Переїхати жити до іншої країни – це завжди не просто, а подекуди – і доволі складно у моральному плані. Відірваність від родини, старих знайомих та рідного дому викликає сум, негативні думки. Проте, завжди є можливість полегшити переживання та швидше призвичаїтися до нового життя – знайти або створити осередок свого народу, своєї культури в іншій країні. Так кілька років тому виник Конґрес українців Естонії, про діяльність якого розповідає його нинішня очільниця – українка Віра Коник.

Про спікерку

Пані Віра – галичанка. Зізнається, що дуже любить свій рідний український край. Але в її серці знайшлося місце і для Естонії – країни, в якій вона з родиною проживає вже понад 30 років. Громадською роботою на українській ниві почала займатися практично відразу, після створення наприкінці 80-их років минулого сторіччя українського товариства. Закінчила Львівський політехнічний інститут, однак працювала журналістом – була кореспондентом Української служби ВВС та Українського радіо. Любить книги, музику, театр, подорожі. Цікавиться історією, мистецтвом, звичаями різних народів і, звичайно, українськими традиціями.

Діяльність Конґресу та Центру української культури

Віра Коник з 2002 року очолює об’єднання Конґрес українців Естонії. Громадська організація є надзвичайно важливою для майже 29 тис. українців, які переїхали жити до Естонії. Мета цього об’єднання – збереження та популяризація української культури, її надбань та творців, ознайомлення з історією України. До складу організації входить 11 товариств, які знаходяться майже в кожному великому місті.

Серед значних досягнень Конґрес українців Естонії стала побудова Центру української культури (ЦУК) та Української греко-католицької церкви у Таллінні. Все це створювалося, аби українці, навіть на чужій для них землі, почували себе затишно та не відривалися від коріння. А сам Центр став відомим у всьому світі, як приклад вдалого культурно-просвітницького проєкту мігрантів.

Пані Віра пишається тим, що до ЦУК притягуються не лише українці, а й часто туди приходять корінні естонці, туристи, політики, дипломати, а у лютому 2005 Центр української культури відвідав президент Естонії Арнольд Рюйтель з дружиною Інгрід Рюйтель (відома естонська фольклористка, етнологиня).

У стінах Центу часто проводять різноманітні заходи:

  • концерти;
  • музично-поетичні вечори;
  • вечори-посвяти видатним українським діячам;
  • відзначають знаменні дати з історії України:
  • проводяться зустрічі з відомими діячами України та Естонії.
Ярмарок національностей Etnolaat за участі Конгресу українців Естонії та Союзу українок Естонії

Серед інших популярних активностей є недільна школа при Центрі, куди приходять діти українців та ознайомлюються зі звичаями, історією, надбаннями своєї Батьківщини.

Політична діяльність Конґресу українців Естонії

З 2004 року Віра Коник та інші активісти почали розвивати новий напрямок діяльності організації. Зокрема було прийнято рішення відстоювати інтереси України і в політичному секторі, в першгу чергу зосередивши увагу на протидії пропаганді, яку поширювала Росія. 

У 2015-2016 роках українці дізналися, що в книгарнях Естонії є чимало російської літератури з антиукраїнським змістом. Разом з естонським політологом Олегом Самороднім, діаспора направила листа до книгарень і до вищого керівництва Естонії з вимогою вилучити зазначені у списку книги з продажу. Акція була успішною та отримала широкий розголос.

В ході Євромайдану та з початком війни на Сході України, Центр української культури обрали одним з партнерів Міністерства закордонних справ Естонії з метою реалізації проєктів щодо гуманітарноїдопомоги. 

Дотепер тривають щотижневі пікети на підтримку України у збройному конфлікті з Росією та вимогою деокупації Криму.

Громадянський рух в Естонії та залученість в ньому українців

Естонці доволі активні громадяни і тут швидко поширюються різноманітні громадські рухи. Одним з таким став рух “Зробимо!”, під час якого жителі країни виходять на толоки та гуртом прибирають природні середовища навколо себе.

Популярності набувають “розмовні кав’ярні” – місця, де збираються люди різних національностей та в процесі спілкування вчать мову, діляться досвідом.

Українці теж включаються в загальну тенденцію активізму: створюються різноманітні товариства за інтересами, поширюється мережа об’єднань діаспори, розвиваються спортивні та культурні осередки.

Що Україні варто запозичити в Естонії?

“Головна відмінність народів полягає у ставленні до своєї історії та культури”, – зазначає Віра Коник. 

Естонці поважають своє минуле, плекають свою мову. Ніколи не було негативного ставлення до власної культури і її не соромляться в Естонії, як то зустрічається подекуди в Україні. 

Доволі вражаючою є система самооборони в країні, так званий “кайцеліт”,  до якої залучено близько 10% населення країни, що є доволі великою кількістю. Її суть полягає в тому, що до захисту держави готується не лише армія, а і її цивільні жителі, які завжди знаходяться у стані бойової готовності. Такі сили залучаються також і під час подолання надзвичайних ситуацій, як то є наразі за умов карантину.

Тож, за таких обставин, Україна мала б навчитися в Естонії більшої згуртованості, політичної активності та поваги до свого краю.

Детальніше про політичну систему, українську діаспору в Естонії на нашому YouTube каналі.

Примітка. Місія «Активної Громади»: досягнути добробуту через демократичний розвиток громад України. Мета на 2025 рік: активізувати та залучити щонайменше 1% громадян до участі у прийнятті рішень та просуванні реформ в Україні на системній основі для добробуту в громадах України. Ініціатива створена в межах діяльності Інституту «Республіка». Ми працюємо задля підвищення свідомої активності громадян.