Дайджест новин від Всеукраїнської ініціативи “Активна Громада”

Новини, поради та успішні історії від Всеукраїнської ініціативи “Активна Громада” 

за період 15.11 – 30.11.2019

Можемо сміливо зазначити, що листопад видався одним з найактивніших місяців діяльності команди Інституту “Республіка” у 2019 році. І які активності ми лише втілювали в життя у листопаді: тренінги, інформаційні години, форуми, дебати, публічні консультації, всеукраїнські акції. Ми організовували заходи та самі були учасниками інших заходів, навчали та навчалися, інформували та дізнавалися щось нове для себе. Листопад познайомив нас з сотнею чудових українців, які своєю активністю надихнули нас працювати ще дужче. Тому, ми плануємо зробити наш грудень не менш активним.

***

Київ

14-16 листопада у Києві відбувся тренінг для координаторів ВІ “Активна Громада” на тему “Просвіта громадян щодо реформи місцевого самоврядування”. Учасники тренінгу дізналися, як спілкуватися з українцями щодо реформи місцевого самоврядування та як проводити тренінги з активізації населення.

Тренінг складався з теоретичної та практичної частини. Під час першої – учасники дізналися про саму реформу місцевого самоврядування та її стан на сьогодні. Під час практичних занять спробували себе в ролі тренерів та дізналися, як проводити тренінги для громадян, як краще доносити до них інформацію.

Тренерами виступили Олександр Солонтай та Ольга Омельчук з Інституту Політичної Освіти, які і розповіли про реформу. А про методи просвіти населення за допомогою тренінгів учасники дізналися від Ірини Качурівської та Яни Казакової, представниць Національного Демократичного Інституту (NDI).

Регіональні кооринатори ВІ “Активна Громада”, які взяли участь у тренінгу.

– Головною метою заходу є підготовка координаторів ВІ “Активної Громади” до організації та проведення освітніх заходів у щонайменше 50-ти ОТГ. Активізація та залучення громадян до просування реформи місцевого самоврядування, залучення до виборчого процесу 2020 року є вирішальним чинником формування громадянського суспільства, – зазначила виконавча директорка Інституту “Республіка” Олександра Гліжинська.

Під час тренінгу учасники розглянули такі питання:

• як керується громада в ОТГ, повноваження органів самоврядування?
• чи може громада впливати на рішення місцевої влади та як саме?
• місцевий бюджет: з чого він складається та як відбувається наповнення;
• як можна активізовувати громадян за допомогою навчання?

Обговорення цих питань допомогло учасникам тренінгу детальніше ознайомитися з процесом реформи місцевого самоврядування. Окрім того, вони отримали знання та навички вирішувати локальні проблеми залучаючи до їх вирішення місцеве населення. Після завершення заходу учасники отримали сертифікати від Національного Демократичного Інституту про успішне проходження навчальної програми.

 ***

Хмельницький

Українці у 2019 році обрали нового президента та новий парламент, однак інтерес до політичних партій не вщухає. Саме тому, регіональні команди Інституту “Республіка” продовжують спілкуватися з жителями українських міст щодо партій, їх функціонування, фінансування та діяльності народних депутатів.

Нещадавно, у Хмельницькому, відбулося засідання Клубу “Активна Громада” під час якого учасники обговорювали політичні партії. Тренеркою заходу виступила регіональна координаторка ВІ “Активна Громада” у м. Хмельницький – Юлія Мазур. Вона розповіла учасникам про:

• що таке партії та для чого вони створюються;
• яким є державне фінансування політичних партій та яким воно повинно бути;
• джерела фінансування політичних партій: переваги та недоліки видів фінансування;
• що таке депутатські фракції та групи;
• чи потрібні гендерні квоти;
• види виборчих систем: мажоритарна, пропорційна, змішана. подискутували яка система є найкращою для України та чому.

Учасники тренінгу та регіональна координаторка ВІ “Активна Громада” Юлія Мазур.

– Тренінг був насичений. В листопаді ми провели достатньо багато заходів, однак не припиняли працювали у звичних для нас форматах. Про партії та їх діяльність ми спілкувалися з хмельниччанами ще до президентських виборів. Але, цікавість до цієї теми не просто не зникла, вона дійсно зросла. Все більше людей хочуть знати про партії, їх фінансування та “внутрішню кухню”. Все більше українців хочуть робити усвідомлений вибір. Я вірю в те, що саме громадськість буде мотивувати гідних кандидатів створювати та розвивати партійні осередки, – розповідає Юлія Мазур.

