Представники ВІ “Активна Громада” у Хмельницькому відомі веломандрівники, що започаткували проєкт “80days REtrip” – “80 днів за сонцем”. 

– Розкажіть про ідею об’їхати багато країн на велосипедах?

– Ідея цього проекту виникла рік тому, коли ми з Юлею проїхали 1800 км через Польщу, Литву та Білорусь. Тоді в нас виникло бажання подорожувати ще і ще. Ми думали, як можна поєднати наше хоббі веломандрів з роботою. Хотілось почати проєкт, який поєднає усі наші життєві цілі: громадську активність, розвиток туризму, відновлювальну енергетику та любов до веломандрів.

Так і зродилася ідея таких подорожей. Ми захотіли взяти велопричіп з сонячною панеллю, домовитися з українськими громадами в 22 країнах та поїхати туди на велосипедах зеленими туристичними маршрутами. Урешті-решт з’явився проєкт “80days REtrip” – “80 днів за сонцем”.

– Яке головне завдання вашої поїздки?

Ми поставили собі декілька завдань. По-перше, дослідити практики зеленого туризму в Європі та подальше їх впровадження на Хмельниччині. По-друге, вивчити стан відновлювальних джерел енергії в Європі та презентувати напрацювання здійсненні в Україні. І по-третє, це зустрічі з нашими українцями, з українською діаспорою та налагодження співпраці.

– Чому саме велосипед ви обрали для подорожі? Які плюси та мінуси веломандрівок?

Веломандрівки – це наше давнє хоббі. Вони дозволяють досить глибоко зануритися в країну. Цього не зробиш за допомогою, наприклад, автобусного туру. Лише велосипедом можна заїхати в найвіддаленіші села та найглибші ліси. Звісно, з цим пов’язані труднощі. Це вимагає хорошої фізичної підготовки та витривалості. Загалом, “відпочинку” в таких мандрах досить мало, але на відміну від попередніх мандрів ми запланували відпочинок у столицях держав або великих містах. Коли ми залишалися на 2 ночівлі, то цілий день присвячували відвідуванню міста.

юля і сергій2

Юлія Мазур та Сергій Толстіхін, координатори ВІ “Активна Громада”. Веломандрівники. 

– Що вас найбільше вразило чи найбільше запам’яталося?

В кожній країні є щось своє. Щось інакше, відмінне від інших. До прикладу, у Скандинавії – надзвичайна глибока природа; в Данії, Нідерландах і Німеччині – дуже гарні села та крута велоінфраструктура; у Франції та Швейцарії – чудові краєвиди. Всюди ми зустрічали багато українців. Це найкраще та найприємніше. Вони розповідали нам про життя українських громад у цих країнах. Ми часто були приємно вражені, наскільки ці люди пишаються тим, що вони українці та наскільки потужно вони представляють нашу державу в цих країнах.

– З ким ви ще зустрічаєтеся під час подорожей, окрім української діаспори?

Ми зустрілися з великою кількістю українців, а також місцевих жителів. Часто нас приймали на ніч люди, які розповідали ті чи інші історії з свого життя. Наприклад, в Латвії є закон, якщо ти невчасно повідомляєш показники лічильника комунальних показників протягом 2 місяців, то як штраф будеш змушений оплатити борг цілого підїзду. А от в Естонії це сприймають як дурницю, оскільки усі комунальні показники там подаюються абсоютно автоматично. В Осло, до прикладу, ми з українською діаспорою зустрічали День Незалежності України. Нас на автомобілі покатав сам Генеральний посол України в Королівстві Норвегія. А жили ми в будинку, що опалюється виключно від енергії геотермальних підземних вод. В Гаазі ми потрапили на Фестиваль українських вареників. І таких різних історій безліч в кожній країні.

70619504_2429717757109196_8779537898966876160_n

Юлія Мазур та Сергій Толстіхін, координатори ВІ “Активна Громада”. Веломандрівники. 

– Як ви думаєте застосовувати отриманий досвід в Україні, у своєму місті? 

Від укранських організацій за кордоном ми запозичили багато цікавих ідей, організації заходів і домовилися про подальшу співпрацю в рамках ВІ “Активна Громада”. Плануємо організувати навчальний обмін. Особливий акцент зробимо на розвитку громадянського суспільства в малих місцевостях і селах України, зокрема Поділля. Також, прцюватимемо над залученням туристів через організацію зеленого туризму та зелених маршрутів. 

– На завершення, розкажіть, чи потрапляли ви в якісь смішні ситуації під час подорожі? 

В Естонії, в одному з сіл, ввечері ми попросили води у місцевого жителя, який виявився лісником. Він запропонував залишитися в нього, напалив нам сауну, пригостив пивом та печеною сарною. 

А в Нідерландах одного дня нас обігнали на електровелосипедах 2 пенсіонерки. Спочатку вони розпитали нас звідки ми. А потім за пару кілометрів зупинилися біля придорожнього столика з лавами, виклали вино, сири та смаколики. І запропонували нам зробити паузу та відпочити з ними.

Це було неочікувано, смішно та дуже приємно. 

Ми сподіваємося, що не лише іноземці подарували нам часточку себе та своїх емоцій. Але й ми змогли справити на них враження розповідаючи про Україну та пропагуючи еко-стиль життя.