У 2011 році був прийнятий Закон України «Про доступ до публічної інформації» (далі – Закон). Таким чином, будь-який громадянин здобув можливість отримати інформацію, що його цікавить, від органів влади швидше та простіше.
Згідно із Законом, публічна інформація – це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб’єктами владних повноважень своїх обов’язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб’єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Відповідно до цього визначення, інформація, яка запитується, має існувати на момент її запиту і знаходитись у володільця інформації. Запитувати дані, які необхідно створити, наприклад, провести певний аналіз або зробити статистичне викладення, забороняється. Таке роз’яснення міститься у Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації» від 29 вересня 2016 року та рішенні Європейського суду з прав людини (справа «Бубон проти Росії»).
Які моменти треба врахувати під час подання запиту?
- Належним чином оформити запит.
Для цього потрібно написати запит згідно з вимогами статті 19 Закону, а саме вказати:
– ім’я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв’язку, якщо такий є;
– загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо;
– підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.
Зауважимо, що мають бути надані всі відомості, які відображені у статті.
Наприклад, якщо вказується ім’я запитувача, то треба вказати прізвище, ім’я, по батькові повністю, а не тільки ініціали. Якщо не має іншого засобу зв’язку, то так і потрібно зазначати «інший засіб зв’язку відсутній».
Необхідно дотримуватись усіх вимог для того, щоб унеможливити відмову у наданні інформації з формальних причин.
2. Вказати строк розгляду запиту.
За загальним правилом (стаття 20 Закону) розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту. У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту.
При цьому, зазначимо, що з такого правила є виняток – і така інформація може бути надана протягом 48 годин. У разі, якщо запит на інформацію стосується інформації, необхідної для захисту життя чи свободи особи, щодо стану довкілля, якості харчових продуктів і предметів побуту, аварій, катастроф, небезпечних природних явищ та інших надзвичайних подій, що сталися або можуть статись і загрожують безпеці громадян, відповідь має бути надана не пізніше 48 годин з дня отримання запиту.
Позначку «про термінову відповідь» необхідно обов’язково зазначати у своєму запиті, а також його обґрунтовувати.
- Отримати відповідь безкоштовно.
За загальним правилом інформація надається безкоштовно (стаття 21 Закону).
При цьому, розпоряднику інформації надане право отримати кошти за виготовлення копій документів обсягом більш як 10 сторінок і запитувач зобов’язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк.
Перед тим, як такий рахунок оплатити, необхідно перевірити наступні моменти:
- чи існує у розпорядника інформації нормативний акт щодо сплати таких коштів (зверніть увагу на дату його затвердження, вона має бути визначена до моменту отримання вашого запиту);
- чи відповідає розмір плати, граничним нормам, які затверджені Кабінетом Міністрів України;
- плата береться за одинадцяту та кожну наступну сторінку.
Якщо будь-яка із зазначених вимог не виконується розпорядником інформації, то і запитувач не зобов’язаний сплачувати рахунки.
Ще важливі моменти.
Навесні 2020 року у Постанові КМУ від 13 липня 2011 р. № 740 з’явилась така графа «Виготовлення цифрових копій документів шляхом сканування». Звертайте увагу, якщо у запиті зазначено, що ви просите надати інформацію тільки в електронному вигляді, а розпорядник інформації вимагає сплати послуг за сканування документів, при цьому у його нормативному документі не внесена така графа про виготовлення цифрових копій, – то його вимога є незаконною.
Також, ви можете скористуватися своїм правом на ознайомлення з документами у приміщенні розпорядника інформації і зробити копії на свій телефон. Про таку можливість зазначайте у своєму запиті і вказуйте зручний для вас час.
Нагадаємо, що при наданні особі інформації про себе та інформації, що становить суспільний інтерес, плата за копіювання та друк не стягується.
Таким чином, у своєму запиті ви можете обґрунтувати той факт, що інформація, яку ви запитуєте, становить суспільний інтерес, і тоді отримання інформації буде безкоштовними.
Відповідно до статті 29 Закону України «Про інформацію», предметом суспільного інтересу вважається інформація, яка:
- свідчить про загрозу державному суверенітету, територіальній цілісності України;
- забезпечує реалізацію конституційних прав, свобод і обов’язків;
- свідчить про можливість порушення прав людини, введення громадськості в оману, шкідливі екологічні та інші негативні наслідки діяльності (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб тощо.
Чітких визначень у жодних інших нормативних документах щодо визначення інформації, яка становить суспільний інтерес, не встановлено, тож у кожному окремому випадку запитувачу необхідно самостійно визначати чи становить запитувана ним інформація суспільний інтерес, чи ні. Якщо розпорядник інформації з таким визначенням не погоджується і відмовляє надавати інформацію безкоштовно, то запитувач має право звернутися до суду або Уповноваженого Верховної Ради з прав людини за вирішенням такого питання.
Примітка. Місія «Активної Громади»: досягти добробуту через демократичний розвиток громад України. Мета на 2025 рік: активізувати та залучити щонайменше 1% громадян до участі у прийнятті рішень та просуванні реформ в Україні на системній основі для добробуту в громадах України. Ініціатива створена в межах діяльності Інституту «Республіка». Ми працюємо задля підвищення свідомої активності громадян.
Авторка: Ганна Ільіна, регіональна координаторка ВІ «Активна Громада» в місті Одеса