У 2011 році був прийнятий Закон України «Про доступ до публічної інформації» (далі – Закон). Таким чином, будь-який громадянин здобув можливість отримати інформацію, що його цікавить, від органів влади швидше та простіше.

Згідно із Законом, публічна інформація – це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб’єктами владних повноважень своїх обов’язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб’єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Відповідно до цього визначення, інформація, яка запитується, має існувати на момент її запиту і знаходитись у володільця інформації. Запитувати дані, які необхідно створити, наприклад, провести певний аналіз або зробити статистичне викладення, забороняється. Таке роз’яснення міститься у Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації» від 29 вересня 2016 року та рішенні Європейського суду з прав людини (справа «Бубон проти Росії»).

Які моменти треба врахувати під час подання запиту?

  1. Належним чином оформити запит.

Для цього потрібно написати запит згідно з вимогами статті 19 Закону, а саме вказати:

– ім’я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв’язку, якщо такий є;

– загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо;

– підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.

Зауважимо, що мають бути надані всі відомості, які відображені у статті.

Наприклад, якщо вказується ім’я запитувача, то треба вказати прізвище, ім’я, по батькові повністю, а не тільки ініціали. Якщо не має іншого засобу зв’язку, то так і потрібно зазначати «інший засіб зв’язку відсутній».

Необхідно дотримуватись усіх вимог для того, щоб унеможливити відмову у наданні інформації з формальних причин.

2. Вказати строк розгляду запиту.

За загальним правилом (стаття 20 Закону) розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту. У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту.

При цьому, зазначимо, що з такого правила є виняток – і така інформація може бути надана протягом 48 годин. У разі, якщо запит на інформацію стосується інформації, необхідної для захисту життя чи свободи особи, щодо стану довкілля, якості харчових продуктів і предметів побуту, аварій, катастроф, небезпечних природних явищ та інших надзвичайних подій, що сталися або можуть статись і загрожують безпеці громадян, відповідь має бути надана не пізніше 48 годин з дня отримання запиту.

Позначку «про термінову відповідь» необхідно обов’язково зазначати у своєму запиті, а також його обґрунтовувати.

  • Отримати відповідь безкоштовно.

За загальним правилом інформація надається безкоштовно (стаття 21 Закону).

При цьому, розпоряднику інформації надане право отримати кошти за виготовлення копій документів обсягом більш як 10 сторінок і запитувач зобов’язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк.

Перед тим, як такий рахунок оплатити, необхідно перевірити наступні моменти:

  • чи існує у розпорядника інформації нормативний акт щодо сплати таких коштів (зверніть увагу на дату його затвердження, вона має бути визначена до моменту отримання вашого запиту);
  • чи відповідає розмір плати, граничним нормам, які затверджені Кабінетом Міністрів України;
  • плата береться за одинадцяту та кожну наступну сторінку.

Якщо будь-яка із зазначених вимог не виконується розпорядником інформації, то і запитувач не зобов’язаний сплачувати рахунки.

Ще важливі моменти.

Навесні 2020 року у Постанові КМУ від 13 липня 2011 р. № 740 з’явилась така графа «Виготовлення цифрових копій документів шляхом сканування». Звертайте увагу, якщо у запиті зазначено, що ви просите надати інформацію тільки в електронному вигляді, а розпорядник інформації вимагає сплати послуг за сканування документів, при цьому у його нормативному документі не внесена така графа про виготовлення цифрових копій, – то його вимога є незаконною.

Також, ви можете скористуватися своїм правом на ознайомлення з документами у приміщенні розпорядника інформації і зробити копії на свій телефон. Про таку можливість зазначайте у своєму запиті і вказуйте зручний для вас час.

Нагадаємо, що при наданні особі інформації про себе та інформації, що становить суспільний інтерес, плата за копіювання та друк не стягується.

Таким чином, у своєму запиті ви можете обґрунтувати той факт, що інформація, яку ви запитуєте, становить суспільний інтерес, і тоді отримання інформації буде безкоштовними.

Відповідно до статті 29 Закону України «Про інформацію», предметом суспільного інтересу вважається інформація, яка:

  • свідчить про загрозу державному суверенітету, територіальній цілісності України;
  • забезпечує реалізацію конституційних прав, свобод і обов’язків;
  • свідчить про можливість порушення прав людини, введення громадськості в оману, шкідливі екологічні та інші негативні наслідки діяльності (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб тощо.

Чітких визначень у жодних інших нормативних документах щодо визначення інформації, яка становить суспільний інтерес, не встановлено, тож у кожному окремому випадку запитувачу необхідно самостійно визначати чи становить запитувана ним інформація суспільний інтерес, чи ні. Якщо розпорядник інформації з таким визначенням не погоджується і відмовляє надавати інформацію безкоштовно, то запитувач має право звернутися до суду або Уповноваженого Верховної Ради з прав людини за вирішенням такого питання.

Примітка. Місія «Активної Громади»: досягти добробуту через демократичний розвиток  громад України. Мета на 2025 рік: активізувати та залучити щонайменше 1% громадян до участі у прийнятті рішень та просуванні реформ в Україні на системній основі для добробуту в громадах України. Ініціатива створена в межах діяльності Інституту «Республіка». Ми працюємо задля підвищення свідомої активності громадян.

Авторка: Ганна Ільіна, регіональна координаторка ВІ «Активна Громада» в місті Одеса