Екологія – це залежність майбутнього від сьогодення. Від того, наскільки відповідально ми ставимося до використання природних ресурсів, користування пластиком та поліетиленом, до сортування сміття тощо залежить, якою буде наша планета завтра. Саме тому так важливо підвищувати рівень екологічної свідомості і дбайливо ставитися до нашого спільного дому – Землі.

Про конкурс

«Активна Громада» та екозахисна ініціатива Ecofriendly Ukraine спільно провели конкурс коротких розповідей про власні успіхи громадян, екоактивістів у сприянні екорозвитку міст та громад «Історія екорозвитку моєї громади».

За словами очільниці екозахисної ініціативи Ecofriendly Ukraine Людмили Черненко, «екологічний розвиток ОТГ зараз значною мірою лягає на плечі волонтерів та екоактивістів, залежить від їхньої активності, ініціативності та наявних ресурсів. Тому обмін досвідом, а, особливо, позитивним між громадами є наразі найдієвішим способом надихнутися, знайти ефективні напрямки та інструменти для екологічного розвитку своїх громад».

«Коли активісти працюють самотужки, на них лягає велике навантаження й іноді здається, що вони залишилися один на один із великою низкою екологічних питань у цьому світі. Позитивний обмін досвідом між громадами не лише надихає, але й нагадує про те, що в країні та області є набагато більше людей, близьких за духом та цінностями, ніж це може здатися на перший погляд. Саме задля такого контакту, задля того, щоб можна було спільними силами рухатися вперед, надихати один одного та переймати цінний досвід один в одного, ми і створили цей конкурс», – розповіла Л. Черненко.

В свою чергу, виконавча директорка Інституту «Республіка» та співзасновниця ВІ «Активна Громада» Олександра Гліжинська вважає, що «конкурс важливий, перш за все, для акцентування на 2 важливих факторах, які в Україні треба розвивати: перший – активність громадян, другий – екологічна культура та екоактивність».

«Також важливо підтримувати активістів, які докладають зусилля, щоб досягти змін. Діяльність і переможців конкурсу, і абсолютно усіх, хто подавав заявки – мега потрібна та вкрай важлива для розвитку нашої країни та збереження природи. Тому ми і збільшили кількість подарунків та вирішили для усіх конкурсантів провести навчання, яке точно їх посилить», – зазначила О. Гліжинська.

Учасники надсилали  матеріали у вигляді есе та коротких відео-роликів. Загалом було подано понад 30 конкурсних робіт з усієї України.  Було визначено по 3 переможців окремо в номінації «есе» та «відео».

Переможці в номінації «есе»

Перше місце в номінації «есе» отримала історія екорозвитку міста Корець (Рівненська область) про відновлення, облаштування та підтримки водних джерел загального користування на території Корецької міської ради. Так, спільними зусиллями влади та мешканців було відновлено та упорядковано джерело Св. Миколи, джерело по вул. Небесної Сотні, джерело «Єврейські сльози», джерело по вул. Фабрична,4. Також було проведено інформаційні та рекламні заходи (районні та обласні ЗМІ, радіомовлення, обласного телебачення, друк, реклама). Таким чином, після здійснених заходів впорядкування значно покращилась екологічна ситуація, джерела на території міста приведено у відповідність до санітарних вимог, створено лісові насадження біля водоохоронних зон. Окрім того, зросла екологічна культура населення щодо дбайливого ставлення до довкілля – припинились несанкціоновані викиди сміття, постійно підтримується наведений порядок. І ще один важливий момент – тепер жителі будинків на прилеглих вулицях забезпечені якісною питною водою, без сторонніх домішок, а також облаштованими місцями для відпочинку. А встановлені в етностилі казкові скульптури не лише ваблять дітей, а й виховують в них цікавість до культури.

Джерело по вулиці Січових Стрільців
Школярі долучилися до прибирання території

Друге місце у номінації «есе» отримала історія соціально-екологічного проєкту Green Life у смт. Брюховичі (Львівська область). Співпраця активістів із населенням відбувається наступним чином:

– безкоштовно надаються пакети трьох кольорів (для пластику, скла,

паперу);

– мешканці наповнюють пакети відповідно до рекомендацій та виставляють їх згідно з графіком за межі подвір’я;

– пусті пакети залишають на цьому ж місці, де стояли наповнені;

Команда проєкту заохочує та мотивує мешканців символічними нагородами, похвальними листами та тематичними подарунками. Так уже відзначили три брюховицькі екосім’ї, ековулиці, екомешканку та екопідприємця, котрі найякісніше та найактивніше підійшли до проблеми екології нашої планети.