На засіданні Клубу учасники також детально розглянули аспекти функціонування політичних партій, як в Україні, так і в інших країнах світу. Досвід інших країн дозволив учасникам порівняти діяльність наших партій та загалом партійну систему з іншими партіями. Важливим питанням для обговорення стало саме державне фінансування партій, яке розпочалося з 1 липня 2016 року. Після дострокових виборів до парламенту державне фінансування будуть отримувати політичні партій, які отримали більше ніж 2% голосів виборців. Зокрема, учасники дізналися де можна переглянути інформацію щодо звітності політичних партій за отримані кошти – сайт НАЗК та сайт “Золото партій” від громадського руху “Чесно”. 

Друга частина тренінгу складалася з практичного завдання. Учасники повинні були створити свою політичну партію і представити її разом з командою. Необхідно було розповісти про напрямки роботи політичної партії та про їх потенційного виборця. Пояснити як саме вони спілкуються зі своїми виборцями, які ідеї “продають”. Так, в процесі діалогу народилися партії “Ініціативна”, “Юність” та “Панда” з освітніми, спортивними та економічними змінами. Учасники самостійно створили партії, які на їх думку матимуть популярність серед виборців та відстоюватимуть їх права.

***

Івано-Франківськ

Продовжуємо знайомити з громадською думкою щодо змін до Конституції України, які ініційовані президентом наприкінці серпня цього року. В рамках інформаційної години команда ВІ “Активна Громада” запитувала у жителів Івано-Франківська їх ставлення до президентських законопроєктів. Серед них:

• скорочення кількості депутатів (до 300);
• надання законодавчої ініціативи народу;
• запровадження пропорційної виборчої системи з відкритими списками;
• скасування адвокатської монополії;
• право для президента утворювати незалежні регуляторні органи, призначати й звільняти голів ДБР і НАБУ;
• щодо консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів Верховної Ради.

Регіональний координатор ВІ “Активна Громада” Олег Серняк та учасниця інфогодини. 

– Як і попереднього разу, ніхто не чув про пропоновані зміни. І це відверто обурювало громадян! Не всі мешканці позитивно сприйняли інформацію про можливе скорочення чисельності народних депутатів і посилення впливу президента на антикорупційні інституції. А от пропозицію про скасування так званої адвокатської монополії всі назвали корисною ініціативою, – розповідає регіональний координатор ВІ “Активна Громада” Олег Серняк. 

За словами Олега Серняка громадяни наголошували, що необхідно визначити законодавчу ініціативу народу у запропонованому проєкті та прописати конкретну процедуру її реалізації. Щоб процедура регулювалася саме Конституцією. У такому випадку це буде гарна ініціатива Президента, однак без конкретного розуміння, як саме громадяни зможуть реалізовувати своє право законодавчої ініціативи – це виглядатиме, як нове популістичне гасло.

Схожі думки висловили франківці і стосовно зменшення кількості депутатів, до 300 осіб. Якщо враховувати під час зменшення кількості депутатів територіальний поділ та ОТГ тоді можливо ці зміни будуть позитивними. Але, якщо цифра 300 була запропонована лише для того, аби втримати рейтинги та “порадувати” виборців тоді знову ж таки це популізм, який не матиме ніякої користі для держави.

Також громадяни виcтупають за баланс влади між Верховною Радою та президентом і наголошують на необхідності громадських обговорень такого роду законодавчих ініціатив.

***

Суми

21 листопада координаторка ВІ “Активна Громада” Сум Солодуха Марія навчала школярів медіаграмотності та інформаційної гігієни використовуючи новий розважальний формат. Головна мета тренінгу – познайомити учасників з такими поняттями як: інформаційна гігієна, пропаганда та фейки. Допомогти зрозуміти їм, як ЗМІ, за допомогою неправдивої інформації, здійснюють вплив на кожного з нас. Важливо звернути увагу саме на соціальні мережі, які за останні роки перетворилися на потужний канал інформації та інструмент впливу.

Під час першої частини заходу школярі дізналися:

• що таке фейки, фото- та відеофейки;
• як можна перевірити інформацію, яку бачиш у ЗМІ та інтернеті;
• хейтери, критики, тролі – хто вони та як з ними поводитися?

