Наприкінці червня 2022 року шляхом голосування головою Правління ВГО Інститут «Республіка» обрано Ірину Олександрівну Чемерис.

Пані Ірина народилась 6 березня 1968 року. Журналістка за освітою, закінчила Київський державний університет.

Досвід роботи

З 2007 року – виконавча продюсерка телевізійних художніх фільмів, з 2010 року – директорка ТОВ «Українська продакшн студія». За цей час як виконавча продюсерка зняла більше 200-т художніх фільмів, серед яких: «Одеса-мама», «Доярка з Хацапетівки», «Вагомі причини для вбивства», «Ігри дітей дорослого віку», «Мертві лілії», «Сашка», «Благі наміри» тощо. Виконавча продюсерка телепрограм та документальних фільмів: «Незалежність. Український варіант» (2003), «Обличчя протесту» (2004), «Батурин. Зникла столиця» (2006), а також – телевізійні версії Національної акції «Гордість країни-2004» («Новий канал»).

 Досвід роботи в інших сферах:

– обіймала посаду керівниці управління реклами та маркетингу «Ощадбанку» (2006-2007);

– редакторка щоденної телевізійної програми «Факти. Докладно» – прямий ефір з гостем в студії» (2001-2003);

– редакторка політичних телевізійних ток-шоу та спецпроектів на каналах «СТБ», «1+1», «Новому каналі»;

– зв’язки з громадськістю загальнонаціональних каналів Новий канал та СТБ (2001-1996);

– досвід в журналістиці, зокрема, газети: «Україна молода», «День», «Бізнес», інформагентство УНІАН (1996-1991).

Нагороди:

2004 р. – національна премія «Телетріумф» в номінації «Документальний фільм» за фільм «Незалежність. Український варіант».

2005 р. – національна премія «Телетріумф» в номінації «Документальний фільм» за фільм «Обличчя протесту»;

2006 р. – національна премія «Телетріумф» в номінації «Документальний фільм» за фільм «Батурин»;

2008 р. – національна премія «Телетріумф» в номінації «Кращий художній телефільм» за 12-серійний фільм «Доярка з Хацапетівки-2».

Окрім Ірини Чемерис, до складу правління увійшли:

Олександра Гліжинська, коуч, НЛП-майстер, тренерка, засновниця ВІ «Активна Громада» та виконавча директорка Інституту «Республіка», членкиня правління Інституту «Республіка».

«Я є виконавчою директоркою Інституту «Республіка» та членом Правління, засновницею «Активної Громади». У мої функції входить стратегічний розвиток організації, загальний менеджмент, налагодження та підтримка партнерств, розвиток довіри до організації якщо коротко.

Активізм для мене – це творчість. Коли ти створюєш з командою людей той світ, в якому б хотіла/хотів жити. Це про відданість справі, відданість своєму місту, країні. Це про стратегію та дії.

Ми вміємо швидко адаптовуватися і це наша сильна внутрішня характеристика. Ми швидко адаптувались під умови Covid-19 і наростили потенціал. Те ж саме відбувається і зараз – у період повномасштабної війни. Ми спільно наближаємо перемогу, підтримуємо людей, додаємо їм сил у цей не простий період. А ще наша сила в мережі і в партнерських стосунках в організації і за її межами. Кожен активіст/тка АГ, ІР – є співтворцем нашої ідеї, нашої діяльності. Усі стратегування ми проводимо спільно, виклики долаємо спільно. У нас неймовірна команда, прекрасні партнери, сильні люди, які приходять, долучаються до активностей, за що я безмежно вдячна кожному і кожній!», – коментує діяльність організації Олександра.

Марина Гур’янова, засновниця місцевого інформаційного порталу «Вчасно», засновниця і керівниця проєктів громадськї організації «Community media hub», представниця команди проєкту «Управління публічним інвестуванням» (SURGe), членкиня правління Інституту «Республіка».

Пилип Драгула, начальник відділу сервіс-дизайну в компанії “Ельдорадо”, а також активно волонтерить в Ужгороді, допомагаючи переселенцям, член правління Інституту «Республіка».

Діна Морунько, з 2015 року по 2021 рік – працювала як аналітикиня проєктів ВІ «Активна Громада», працює у сфері громадського здоров’я, протидії вірусним гепатитам в рамках впровадження проектної діяльності за даним напрямком, є програмним фахівцем Міжнародного благодійного фонду «Альянс громадського здоров’я», членкиня правління Інституту «Республіка».

