15 жовтня 2018 – 15 лютого 2019

3 інфографіка (1)Ультраправе насильство і конфронтація набувають загрозливих форм протягом останніх років в Україні. Зросла кількість випадків політично, ідеологічно, ксенофобськи, гомофобськи мотивованого насильства. Мішенями нападів стають мирні зібрання з соціальною, антивоєнною, антифашистською, феміністичною тематикою, національні меншини, художні виставки, журналісти, адвокати, соціальні та громадські активісти. Серед найвідоміших випадків: низка погромів ромських стихійних поселень у першій половині 2018 та вбивство рома Давида Попа у Львові в червні 2018; напад на Катерину Гандзюк у Херсоні, внаслідок якого у листопаді 2018 року вона померла; регулярні напади і зриви заходів феміністок та ЛГБТ (починаючи приблизно з кінця 2017).

У більшості випадків ці напади відбуваються при бездіяльності, а то й при відвертому потуранні поліції. Красномовні факти: восени 2018 напади були вчинені прямо під будівлями Генеральної прокуратури та МВС і жодного з учасників нападів не притягнуто до відповідальності.

З початком виборчої кампанії рівень ультраправого насильства підвищився. Відбуваються напади на мітингах кандидатів у президенти, штурми відділення поліції. Існує небезпека, що за результатами першого та другого туру виборів відбудеться нове загострення насильства.

У світлі цих загрозливих тенденцій, важливо фіксувати ультраправе насильство/конфронтацію загалом, звертаючи увагу на те, хто саме є агентами подібних дій, яких форм вони набувають і проти кого направлені. Така інформація має допомогти відстежити динаміку вуличної конфронтації/насильства ультраправих, визначити найбільш небезпечних акторів і ті групи чи меншини, які найбільше страждають від ультраправих.

З 2018 року ГО “Інститут Республіка” розпочала пілотний проект моніторингу. У межах проекту збирається інформація про вуличні конфронтації та насильство, в яких беруть участь ультраправі партії, організації, групи і громадяни. Результати базуються на систематичному моніторингу національних, макрорегіональних, активістських сайтів та соціальних медіа, а отже, включають події та деталі, про які повідомляють відповідні джерела.

За даними моніторингу, протягом періоду мали місце 71 випадок конфронтації/насильства з боку ультраправих, 31 з них мали характер конфронтації, а 40 включали елементи насильства проти майна чи людей. Так у період з 14 по 31 жовтня відбулося 15 випадків (4 конфронтаційних, та 11 з елементами насильства). У листопаді зареєстровано 23 випадки (11 конфронтаційних та 12 з елементами насильства). У грудні відбулося 14 випадків (7 конфронтаційних та 7 з елементами насильства). Протягом першого місяця 2019 року сталося 6 випадків (4 конфронтаційних та 2 з елементами насильства). І у період між 1 та 15 лютого моніторинг зафіксував 13 випадків (з яких 5 конфронтаційних та 8 з елементами насильства).

1 інфографка (1)

За чотири місяці моніторингу було всього два тижні, коли не повідомлялося про жоден випадок ультраправого насильства. У середньому ж щотижня повідомлялося про два такі випадки.

Більшість випадків ультраправого насильства/конфронтації трапилися у Києві (31 випадок), Харкові (6 випадків), Львові (6 випадків), Дніпрі (5 випадків), Одесі (3 випадки), Кривому Розі (3 випадки) та Кременчуку (3 випадки). В інших населених пунктах повідомили менше трьох випадків ультраправого насильства/конфронтації: у Бердянську, Черкасах, Чернігові, Херсоні, Луцьку, смт. Мангуш, Миколаєві, Рівному, Ужгороді, Запоріжжі та Житомирі.

6 карта (1)

Найбільш видимими ультраправими акторами, які брали участь у конфронтації/насильстві були С14 та «Національний корпус». С14 були помічені у 34 зафіксованих випадках, серед них у 20 випадках насильницького характеру (з них п’ять випадків насильства проти людей). «Національний корпус» виступав актором у 11 зафіксованих випадках, у тому числі, у шести випадках насильства (з них два випадки насильства проти людей). Іншими помітними ідентифікованими акторами були: організація «Невідомі патріоти» (п’ять випадків, три з яких мали елементи насильства, два з яких – проти людей); «Традиція і порядок» (чотири випадки, з них два випадки насильства, обидва – проти людей).

3 інфографіка (1)

Так, приблизно 30 жовтня 2018 року в Ужгороді «Карпатська Січ» й організація «Об’єднані війною» напали на мігранта, власника дрібного бізнесу (ларьок продажу шаурми) – через попередній конфлікт з ним. Обґрунтовуючи напад у своїх соціальних медіа, праві вживали ксенофобську антимігрантську риторику.  У більшості випадків ультраправе насильство було направлене проти майна (23 випадки), однак мінімум у 17 випадках ультраправе насильство було направлене проти людей, що призвело до травм принаймні у 15 випадках (у решті двох нападах було використано «зеленку», про травми не повідомлялося).