Але, як зробити так, щоб розмова зі школярами не перетворилася на нудну лекцію, а важкий матеріал сприймався та запам’ятовувався легко? Для цього, тренерка заходу, обрала формат гри, за якою учасники не просто слухали та записували інформацію, а й спробували себе в різних ролях.

Учасники тренінгу з інформаційної гігієни у Сумах.

– Учасники дуже активні. Видно, що вони “діти інформаційного суспільства”. Для них інформація, як їжа. Вони звикли постійно користуватися телефонами, соцмережами, спілкуватися, ділитися інформацією. Але, на жаль, вони не приділяють належної уваги самій інформації та не перевіряють її. Однак, впевнена, що після тренінгу вони будуть користуватися лише перевіреними джерелами, – розповідає Марія Солодуха, координаторка ВІ “Активна Громада” у Сумах.

Учасники провели пресконференцію, де кожному була відведена особлива роль. Хтось з них був “тролем”, хтось “хейтером”, комусь дісталася роль “критика”. Інші ж учасники були доповідачами та журналістами. На основі усього почутого під час першої частини тренінгу, вони легко визначали:

• хто з них є критиком, а хто тролем;
• чи маніпулюють доповідачі інформацією;
• чи журналісти об’єктивні у своїх судженнях.

Ця вправа допомогла їм не просто закріпити отриману інформацію, але й відчути на собі, як важко взаємодіяти з “тролями”, “критиками”, “хейтерами”. Школярі зрозуміли, який негативний вплив може мати інформація на кожного з нас, якщо її не перевіряти та найгірше – поширювати фейки. Наприкінці, тренерка розповіла про електронні інструменти за допомогою яких можна контролювати діяльність депутатів Верховної Ради та знайти цікаву інформацію!

***

Публічні консультації “Якісна та доступна дошкільна освіта в Україні”

18 листопада відбулася перша публічна консультація стосовно “якості та доступності дошкільної освіти в Україні”. Представники закладів дошкільної освіти та батьки малюків, які відвідують дитячі садочки з’їхалися до Києва, щоб визначити, якою має бути дошкільна освіта. Більше 100 учасників з міста Києва, Київської, Житомирської та Чернігівської областей висловили свої ідеї щодо підвищення якості дошкільної освіти в Україні. Протягом чотирьох годин керівники садочків, працівники та батьки обговорювали необхідні зміни, працювали в групах, презентували результати обговорення.

Такі ж обговорення відбулися і в інших містах України:

• 20 листопада у місті Харків (представники Харківської, Донецької та Луганської областей);
• 21 листопада у місті Дніпро (представники Дніпропетровської, Полтавської та Кіровоградської областей);
• 27 листопада у місті Одеса (представники Одеської, Миколаївської та Херсонської областей).

Ще дві публічні консультації відбудуться у Львові та Тернополі, 4 та 5 грудня.

Представниця Міністерства Освіта і науки України Ганна Грищенко. 

– Ми раді, що Міністерство освіти і науки України теж вирішило використати публічні консультації, як метод для обговорення важливих проблем. Я сподіваюся, що це допоможе не лише почути нові ідеї та пропозиції від учасників, але й підвищити довіру до майбутніх змін. Це корисно не лише для розвитку дошкільної освіти в Україні, але й для внутрішньої комунікації між Міністерством та працівниками ЗДО, – розповідає Віталій Гліжинський, національний координатор ВІ “Активна Мережа”.

Найважливіший етап у кожній публічній консультації – робота в групах. Саме під час роботи в групах учасники обговорили запропоновані їм запитання та мали можливість поділитися власним досвідом. Перша група складалася з керівників закладів дошкільної освіти, які відповідали на такі запитання: за якими критеріями варто будувати ефективну мережу ЗДО? Якою має бути першочерговість при зарахуванні до ЗДО? як на місцевому рівні стимулювати створення приватних ЗДО та інші.

Друга група складалася з працівників дитячих садочків, які щодня, безпосередньо працюють з дітками та знають усі їх особливості, можуть розповісти про проблеми. Ця група обговорювала, зокрема, стан дошкільної освіти в Україні. І третя група учасників – група батьків. Вони мали можливість висловити свою думку стосовно того, яким критеріям якості має відповідати ЗДО? Якими навичками дитина повинна володіти після закінчення ЗДО? Як необхідно будувати взаємоповагу між працівниками ЗДО та батьками?

