Публічні консультації провела робоча група Верховної Ради України з розробки закону про політичні партії в партнерстві з Всеукраїнською ініціативою “Активна Громада” та Центром політико-правових реформ за підтримки Національного демократичного інституту (NDI) спільно з Міжнародною фундацією виборчих систем (IFES) за фінансової підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), Міністерства міжнародних справ Канади та Британської допомоги (UK aid) від уряду Великої Британії.

У 2016 році в Україні розпочалося державне фінансування політичних партій, що підвищило рівень фінансової, організаційної та кадрової спроможності партій, дозволило диверсифікувати джерела фінансування партійної діяльності, зменшило рівень залежності партій від великих донорів, зменшило ризики корупції у політиці за рахунок зменшення залежності партій від приватних донорів, дало змогу компенсувати скорочення кількості членів партій і, відповідно, надходжень від членських внесків, переорієнтувати діяльність партій з постійного пошуку джерел фінансування на внутрішньопартійний розвиток, створило умови для чесної та вільної політичної конкуренції, розвитку нових партій.

Однак, станом на сьогодні питання фінансування партій залишається актуальним, адже з цим пов’язано ряд проблем, які створюють корупційні ризики, зменшують взаємодію партій та виборців та потребують нагального вирішення. При розробці проєкту Закону України «Про політичні партії» ці моменти були враховані та винесені на публічні обговорення.

Вікторія Подгорна, представниця робочої групи Верховної Ради України з розробки закону про політичні партії, яка є ініціаторкою даного проєкту: «Новий закон має врегулювати чимало питань. І не виключенням є частина, яка присвячена партійному фінансуванню. В світі є чимало країн, в яких функціонує державне фінансування, це загальний тренд останніх 20 років. Та цей варіант викликає чимало дискусій не лише в Україні, а й в світі. Адже не всі виборці підтримують саме державне фінансування, оскільки це впливає на те, що в такому випадку партійці не дуже зацікавлені у взаємодії з громадянами-виборцями».

Разом з тим можна запровадити систему в якій громадяни будуть активно залучені до фінансування партій, що якісно підвищить рівень взаємодії між партійцями та виборцями.

Варто розуміти, що фактично виборець, ідучи на дільницю, вирішує не тільки за кого віддати голос, а й кому саме передати свою частку податків упродовж наступних п’яти років. Чим вищим є результат партії на парламентських виборах, тим більше вона отримає державного фінансування, яке існує завдяки платникам податків.

«Важливо дати виборцям право впливати на політичні партії. Якщо громадяни будуть перераховувати партіям 1% від ПДФО (прим. прибутковий податок) на власний розсуд тим, кого вони вважають достойними цього, то звичайно це підвищить вплив на партії. А ті в свою чергу зможуть краще працювати з громадянами, – зазначила Вікторія. – При цьому ризик росту популістичних заяв від партійців».

Юлія Зальцберг, голова правління громадської організації “Інтегріті ЮА”, зазначила: «Головним результатом в питанні фінансування політичних партій має стати розв’язання ряду проблем. В результаті ми очікуємо:

  • підвищення прозорості фінансування;
  • зменшення залежності партій від окремих приватних інвесторів;
  • забезпечення відносної рівності усіх партій на виборах.

Поза тим залишається важливим питання неефективної системи державного контролю за фінансовою діяльністю політичних партій.

Довідка. Захід проводить робоча група Верховної Ради України з розробки закону про політичні партії в партнерстві з Всеукраїнською ініціативою “Активна Громада” та Центром політико-правових реформ за сприяння Національного демократичного інституту та завдяки підтримці Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).