Третє місце в номінації «есе» поділили між собою одразу 2 історії. Перша – про сортування сміття разом з учнями від класної керівниці Ольги Івашури. Після уроків діти із задоволенням несуть зібрану макулатуру та пластик до пункту збору вторсировини, а гроші гордо кладуть у класну скарбничку, щоб потім купити на них корм для Центру допомоги безпритульним тваринам.

Другу історію розповіла Цуканова Юлія, керівник об’єднання учнівської молоді – Жукинського шкільного лісництва із Вишгородського району Київської області. За рік існування лісництва було висаджено 120 дерев (дуб, каштан, абрикос, кипарисовики), близько 13 тисяч сіянців сосни звичайної в лісових масивах району на площі майже 3 гектари. Також було виготовлено і розвішено 25 шпаківень, зібрано 2 тис. 300 кг макулатури, майже 2 тис. кг скла, 150 кг пластику, 25 кг батарейок. «Ми хочемо власним прикладом показати всім, що дбати про свій Дім є необхідністю, яка обов’язково повернеться сторицею», – зазначає Юлія.

Олександра Гліжинська, коментуючи проєкти учасників, зазначила, що «майже усі заявники достойні нагород: есе та відео від 30 активних ініціативних небайдужих груп».

«Я читала і раділа, що у нас є такі ініціативи. Найбільше зачіпали есе та відео, де були заклики до цінностей, де можна було побачити вражаючі результати роботи, де об’єднувалась вся громада для вирішень еко викликів та активна участь дітей. Дещо відвертали моменти осуду в певних есе», – ділиться враженнями Олександра.

У Людмили Черненко кожна ініціатива викликала захоплення, оскільки, за її словами, «ми чудово розуміємо, яких зусиль вона вартує насправді і який об’єм роботи стоїть за кількома світлинами чи коротким відеороликом, що їх надіслали нам учасники конкурсу».

«Звичайно, є роботи, які стали для мене особисто справжнім вибухом. Серед них, наприклад, історія з Вищедубичанським лісовим господарством. Тільки уявіть: було створене учнівське лісництво, люди створили дендропарк, це ж просто чудово! Порадували також такі ініціативи, як налагодження системи сортування та вивезення твердих побутових відходів у Брюховичах, ініціатива по розчищенню джерел басейну річки Корець у Рівненській області, дуже багато проєктів по сортуванню та по підвищенню екологічної грамотності та свідомості у жителів свого населеного пункту. Слід відмітити роботу Юрія Панасюка, який створив громадську організацію «Балка» і разом з мешканцями свого селища розчистив сміттєзвалище і облаштував там зону відпочинку. Чудове рішення, тим більше, що тут має місце комплексний підхід, адже проєкт описує не тільки екологічний, але соціальний розвиток смт Компаніївка», – каже Л. Черненко.  

Зазначимо, що есе переможців ми опублікуємо окремо. 

Переможці у номінації “відеоролик”

Окрім есе, учасники також надсилали на конкурс відеоролики

Перше місце отримало відео Павла Анікейцева із міста Шостка (Сумська область). Павло разом із екоактивістами зі свого міста займаються озелененням територій, а саме – висадженням дерев, а також – знищенням звалищ і несанкціонованих смітників. Під час карантину активісти запустили челендж “Стоп корона! Посади дерево здоров’я”. Унікальність в тому, що активісти не тільки стихійно висаджували дерева, а й доглядали потім за ними. Згодом трансформували його в другий челендж – “Стоп сміття!”, під час якої всі небайдужі мешканці разом займалися очищенням територій. 

На другому місці – відеоролик Юрія Панасюка із смт Компаніївка (Кіровоградська область), який розповідає про ГО «Балка». Мешканці смт спільними зусиллями перетворили сміттєзвалище на чудову зону для відпочинку. 

Третє відео від Тетяни Клебан із села Новиця, що на Івано-Франківщині, про проєкт Zero waste school. Це всеукраїнський конкурс від Фонду В. Кличка, в якому команда юних школярів отримала перемогу. Вони розробили план утилізації вторсировини та план по боротьбі із сміттєзвалищами і взялися до справи. В результаті прибирання активісти здали на переробку близько 1 тис. кг пластику та 3 тис. кг скла. Окрім того, активісти провели інформаційну кампанію, проводили тренінги по тімбілдингу та сортуванню сміття.

