Через п’ять років у Черкасах може з’явитися 70 км веломаршрутів. Принаймні на це сподівалися у 2015-ому розробники «Програми розвитку велосипедної інфраструктури міста на 2016-2020 роки».
Тоді до створення проекту долучилися і прихильники «двоколісного» транспорту, і експерти «Асоціації велосипедистів Києва», і посадовці міської ради. А в основу його поклали німецький досвід планування веломереж для міст, вже протестований у понад десяти населених пунктах України.
Велопрограма по-черкаськи
Затвердження документа, що регулює питання розвитку велотранспорту у Черкасах, стала перемогою для усіх любителів роверів. Адже програма передбачала реконструкцію і будівництво вулично-дорожньої мережі, у результаті якої мали з’явитися 15 веломаршрутів на вулицях міста та 11 рекреаційних.
Крім того, у Програмі йдеться про створення 97 велосипедних паркінгів та 2 «перехоплюючі» велопаркінги (це криті велопарковки з охороною, де можна залишити велосипед на тривалий час і не хвилюватися через те, що його вкрадуть або пошкодять), систему велосипедних дороговказів та план інформаційних заходів для заохочення черкасців користуватися велосипедом. Кошторис склав 22 мільйони гривень.
Втім релізацію програми було поставлено на паузу. Як наслідок, на календарі – березень 2019-ого. Єдине, що відтоді отримали черкасці, – велодоріжку по вулиці Героїв Дніпра, яку почали облаштовувати у 2017-ому році.
Втім, пригадується, тоді активісти центру міського середовища «CEUREN» спільно з Асоціацією велосипедистів Черкас рокритикували нові велодоріжки за численні недоліки – відсутність пандусів на з’їздах, розмітки, організованих для велосипедистів переїздів на протилежний бік вулиці, парковок у місцях скупчення людей тощо. Що вже говорити про задум розбудувати мережу велодоріжок, які між собою сполучаються.
Черкаси – «рай» для велосипедистів
Прихильників у програми вистачало. Серед передумов для розвитку велоінфраструктури у Черкасах називали:
- компактність міста;
- квартально-гніздова структура міста;
- рівнинний рельєф;
- невелика кількість зовнішніх інженерних мереж;
- достатня ширина вулиць;
- наявність відповідної програми;
- активний велорух.
Погодьтеся, далеко не кожне українське місто може похвалитися такими умовами. А між тим до ТОП-3 найбільш дружних для велосипедистів населених пунктів потрапили Київ, Вінниця і очолив рейтинг Львів.
Київ
Це місто, де рушієм велосипедних змін є не міська влада, а активісти. У столиці багато велосипедних парадів, цікавих місць та велопарковок, влаштованих на прохання активістів. Втім належною велосипедною інфраструктурою Київ похвалитися не може.
За результатами дослідження громадської організації “Київ — Велосипедне місто” станом на 2018 рік сумарна довжина велосипедних доріжок і велосмуг у столиці становить 58 км. Загальна довжина смуг громадського транспорту, де з серпня 2017 року дозволено рух на велосипеді, – 12 км. 456 місцевих локацій мають облаштовані велосипедні парковки.
Вінниця
Це українське місто було першим, де запросили до співпраці іноземних експертів, які консультували міську владу з питань створення велопрограми.
Результат – станом на кінець 2017 року у Вінниці 39 км велошляхів. Джерелом фінансування велосипедної інфраструктури є 10% коштів, спрямованих на реконструкцію доріг та тротуарів.
Львів
На кінець 2017-ого року у Львові налічувалося понад 100 кілометрів велодоріжок, серед яких відокремлені велодоріжки, велосмуги і навіть велосипедна контр-смуга. Крім велосипедних доріжок в межах міста, у Львові будують і заміські маршрути. Більше того – тут є суцільний веломаршрут, що сполучив північну частину міста з центральною.
У Львові покриття велосипедних доріжок відрізняється від покриття тротуарів. Так, тротуари роблять лише з тротуарної плитки, а велодоріжки переважно асфальтовані. Для пересування велосипедами використовують вулиці з низькою інтенсивністю руху та вулиці спільного руху.
Така активність не в останню чергу зумовлена тим, що свого часу у львівській мерії було призначено радника з велосипедної інфраструктури. А в основу розбудови веломережі Львова покладено німецький досвід.
Післямова
З 1 вересня 2018 року набули чинності оновлені державні будівельні норми щодо проектування вулиць і доріг населених пунктів. Зокрема запроваджено обов’язкове проектування велосипедних доріжок і смуг при новому будівництві й реконструкції доріг. Цікаво, що згідно з новими ДБН велосипедні доріжки та велосипедні смуги будуть влаштовувати на територіях житлових і промислових районів, на магістральних вулицях безперервного і регульованого руху, вулицях місцевого значення, селищних та сільських дорогах, що забезпечують під’їзд велосипедистів до житлових, громадських будинків, промислових підприємств тощо.
Також нововведення покликані підвищити безпеку та комфорт на дорогах. Буде встановлено спеціальні захисні огородження на зупинках для убезпечення від можливого наїзду транспорту на велосипедистів. Обов’язково облаштуватимуться острівці безпеки на нерегульованих переходах тощо.
Отже, є надія, що з огляду на запровадження нових ДБН при проектуванні вулиць і доріг Черкаси потроху наближатимуться до реалізації мрії її багаточисельних шанувальників «двоколісного» трансппорту.
За словами директора департаменту архітектури та містобудування Черкаської міськради Артура Савіна, цьогоріч у Черкасах в рамках реконструкції вулиці Сержанта Жужоми передбачено зробити нове асфальтне покриття, освітлення і … велодоріжку.
Є у планах розпочати роботи на вулиці Сумгаїтській – від 30-річчя Перемоги і майже до Одеської. У проекті передбачено встановлення роздільного паркану по всій довжині вулиці, капітальний ремонт тротуарів і будівництво… велодоріжки від Епіцентру до Одеської.
Наскільки ми далекі від реалізації «черкаської мрії»? Чи стануть Черкаси містом, дружнім до велосипедистів? Схоже, питання відкрите.
Матеріал підготовлено у рамках проекту «Чиї Ями?», що реалізовується за підтримки Всеукраїнської ініціативи «Активна Громада» від Інституту «Республіка» та Національного Демократичного Інституту (NDI).
Джерело: Zmi.ck.ua