“Клуб активної громади. Діаспора” проводить зустрічі з українцями, які живуть закордоном. Цього разу про життя у стилі Хюґе, звичаї та національні традиції данців, культуру, любов і повагу до своєї держави, мови і до самих себе – розповідає Олеся Рихальська. 

Про спікера: 

Олеся Рихальська – родом із Житомира, але у 2002 році переїхала до Данії. Працювала два роки у сільському господарстві. Від часу переїзду спробувала себе на посадах  фінансового асистента, бухгалтера, міжнародного проектного контролера, грантового та фінансового контролера. А з 2014 року розпочала активне волонтерське життя. Доклала зусиль для розвитку української школи “Ластівка” у Копенгагені.

З 2018 року обрана головою Асоціації українців Данії, яка об’єднує 5 українських громадських організацій: “Ластівка”, “Збережи Україну”, Клуб “Україна”, “Українська спортивна спілка” та “Файно”. 

Як зберігаєте українські традиції? Які заходи проводить організація?

Є представником від ГО “Ластівка” в Асоціації українців Данії. Напрямок діяльності “Ластівки” – культурно-освітній. Під крилом “Ластівки” нині функціонує 7 недільних шкіл вихідного дня. І ще одна школа функціонує від організації Клуб “Україна”. На базі цих шкіл проводиться дуже багато культурних заходів для дітей і для батьків. Ми проводимо вертепи, карнавали, майстер-класи тощо. Організація “Збережи Україну” має гуманітарний напрямок, має різні проєкти по допомозі українським лікарням, відправляє багато гуманітарної допомоги Україні. “Українська спортивна спілка” організовує різні спортивні заходи, “Файно” працює в інформаційному напрямку. Кожного року ми проводимо Фестиваль української культури в Данії. 

Наскільки активні громадяни Данії? Як вони проявляють свою активність?

Громадянський рух в Данії дуже розвинутий. Створюються дуже різні за своїми напрямками громадські організації. Держава дає безліч можливостей для розвитку громадських організацій: виділяє певні дотації, можна просити про допомогу для проведення заходів, надає безкоштовні або за символічну суму приміщення для проведення заходів. Але, у зв’язку з тим, що дуже багато цих організацій, данці бояться, щоб не було створено так званого “паралельного суспільства”. Коли ти приїжджаєш в Данію, ти мусиш інтегруватися в датське суспільство, жити за їхніми нормами і підтримувати їхні правила. 

Що найбільше хвилює данців, в які громадські ініціативи, організації вони об’єднуються?

Напрямки дуже різні: починаючи від спортивних і закінчуючи допомогою котам, песикам. Або це групи за вподобаннями. Їх можна зареєструвати, отримувати допомогу від держави, приміщення тощо. 

Як працює місцеве самоврядування: місцева влада консультується з громадянами? 

Якщо громадські організації бачать, що місцева влада хоче щось побудувати на місці, де б могла бути паркова зона, вони мають вплив. ГО можуть подати лист до місцевої влади , вказати, що ця місцевість не має бути забудована. В принципі, до всіх прислухаються.

Як проходить виборчий процес в Данії? Чи аналізують місцеві виборці програми кандидатів? Як кандидати комунікують із виборцями?

Місцеві вибори проходять за тими ж стандартами, що і в Україні. Місцева влада в Данії обирається на 4 роки. Данці з великою відповідальність підходять до виборів. В Данії відбувається процес децентралізації, тому вони із подвійною відповідальністю обирають місцеву владу. Якщо депутат за минулі 4 роки не виконав своїх обіцянок, його просто наступного разу не оберуть. Данія має 5 регіонів і 98 комун і люди ставляться дуже відповідально саме до виборів депутатів комун.

Чи звітує місцева влада перед мешканцями?

В Данії це активно моніторять ЗМІ. Якщо кандидат щось обіцяв, але не зробив – буде сильна критика, як від людей, так і від громадських організацій. 

Національна політика Данії: що країна робить для вас, а ви – для неї?

Данці поважають свою країну від самого народження, їм прищеплюють любов до прапору, до мови, до традицій. Новонародженій дитині в перші хвилини життя показують датський прапор! 