На всіх переможців конкурсу чекають призи та можливість пройти безкоштовне навчання для екоактивістів.

“Молодці ініціативи, де одна чи 2-3 людей з нуля започатковували екологічний рух у своїх громадах, довели, що і один в полі – воїн!”, – коментує проєкти Людмила Черненко. 

Вона відзначила лист Лілії Усатової про те, що вона шукає підтримки людей, разом з якими можна було би разом покращувати екологічний стан у місті Запоріжжі. 

“Таких робіт учнів, які шукають однодумців та підтримки, дуже багато. Чесно кажучи, хочеться підтримати кожного з них, вийти на зв’язок і запросити до наших екологічних проєктів, особливо зважаючи на те, що ми працюємо по всій Україні. Ми взагалі завжди раді долученню всіх наших конкурсантів до загальних проєктів для обміну знаннями і досвідом”, – зазначила Л. Черненко. 

Як підвищити екологічну свідомість громадян?

Конкурс продемонстрував, що в нашій країні є безліч крутих екологічних ініціатив, які дбають про збереження довкілля. Аби підтримувати і розвивати цей рух, необхідно піднімати рівень еко-свідомості громадян. 

Олександра Гліжинська вважає, що це можливо зробити шляхом поширення більшої кількості подібних історій в інформаційному просторі. 

“Як тільки більшість громадян усвідомить, що все залежить від них і екоактивність починається з малих, але важливих кроків, тоді й ситуація почне змінюватись на краще. Наша ж задача як “Активної Громади” знаходити таких людей, допомагати їм об’єднуватись і досягати цілі. А спільно з нашим партнером Ecofriendly Ukraine впевнена, ми зможемо збільшити силу таких ініціатив та їх кількість в рази”, – резюмувала О. Гліжинська.

На думку Л. Черненко, ріст екосвідомості в країні має певний сценарій розвитку: “в населеному пункті, якщо йому пощастило, є кілька екоактивістів та їхніх організацій, силами яких починається екологічна просвітницька робота серед мешканців населеного пункту”.

“У розвитку екологічної свідомості є певні етапи. Можна зауважити, що в різних районах люди знаходяться на різних етапах свого шляху. Там, де екологічна просвітницька робота була розпочата раніше, люди демонструють більш значні та системні результати. Це є надзвичайно важливою складовою розвитку, оскільки саме від масового дотримання екологічних принципів і правил життя у населеному пункті залежать довгострокові результати і екологічне покращення регіону в цілому. На мою думку, ми потребуємо додаткової освіти, а активісти – професійних знань, оскільки все, що стосується екологічної діяльності, лежить на перетині декількох наукових галузей. Бути екоактивістом в наш час в Україні – означає здобувати ще, по суті, кілька вищих світ. Тут поєднуються біологія, географія, арбористика, ведення агрогосподарств, юридична справа. Тут і знання психології, вміння вести перемовини та відстоювати свою думку, тому що будь-яка екологічна діяльність рано чи пізно впирається в так звану господарську діяльність людини. Екоактивісти потребують вивчення і лісового господарства, щоб не насаджувати інвазивні види рослин, або поруч видів рослин що конкурують між собою та взаємно ослаблюють імунітет один одного. Нам треба вивчати  природу та розвиток екосистем в Україні, щоб, скажімо, не заліснювати бездумно степ на сході і півдні України, оскільки степова зона є сама по собі важливою складовою біорізноманіття України і вміщає в себе абсолютно унікальні види флори і фауни. Такі речі також важливо враховувати. Кожна громада в рамках своєї діяльності проходитиме поступово етапи розвитку і нас чекає ще довгий шлях у дослідженні екології України, але я рада тому, що цей процес вже розгортається одночасно у різних регіонах України силами наших екоактивістів. За це їм велика шана і вдячність”, – коментує питання підвищення рівня екосвідомості Л. Черненко. 

Примітка. Місія “Активної Громади”: досягти добробуту через демократичний розвиток громад України. Мета на 2025 рік: активізувати та залучити щонайменше 1% громадян до участі у прийнятті рішень та просуванні реформ в Україні на системній основі для добробуту в громадах України. Ініціатива створена в межах діяльності Інституту “Республіка”. Ми працюємо задля підвищення свідомої активності громадян.

Авторка: керівниця прес-служби ВІ “Активна Громада”

Тетяна Кавуненко