English
П’ята країна до якої завітали велоактивісти, представники ВІ “Активної Громади” у Хмельницькому стала Латвія.
Юрмала – перше місто, яке ініціатори проєкту “80 днів за сонцем” Юлія Мазур та Сергій Толстіхін відвідали у Латвії. Переїзд з Литви до Латвії був для Юлії та Сергія достатньо важким. Українці, які проживають у Латвії очікували на зустріч з Юлією та Сергієм у Юрмалі. Однак, розуміючи, що велоактивісти відстають від графіку вони поїхали їм на зустріч та допомогли дістатися до міста. Завдяки цьому, через 20 хвилин Юлія та Сергій вже були в місті, замість 4 годин, які б вони змушені були витратити на дорогу на велосипедах.
Наші активісти були приємно враженні красою цього міста. За їх словами, основу архітектури Юрмали становлять двоповерхові будинки оригінальної форми. Наших велоактивістів вони вразили саме своєю унікальною дерев’яною архітектурою. Характерною рисою юрмальської архітектури є також фасади та дахи будинків, прикрашені дерев’яним мереживним різьбленням і вітражами. Такі будинки оберігаються законом та є архітектурними пам’ятками. Загалом, у список архітектурних пам’яток включено 414 будівель, а кількість всіх історичних будівель налічує понад 4000 будинків. Тому, як зазначив Сергій Толстіхін, Юрмала – це місто-парк.
– Юрмала також є найвідомішим і найбільшим курортом у Латвії. Тут є море, є пляж, але не завжди можна купатися. Тому тут в більшості загоряють, грають у спортивні ігри, ходять по коліно в воді або просто сидять на пісочку. У Юрмалі нас чекав цілий банкет зі свічками та групою українців! А на наступний день для нас організували персональну екскурсію містом. Юрмала гарне та затишне місто. Все тут тихо та спокійно. Чисті доріжки вмощені бруківкою, неширокі вулиці, будинки, що потопають у зелені, пострижені газони і квітники. Такий собі оазис спокою. Ми відчули себе зірками та були вражені гостинністю, – розповідає велоактивіст Сергій Толстіхін.
З Юрмали Юлія та Сергій поїхали до столиці Латвії – міста Риги. Відстань була не великою, всього 32 км. і їхати було приємно, адже з Юрмали до Риги пролягає окрема велодоріжка, яка стелиться лісом. За словами наших веломандрівників, Рига різко відрізняється від Юрмали. Це активне місто з кардинально іншою архітектурою. Рига відома своїми пам’ятками та старим містом, які внесені до списку об’єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Історичний центр являє собою дивовижну суміш найрізноманітнішої архітектури від середньовіччя до модерну. Серцем старої Риги є ратушна площа. Це одна з найстаріших площ міста, яка була практично знищена під час Другої світової війни та нещодавно відбудована. На площі розташовані неймовірні кам’яні будиночки, пофарбовані в яскраві кольори. Вони наче зроблені з імбирного печива та покриті глазуррю. Відчуття, наче опиняєшся в середині казки!
– Після рекордно подоланих 150 кілометрів, які ми проїхали Литвою, на другий день нам вже було непереливки. Запалу першого дня вже не залишилося. Але попереду нас чекала Латвія та прекрасні латвійські міста – Юрмала та Рига. Оскільки, велодоріжки до Юрмали не було, то нам довелося їхати разом з насиченим автотрафіком по основній дорозі. Фури та автобуси, котрі щохвилини проїжджали поруч створювали дискомфорт, а спека погіршувала самопочуття. В результаті, станом на 19.00 ми проїхали 100 км. і нам залишалося ще майже 40 км. Наші сили вже були на нулі, однак ми впоралися, – розповідає Юлія Мазур, регіональна координаторка ВІ “Активна Громада” у Хмельницькому.
Звичайно перебування Юлії та Сергії в Латвій не обійшлося без зустрічі з представниками української діаспори. Це була приємна зустріч з українцями, які проживають саме в Юрмалі та Ризі. Вона відбулася в історичному приміщенні колишньої целюлозної фабрики, яка зараз є осередком української громади Юрмали та була організована Валерієм Олейнічуком – співзасновником “суспільства українсько-латвійської дружби”. Декілька років тому Валерій з братом викупили під Юрмалою колишнє приміщення целюлозної фабрики, зараз ремонтують його та планують відкрити тут найбільший в Європі концертний майданчик! Також вони організовують різні українські заходи: свята, зустрічі, збирають підтримку для України (для Сходу).