Якби у Вас була можливість створити ідеальну країну: що б Ви взяли з Данії, а що – з України?

Змінювати в Україні хочеться дуже багато. Хочеться, щоб Україна була хоча б трохи схожа на Данію. Але ж Данія теж не ідеальна. Для того, щоб опинитися на даному рівні життя, Данії знадобилося не менше 50 років. Україні було б добре перейняти досвід Данії на рахунок Податкової системи для того, щоб сплата податків була прозоріша і чіткіша. Має бути більш відчутний для громадян неоподаткований мінімум. У Данії дуже великі податки: 8% від зарплатні всі платять на соціальні потреби, тобто, на соціальне страхування. Неоподаткований мінімум у кожної людини різний. Тобто, якщо у людини кредит на квартиру, на машину або вона є членом профспілки та має дітей – то за рахунок цього неоподаткований мінімум може зростати. Він може бути від 5,5 тисяч датських крон до 10 тисяч датських крон. Спочатки від зарплатні віднімається 8%, потім у кожної людини неоподаткований мінімум і від решти йдуть різні відсоткові ставки. Цю мінімальну ставку визначає комуна (від 37% до 40%). Якщо зарплата перевищує топ (в Данії це 500 тисяч датських крон на рік), то людина має ще сплатити плюс 5% податку. Тобто, загалом податок виходить від 45% до 50%.

Яка середня оплата праці за годину чи за день на менеджерській посаді?

Близько 50 євро за годину.

Чим відрізняються данці від українців?

Данці дуже законослухняні, поважають мову та державу, поважають себе і оточуючих. Поважати себе і оточуючих навчають від народження. Данці дисципліновані і трудолюбиві. Вони вміють з користю для себе і свого здоров’я використовувати свій вільний час. Вони люблять не посидіти за пишним столом, а піти на йогу, позайматися спортом, покататися на каноє. У них інший спосіб життя і ставлення до свого здоров’я. Субота і неділя – тільки для себе, бо данці себе люблять і займаються тільки тим, що вони хочуть. В українців хороша риса – це гостинність. Данці мінімалісти і закриті, українці – відкриті, дружні, доброзичливі. 

Життя у стилі Хюґе: яке воно?

Це культура життя, яка полягає у тому, що потрібно насолоджуватися життям, приділяти собі час. Хтось релаксує, займаючись йогою, хтось ходить в гурток і займається творчістю. В Україні ми щодня працюємо, буває й по 12 годин, ми забуваємо про себе. Хюґе – це думати про себе, про своє “я”. Мова не йде про те, що потрібно всіх і все ігнорувати. Але ти зробив свою роботу – маєш знайти час для себе. В Данії прийнято так: якщо ти працюєш 37 годин на тиждень, увесь свій інший час ти приділяєш для родини, для себе, для дітей, займаєшся тим, чим тобі подобається. Хюґе – це значить, що ти насолоджуєшся життям, а не тільки працюєш і живеш задля заробітку грошей. Грошей ти всіх не заробиш, натомість, натомість можеш втратити себе, як особистість. В Данії це ставиться на перше місце. Зазвичай, як тільки робочий день закінчився, комп’ютер закрили і пішли додому. Якщо ти перепрацьовуєш – ти можеш накопичувати собі екстрагодини, за які отримуєш або додаткову платню, або вихідні. Держава слідкує за тим, що якщо ти взяв собі вихідний чи відпустку, то ти не маєш права в цей час працювати. І працедавець може отримати за це пеню, і тобі можуть нарахувати штраф. Вони слідкують за тим, щоб дотримувався баланс між роботою і відпочинком. 


Примітка. Місія “Активної Громади”: досягнути добробуту через демократичний розвиток громад України. Мета на 2025 рік: активізувати та залучити щонайменше 1% громадян до участі у прийнятті рішень та просуванні реформ в Україні на системній основі для добробуту в громадах України. Ініціатива створена в межах діяльності Інституту “Республіка”. Ми працюємо задля підвищення свідомої активності громадян.