По завершенню обговорень кожна група презентувала свої напрацювання та відповідала на запитання з аудиторії. Усі пропозиції та ідеї, які були висловленні під час публічної консультації зафіксовані працівниками Інституту “Республіка”. Вони будуть проаналізовані та передані у вигляді загального звіту до Міністерства освіти і науки України після завершення серії публічних консультації.

***

Регіональні дебатні турніри “Історична правда та її роль у політичному дискурсі”.

В нашому суспільстві до сьогодні залишається багато дискусійних питань стосовно яких немає очевидної відповіді. Більшість з них пов’язані з різними поглядами саме на історичні події. Тому, команда Інституту “Республіка” вирішила запропонувати молоді шукати історичну правду за допомогою дебатів.

У період з 20 по 29 листопада відбулися чотири регіональні дебатні турніри присвячені історичній правді та її ролі в політичному дискурсі. Перший турнір із серії чотирьох запланованих відбувся в Ужгороді (20.11.), другий – у Кропивницькому (22.11.), третій – у Запоріжжі (28.11.) та четвертий – у Харкові (29.11.).

Участь у дебатах брали від 14 до 16 команд, кожна з яких складалася з трьох учасників. Команди формувалися зі студентів першого/другого курсу, які навчаються на різних факультетах та спеціальностях.

Олександра Гліжинська, виконавча директорка Інституту “Республіка”.

– Дебати – це неймовірний досвід, який закладає у молоді не просто формування власної позиції, але й вміння висловлювати свою думку та відстоювати її. До того, ж це відстоювання відбувається не лише на словах. Тут важливо підбирати аргументи, вміти переконувати, дотримуватися ділового спілкування та навіть знати психологію. Цей досвід буде допомагати студентам і під час навчання, і в особистому житті, – розповідає Олександра Гліжинська, виконавча директорка Інституту “Республіка”.

Дебати проходили у форматі Карла Попера. Відповідно до цього формату команди-учасниці готувалися захищати або заперечувати кожну з трьох завчасно визначених тем. Однак, про свою роль (сторони заперечення або сторони ствердження) вони дізналися лише під час початку дебатів шляхом жеребкування.

У першому та другому раундах учасники дискутували стосовно таких питань: 1) Нюрнгберський трибунал необхідний для комуністичних злочинів та 2) Чекістів потрібно реабілітувати, як жертв політичних репресій.

Щоб перемогти, не достатньо бути обізнаним в темі дискусії, потрібно також:

• знати правила та їх дотримуватися;
• використовувати весь відведений для виступу час;
• продовжувати та доповнювати лінію інших гравців команди;
• вміти знаходити неточності у виступі суперників і використовувати їх на свою користь.

У кожному місті судді вже визначилися з командами переможцями, які будуть дебатувати під час Національного дебатного турніру, який відбудеться 9 грудня, у Києві.

***

Форуми “Конституційний процес в Україні: відкритий діалог з громадянами”.

Президент України Володимир Зеленський вніс 29 серпня 2019 року до Верховної Ради України ряд законопроєктів про внесення змін до Конституції. Це стало приводом для активізації громадянського суспільства та обговорення. Було прийнято рішення провести серію з 10-ти публічних форумів. Перший з них відбувся у Львові 18 листопада: “Конституційний процес в Україні: відкритий діалог з громадянами”. Другий такий захід відбувся 26 листопада у Житомирі.

Перед форумом відбулася прес-конференція. Спікерами виступили Ігор Коліушко та Юлія Кириченко (Центру політико-правових реформ), Олександра Гліжинська (Інститут “Республіка”) та Сергій Різник (“Центр конституційних ініціатив). Вони обговорили конституційні виклики, які стоять перед українським суспільством. Після закінчення прес-конференції розпочалася основна частина заходу, що проходила у форматі обговорення-дискусії та групової роботи учасників Форуму.

Спікери Форуму “Конституційний процес в Україні: відкритий діалог з громадянами”.

– Коли ми запитували громадян, чи знають вони про зміни до Конституції, запропоновані Президентом, відповідь була негативною. Минулого року ми провели 34 марафони в 30 містах, до яких долучилися громадяни, експерти, представники партій, загалом 2000 учасників. Упродовж трьох місяців обговорювали виборче, антикорупційне законодавство. Питання в тому, чому влада маючи величезний ресурс, не робить простих кроків у сфері комунікацій. Якщо влада обіцяє і не виконує свої обіцянки, то скоро ми побачимо розчарування від громадян, – розповіла Олександра Гліжинська, виконавча директорка Інституту “Республіка”.

