Про сумні та позитивні тенденції, що характеризують свободу мирних зібрань за 2018 рік, розповів громадський діяч, правозахисник та голова Інституту “Республіка” Володимир Чемерис.
Тенденції дотримання свободи зібрань в Україні протягом 2018 були такими ж, як і у попередні 5 років. Тобто, якщо до 2013 основним порушенням свободи були свавільні судові заборони зібрань (понад 400 випадків 2012-го року), то тепер судові заборони владою практично не застосовуються. Але це не значить, що в сучасній Україні існує свобода зібрань. На зібрання з певною тематикою – ліві, соціальний протест, антивоєнні, антифашистські, феміністичні, деяких національних меншин та конфесій, ЛГБТ – нападають представники ультраправих організацій. Нападають при бездіяльності або й при потуранні правоохоронців.
Так, наприклад, на мітингах 19 січня та 9 травня 2018-го поліція затримувала не нападників, а учасників зібрань. Протягом 2018 року відбулося сім погромів ромських таборів. У результаті одного 24-річного рома було вбито. У всіх випадках насильства нікого не затримано і не притягнуто до відповідальності, окрім безпосередніх вбивць молодого рома.
Загалом вже час ставити питання не тільки про дотримання свободи зібрань, а й про політично, ідеологічно, ксенофобськи, гомофобськи та релігійно мотивоване насильство. Адже жертвами такого насильства стають не лише мирні зібрання, а й журналісти, активісти, засоби масової інформації, конференції, кінопокази. Протягом 2018-го відбулося два резонансних вбивства активістів – Олешка і Гандзюк. Затриманими і звинуваченими у цих вбивствах були колишні бійці АТО, один з яких має нацистське татуювання, через що він був фігурантом скандалу у стінах Європарламенту.
Тому, ми розпочали системний моніторинг насильства з мотивів ненависті. За час з 15 жовтня 2018 до 15 січня 2019 в Україні відбулося 57 конфронтаційних дій. 30 з них завершилися насильством проти громадян чи їх майна, 11 осіб постраждали. 5 осіб постраждали під час маршу пам’яті трансгендерів 18 листопада, серед них – журналіст з Канади. Дані моніторингу передані Моніторинговій місії ООН з прав людини в Україні. Моніторинг триватиме протягом усього 2019. Це буде виборчий рік, і фіксувати насильницькі дії протягом виборчої кампанії важливо з точки зору забезпечення виборчих прав українців.
Разом з цим варто зазначити і позитивні тенденції. У двох випадках – Маршу Рівності у червні 2018 та мітингу пам’яті правозахисників 19 січня 2019 поліції вдалося виконати свої позитивні зобов’язання щодо захисту мирних зібрань. Але ці два окремих випадки – ще не система, а, швидше, виключення з правила. У першому випадку поліція захистила зібрання передусім через те, що у ньому взяли участь депутат Європарламенту та представники посольств США та Канади. У другому випадку спрацювала нещодавно створена під егідою ЄС «поліція діалогу», яка активно співпрацювала з правозахисниками задля забезпечення права на мирні зібрання.
Наше завдання протягом цього року і передусім на період виборчих кампаній – перетворити ці позитивні випадки на систему.