяльності, а саме на:

  а). нотаріусів.

  б). посадових осіб виконавчого органу сільської, селищної або міської ради, Київської, Севастопольської міської, районної, районної у містах Києві та Севастополі державної адміністрації, на яких покладено повноваження державного реєстратора речових прав на нерухоме майно.

  в). посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань містобудівного контролю – щодо об’єктів, на які поширюється дія Закону України “Про державну таємницю”, а також щодо реєстраційних дій, з яких прийнято рішення за наслідками адміністративного оскарження.

– Неможливість здійснення замовниками будівництва державної реєстрації права на виконання будівельних робіт, якщо особи, які здійснюють авторський та технічний нагляд, уповноважені особи з містобудівного контролю (у разі якщо містобудівний контроль здійснюється такими особами), не підтвердять з використанням Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, що вони здійснюють відповідно авторський та технічний нагляд або містобудівний контроль на певному об’єкті будівництва.

– Розмежування повноважень органів містобудівного контролю та містобудівного нагляду.

– Визначення прав та обов’язків основних учасників будівництва (замовників будівництва; осіб, які здійснюють авторський та технічний нагляд; експертних організацій, які здійснюють експертизу проєктної документації на будівництво об’єкта; інженерів-консультантів, органів з містобудівного контролю).

– Посилення відповідальності суб’єктів містобудування за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

  Прийняття законопроєкту створить можливості для усунення корупційних ризиків у сфері містобудівної діяльності, сприятиме покращенню інвестиційного клімату та вплине на розвиток будівництва в цілому.

  Ініціатори законопроєкту – народні депутати України : Шуляк Олена (політична партія “Слуга Народу”), Клочко Андрій (політична партія “Слуга Народу”), Стефанчук Руслан (політична партія “Слуга Народу”), Корнієнко Олександр (політична партія “Слуга Народу”) та інші. Проект Закону № 5655 від 11.06.2021 року прийнятий в першому читанні 01.07.2021 року. Проєкт Постанови про прийняття за основу законопроєкту підписаний Головою Верховної Ради України Дмитром Разумковим та направлений до Комітету на доопрацювання з урахуванням зауважень і пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи для винесення його на розгляд Верховної Ради України у другому читанні.

Враховуючи вищевикладене можна дійти висновку, що законопроекти зареєстровані у Верховній Раді України за червень 2021 року, котрі стосуються питань місцевого самоврядування, в цілому призвані до вирішення регіональних потреб, зокрема, шляхом реалізації реформи державного регулювання у сфері містобудівної діяльності. Вони враховують дійсні інтереси жителів конкретних територій під час розроблення містобудівної документації на місцевому рівні, удосконалення механізмів реалізації державної регіональної політики та удосконалення механізмів стимулювання розвитку регіонів та окремих типів територій, а також націлені на зниження корупційних ризиків у сфері містобудівної діяльності.

Автор: Сергій Прокопенко, аналітик законопроєктів  ВРУ/КМУ  

Інфографіка: Тетяна Кавуненко, керівниця пресслужби Інституту “Республіка” та ВІ “Активна Громада”