Олена Боцко від Національного Демократичного Інституту представила результати дослідження, яке стосувалося довіри до інститутів влади, політичних партій та виклики для українців. Довіра до Президента Україна становить більше 76 %. Більшість українців довіряють Президенту саме у вирішенні проблем та впровадженні змін. Серед ставлення до політичних партій, то більше 34% респондентів відзначають, що готові довірити свій голос партії, яка представляє людей, що приналежать до групи “людей, як я”.

Під час обговорення учасники визначили загальні позиції дискусії:

• зміни до Конституції можуть бути прийняті, але лише після обговорення з експертами та громадськістю;
• формується потенційне посилення Інституту Президента;
• законопроєкт про законодавчу ініціативу народу потребує доопрацювання або відхилення;
• регуляторні органи, не можуть пропонуватися Президентом, адже становлять загрозу демократії.

Нагадаємо, що у листопаді 2019 – лютому 2020 року відбудеться серія публічних форумів “Конституційний процес в Україні: відкритий діалог з громадянами”. Третій форум відбудеться 2 грудня у Києві.

***

Всеукраїнська акція “Цінності – наш оборонний мур”

Вже 5 років поспіль українці всього світу, 21 листопада, згадують події на Майдані 2013-2014 років, які отримали назву Революція Гідності та Свободи. Ще одна назва, яку можна часто зустріти – це Євромайдан. Однак, бажання українців стати частиною Європейського Союзу мають в основі саме спільні цінності та відчуття приналежності до одного цивілізаційного простору. Молодь, яка першою вийшла на Майдан відстоювала саме демократичні цінності. Серед них гідність, свобода, права людини, виборчі права, незалежність, свобода слова, воля, батьківщина, сім’я та інші. Саме з цими цінностями в українців асоціюється Європейський Союз.

Революція Гідності та Свободи кардинально змінила не лише наші уявлення про державу, вона змінила нас самих. Тому, Інститут “Республіка” щороку проводить заходи до річниці Революції Гідності та Свободи.

Цьогоріч наша команда запропонувала українцям поговорити саме про цінності, які українці відстоювали під час двох останніх революцій та протягом усієї своєї історії. Які ж цінності ми готові відстоювати? Які цінності є визначальними для нас усіх? Про це регіональні координатори ВІ “Активна Громада” спілкувалися з молоддю у 25 містах України в рамках всеукраїнської акції “Цінності – наш оборонний мур”.

Оборонний мур з цінностей, який побудували учасники акції у Запоріжжі.

– Гідність та Свобода – основа нашої незалежності. Саме вони визначають наше життя, зумовлюють наші вчинки та формують наш світогляд. Тому, ці глибинні принципи варті особливого обговорення та вивчення. Мені приємно було чути від студентів, що вони готові та рішуче захищатимуть свої цінності та права в разі їх порушення, – розповідає комунікаційна координаторка ВІ “Активна Громада” Олеся Лапікова.

Як відомо, не лише в Києві, але й у різних містах України люди різного віку та національності проявили себе патріотами, непохитними борцями за волю та свободу, протестували. Тому, організатори акції також поділилися зі школярами спогадами про Майдан у їх місті.

Учні висловили свою думку стосовно того, що ж керувало учасниками Революції, чому українці виходили на майдани?Школярі та молодь мали можливість обговорити причини та наслідки Помаранчевої революції та Революції Гідності та Свободи. В результаті обговорення дійшли висновку, що нам необхідно шукати шляхи порозуміння між мешканцями різних регіонів навколо спільних цінностей.

На завершення акції учасники побудували оборонний мур з власних цінностей, які вони готові відстоювати та захищати. Серед своїх цінностей учасники акції у кожному місті написали такі, як сім’я, любов, незалежність, дружба, мир, єдність, милосердя, воля, справедливість, довіра, чесність.

Примітка. Всеукраїнська ініціатива “Активна Громада” – об’єднання людей та громадських рухів задля самоорганізації та участі у вирішенні місцевих проблем. Ініціатива створена в рамках діяльності Інституту “Республіка”.