Театральна вистава звернула вашу увагу злободенною темою? Чи навіть змусила міркувати над незручними питаннями? Тоді ви побували в документальному театрі.

Такий театр виносить на обговорення авдиторії гострі питання і в процесу дискусії дозволяє осягати ідентичність. А якщо до цього діалогу запросити представників місцевої влади, тоді можна порушити нагальні проблеми громади. В тому, яку роль документальний театр грає в налагодженні комунікації влади та громадян, допомогла розібратись режисерка Галина Джикаєва.

Спікер

Пані Галина була художньою керівницею Артцентру “Карман” у місті Сімферополь. Після анексії Криму Російською Федерацією переїхала до Києва, де з однодумцями у 2016 році заснувала Post Play Театр. За час роботи театру займалася постановками в жанрі документального театру: “Дерево життя”, “Златомісто” (Полтава), “Сіра зона”, “Вам тут не демократія”, “Дівчата-дівчинки”, “Коли ми повернемось” (Вінниця).

Що таке документальний театр?

Документальний театр започаткували в Німеччині. Першим став Rimini Protokoll. Замість п’єси його вистави мають структуру, яка дозволяє зібрати в загал дуже різні документи. Тому такі вистави виглядають цілісними та впливають на глядачів.

Приклади

Особливості

Документальний театр має ряд особливостей, які відрізняють його від традиційного театру.

  • Тема вистави стосується кожного громадянина

“В сучасному театрі глядач приходить співпрацювати, а не відпочивати. Думати, погоджуватись, не погоджуватись”, — розповідає режисерка.

  • Дискусії після вистави

Для документального театру характерні дискусії після завершення вистави, в ході яких глядачі й актори обмінюються особистими спостереженнями та враженнями від побаченого на сцені. Подібна інтерактивність дозволяє абсолютно різним людям говорити один з одним і спільно осягати свою ідентичність.

“Традиційний театр апелює до емоцій та почуттів людини, а документальний — до громадянської свідомості та розуму”, — пояснює Галина Джикаєва.

Чи може документальний театр бути інструментом пропаганди?

Відповідь: ні. Адже режисер та актори мають займати “нульову” позицію у виставі.

Завдяки театру мешканці громади можуть звернути увагу місцевої влади до наявних проблем в громаді. За словами режисерки, документальна вистава не може залишити глядачів байдужими, адже виносить в центр уваги дійсно болючі для суспільства питання. Крім того, її неможливо забути. Тому будь-хто буде знову і знову вертатись до міркування над порушеною проблемою.

“Глядача беруть за шкірку і кажуть: “прокидайся! В якій країні ти живеш? Давай, роби щось з цим”. Так і працює документальний театр”, — розповідає Галина Джикаєва.

Довідка. Заходи відбуваються в рамках проєкту “Задай курс владі”, що підтримується Національним Демократичним Інститутом (NDI).

Примітка. Місія “Активної Громади”: досягти добробуту через демократичний розвиток громад України. Мета на 2025 рік: активізувати та залучити щонайменше 1% громадян до участі у прийнятті рішень та просуванні реформ в Україні на системній основі для добробуту в громадах України. Ініціатива створена в межах діяльності.

Авторка: Діана Делюрман, менеджерка по роботі з Telegram та Tik-Tok ВІ «Активна Громада»