«Для мене активізм – це, перш за все, уміння свідомо вчиняти дії, розуміючи їх причину та наслідок. Якщо в контексті громадського активізму, то – це здатність людини комунікувати з іншими та спільно вирішувати певні проблеми своєї громади. Під громадою маю на увазі різноманітні групи за спільними інтересами, не лише територіальні громади. Громадська організація успішна тоді, коли вона відповідає актуальним запитам своєї цільової аудиторії. Відповідно, коли організація здатна йти в ногу із тими викликами, що виникають у той чи інший час у певної категорії суспільства, та сприяти їх вирішенню. Адаптація та активне слухання тих, на кого діяльність ГО направлена», – розповідає Діна.

Щодо своїх функцій як членкині правління, Діна зауважує, що «окрім частини адміністративних функцій, що закріплені у Статуті, як-от, наприклад, “затверджує зразки печаток, емблеми, логотипа та інше…;, одна, як на мене, з ключових функцій – це надавати свою експертизу в тих аспектах роботи організації, де твої скіли є найкращими. У мене значний досвід роботи у сфері впровадження проєктів, їх написання та співпраці із міжнародними донорами. Саме цим я можу бути корисною для організації як член правління».

Сергій Слинько, керівник регіонального офісу Програми U-LEAD з Європою у Черкаській області, президент 2021-2022 років у Rotary Club Cherkasy International, член правління Інституту «Республіка».

«Активізм – це спосіб життя. Це те, що робиш легко, не задумуючись, для суспільного блага. Успішному розвитку ГО сприяють активні суспільно орієнтовані особистості, які приходять туди першочергово не за якимись власними вигодами, а за «покликом серця»», – переконаний Сергій.

Лідія Солонуха, магістр журналістики, SMM-фахівчиня, комунікаційна менеджерка, членкиня правління Інституту «Республіка».

«Активізм – це небайдужість. Коли не можеш закривати очі на те, що діється навколо й намагаєшся зробити все залежне, аби виправити ситуацію або покращити життя. І не лише своє життя, адже активізм зачіпає людей навколо. За будь-яким успіхом стоять люди, відповідальні, сильні, амбіційні. Успішою організація може лише в дружному і злагодженому колективі, де кожен працює з любов‘ю до себе та своєї роботи. Я, як членкиня правління, окрім загальних для всіх ролей, займаюся інформаційною підтримкою в Інституті «Республіка». Пошуком та розширенням бази журналістів та медіа, з якими організація може співпрацювати. Також долучаюся до розробки комунікаційної стратегії та стратегії ІР», – зазначає Лідія.

Володимир Чемерис, правозахисник, засновник та член правління Інституту «Республіка».

«Активізм – це спроба змінити світ на кращий. Думаю, діяльність ГО буде успішною, якщо вона піднімає справжні проблеми громадян, їх громадських і соціальних прав. Інститут «Республіка» починався як правозахисна організація і досяг у цій галузі чималих успіхів. Я буду продовжувати правозахисну складову у діяльності Республіки», – ділиться своїми думками Володимир.

Ірина Шмідт, очолює IT компанію «Компарус.ЮА», є членкинею Наглядової ради «IT Дніпро Ком’юніті», членкиня правління Інституту «Республіка».

Зазначимо, що Інститут «Республіка» було створено у 1997 р. як суспільно-аналітичний центр. Засновником Інституту є правозахисник, класик свободи мирних зібрань Володимир Чемерис.

Більше про діяльність організації ви можете прочитати за лінком.

У 2015 році було розпочато діяльність Всеукраїнської ініціативи «Активна Громада».

Про діяльність «Активної Громади» ви можете дізнатися з інтерв’ю співзасновниці ініціативи Олександри Гліжинської за лінком.

Попри війну, ми продовжуємо працювати. Наша організація дещо трансформувала свою діяльність, щоб допомогти якомога більшій кількості українців, які цього зараз потребують.

Слава Україні! Разом – ми сильні!

Примітка. Місія «Активної Громади»: досягнути добробуту через демократичний розвиток громад України. Мета на 2025 рік: активізувати та залучити щонайменше 1% громадян до участі у прийнятті рішень та просуванні реформ в Україні на системній основі для добробуту в громадах України. Ініціатива створена в межах діяльності Інституту «Республіка». Ми працюємо задля підвищення свідомої активності громадян.