На зустрічі були присутні близько 20 людей. Юлія та Сергій розповідали про новини з України, про свою громадську діяльність та про роботу з владою і українською молоддю. Вони дізналися, що важливу роль у житті української громади Латвії відіграє заснована в 1991 р. Ризька українська середня школа, яка фінансується з державного бюджету Латвії. Вона є школою національної меншини і навчання тут ведеться двома мовами – латвійською та українською (у співвідношенні 60% на 40%). Також, для української громади на латвійському радіо виходить програма “На хвилях Дніпра” в рамках програми національних громад.
Влітку цього року українські діаспорські організації Латвії та окремі активісти об’єдналися у Координаційну раду при Посольстві України в Латвійській Республіці для більшої ефективності своєї діяльності. До неї, зокрема, увійшли керівники та представники таких організацій:
- Товариство підтримки України;
- Ризький український народний театр;
- Конгрес українців Латвії;
- Український центр молоді та дітей в Латвії;
- Молодіжне латвійсько-українське товариство “Вектор в Європу”;
- Центр культури “Латвія-Україна”;
- окремі волонтери та активісти, у том числі отець Роман Сапужак (ризька громада УГКЦ).
Ці організації та загалом українська громада Латвії активно допомагають українським воїнам, передають гуманітарну допомогу на Схід України.
– Нам було цікаво спілкуватися з українцями, які тут проживають. Ми відчули неймовірний заряд енергії, підтримки та загалом розуміння ситуації в якій знаходиться Україна. Важливим моментом для нас під час подорожей є обмін досвідом. Знайомлячись з Латвією українцям буде корисний досвід щодо проведення адміністративно-територіальної реформи. Адже після розпаду СРСР у Латвії залишилася система адміністративно-територіального устрою, яка є дуже подібною до української, – розповідає Сергій Толстіхін, комунікаційний координатор ВІ “Активна Громада” у Хмельницькому.
Говорячи про досвід Латвії для України варто звернути увагу на реформування адміністративно-територіальної системи, яке відбулося ще в 1998 року, коли з’явилися серйозні наміри вступити до Європейського Союзу. Латвійські експерти з державного управління вважали, що країна повинна пройти через істотні зміни у законодавстві. Ці зміни були про державну службу, реструктуризацію інституцій державного управління, вдосконалення політичного управління, запровадження процедур участі громадськості у прийнятті урядових рішень. Завдяки цьому Латвія змогла функціонувати, як повноцінна європейська держава.
У 2009 року відбулося створення нових адміністративно-територіальних одиниць – країв з повноцінним місцевим самоуправлінням. Волость формально залишилася, але уже без власного самоуправління. Зараз в Латвії є 9 міст республіканського значення та 110 країв, які є адміністративно-територіальними одиницями.
Спочатку, на етапі добровільного об’єднання волостей, зазначалося, що необхідно утворити нові “великі” волості. Психологічно це було складно сприймати, як керівникам волостей, так і їх жителям. Тому було знайдено іншу формулу. При об’єднанні волостей утворюється не нова волость, а – “край”. Таким чином, волості ніби і не зникають, при об’єднанні залишилися не змінними межі внутрішніх самоуправлінь, але вони стали територіальними одиницями у яких не має самоуправління.
Також, вже звично для нас, Юлія та Сергій підготували коротке відео в якому українці, що проживають в Латвії розповідають про себе та своє життя.
Ми дякуємо українцям, які проживають у Латвії та всім латвійцям за підтримку України у важкі часи, за турботу та допомогу, які для нас дуже важливі.
Довідка. Веломандрівки Європою реалізовуються в рамках проекту “80 днів за сонцем”, який ініціювали велоактивісти Сергій Толстіхін та Юлія Мазур. Вони заснували ініціативу “Green Ways”, головною метою якої є розвиток зеленого туризму в сільській місцевості з залученням громади.
