Серія тренінгів “Верховна Рада зсередини” триває. Під час третього дня школи спікерами виступили:

• Олександр Марусяк, експерт Центру політико-правових реформ;

• Наталія Малиновська, кандидатка політичних наук, експертка з політики Інституту «Республіка» та Всеукраїнської ініціативи «Активна Громада».

Олександр Марусяк розповів про діяльність Комітетів Верховної Ради.

Комітет Верховної Ради України — орган Верховної Ради України, який утворюється з числа народних депутатів України для здійснення за окремими напрямами законопроектної роботи, підготовки і попереднього розгляду питань, віднесених до повноважень Верховної Ради України, виконання контрольних функцій.

“Комітети відповідальні перед Верховною Радою України і підзвітні саме їй, – зазначив Пан Олександр. – На сьогодні у IX скликанні ВРУ працюють 23 комітети”.

“В ході своєї діяльності Комітети дають висновки народним депутатам. Ті в свою чергу можуть дослухатися до рекомендацій, відхиляти їх. Також обмін інформацією відбувається і між Комітетами та іншими органами влади: міністерствами, службами, чи державними установами”, – розповідає Олександр Марусяк.

З Наталією Малиновською поговорили на тему “Які стадії проходить законопроект, щоб стати законом”. Пані Наталія розповіла про те, що є об’єктами законодавчої ініціативи:

• законопроекти — це проекти законів, постанов Верховної Ради, які містять положення нормативного характеру;

• проекти актів — проекти постанов, резолюцій, декларацій, звернень, заяв, що випливають з установчих, організаційних, контрольних та інших функцій ВРУ;

• пропозиції — внесення змін до тексту законопроекту (статей, їх частин, пунктів, речень), зміни порядку розміщення, об’єднання розділів, глав, статей, їх частин і пунктів, а також виділення тих чи інших положень в окремі розділи, глави, статті;

• поправка — внесення виправлень, уточнень, усунення помилок, суперечностей у тексті законопроекту (ч. 5 статті 84 Регламенту Верховної Ради України).

“Перш ніж стати законом, проєкт має пройти сім стадій, на кожній з яких його детально опрацьовують, вносять поправки. І тільки після цього він може стати повноцінним законом”, – зазначає Пані Наталія.

Варто зазначити, що в результаті обговорення законопроєкту може бути ухвалена одна з таких пропозицій:

• прийняти законопроект за основу та доручити головному комітету (ГК) підготувати його до другого читання;

• повернути законопроект суб’єкту законодавчої ініціативи на доопрацювання та підготовку до повторного першого читання;

• повернути законопроект з тією ж метою, але ГК;

• винести законопроект на всенародне обговорення та доручити ГК за його результатами підготувати законопроект до повторного читання;

• відхилити законопроект.

“Якщо говорити про Україну, то в порівнянні з деякими іншими країнами у нас щороку подається надзичайно велика кількість законопроєктів”.

Цікавий факт! Знадобився всього 1 день, щоб законопроект №4645 «Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності Генеральної прокуратури України», який був ініційований 11 травня Віктором Королем (БПП), та зареєстрований у ВР, пройшов комітет, а на наступний день був проголосований і підписаний Президентом. За добу законопроект пройшов 12 стадій законодавчого процесу. Це приблизно в 116 разів швидше, ніж проходження середньостатистичного українського законопроекту.

Довідка. Школа реалізується Всеукраїнською ініціативою “Активна Громада” від Інституту “Республіка” в межах Програми USAID РАДА, що виконується Фондом Східна Європа

Примітка. Місія “Активної Громади”: досягти добробуту через демократичний розвиток громад України. Мета на 2025 рік: активізувати та залучити щонайменше 1% громадян до участі у прийнятті рішень та просуванні реформ в Україні на системній основі для добробуту в громадах України. Ініціатива створена в межах діяльності Інституту «Республіка». Ми працюємо задля підвищення свідомої активності громадян.