18 листопада 2018 року в Києві С14, «Традиція і порядок», «Правий сектор», «Братство», «Національний корпус», «Карпатська Січ» і «Катехон» заблокували і здійснили напад на марш пам’яті трансгендерних людей. Мінімум п’ятеро людей постраждали внаслідок нападу, у тому числі, журналіст_ки (один із них – іноземний).  

15 січня 2019 року в Києві група підлітків, які мають стосунок до ультрас “Динамо-Київ” вчинили груповий напад на перехожого. Згодом з’явилася інформація, що згідно з постами на сторінках підлітків у соціальних мережах, вони були фанатами не лише “Динамо”, але й Гітлера.

1 лютого 2019 року у Бердянську група ультраправих, серед яких представники “Національного корпусу”, перешкоджала проведенню зустрічі кандидата у президенти Олександра Вілкула, звинувачуючи його у проросійських поглядах та підтримці сепаратизму. Вони також напали на нього із “зеленкою”, від чого Вілкул отримав опіки очей. Варто додати, що того ж таки дня у смт. Мангуш (Донецької області) ймовірно Цивільний Корпус “Азов” перешкоджав проведенню іншої зустрічі кандидата, заблокувавши приміщення.

9 лютого 2019 року у Києві ультраправі з С14, “Традиції і порядку” та організації “Невідомі патріоти” (разом із іншими активістами) пікетували з’їзд кандидатки у президенти Юлії Тимошенко, вимагаючи покарати винних у вбивстві Катерини Гандзюк. Поліція затримала та доставила до відділку більше десятка ультраправих через використання масок та наявність газових балончиків. При обшуку у них також виявили ножі та травматичні пістолети. Згодом група ультраправих, як повідомляла поліція, намагалася взяти штурмом відділок, маючи при собі газові балончики, кастети, ножі та пістолети. Виникла бійка з поліцією, внаслідок якої було затримано ще кілька десятків ультраправих. Під час бійки постраждало мінімум семеро осіб, серед яких троє представників поліції. Були порушені три кримінальні справи за напад на відділок, а також справа за перевищення службових повноважень представником поліції. Наскільки відомо, всіх ультраправих згодом відпустили, а ще через деякий час чотирьох із них оголосили у розшук.   

13 лютого 2019 року у Києві ультраправі фанати футбольного клубу “Динамо-Київ”, зокрема представники “Автономного национал-социалистического общества” напали на фанатів німецького футбольного клубу “Айнтрахт”, звинувачуючи їх у “симпатіях до так званої Новоросії”. Напад переріс у масову бійку за участі більше сотні людей, у результаті якої постраждало мінімум п’ятеро осіб.

Деякі випадки ультраправого насильства, під час яких були постраждалі, взагалі не висвітлювалися у медіа: інформація про них з’являлася лише на ультраправих соціальних медіа. Наприклад, близько 6 листопада 2018 року в Києві С14 напали на громадянина і «затримали» його, звинувачуючи у крадіжці. Приблизно 21 грудня 2018 року в Одесі С14 побили  двох підлітків за «знущання» над гімном, який ті записали на відео та оприлюднили в Інтернеті. C14 обґрунтовувало свої дії тим, що підлітки «вигукували фрази пов’язані з «руським міром»». Приблизно 27 грудня 2018 року в Кривому Розі С14 побили громадянина, якого судять за “наругу над прапором”. Обґрунтовуючи напад, С14 назвали постраждалого «ватніком». Близько 10 лютого 2019 року у Києві представники “Автономного национал-социалистического общества” побили нетверезого чоловіка, звинувачуючи його у справлянні потреб на вулиці, називаючи “мерзотою” та “недолюдиною”.

Протягом періоду моніторингу ультраправе насильство проти майна (яке не супроводжувалося насильством проти людей) включало напади на: компанії та дрібний бізнес (шість випадків), офіси політиків та політичних партій (п’ять випадків), радянські пам’ятники (п’ять випадків), російські посольства (два випадки), церкви (два випадки), державні інституції (один випадок), адвоката (один випадок) та поселення ромів (один випадок).

4 інфографіка (1)

Наприклад, 23 жовтня 2018 року в Києві поліція та “Муніципальна варта Києва”, за участі представників С14, провела виселення ромів з місця тимчасового проживання поблизу центрального залізничного вокзалу. 4 січня 2019 року в Житомирі С14 розмалювали стіни та розбили вікна у місцевому офісі КПУ. Зокрема, на стінах з’явилися надписи «Геть комуняк» та «КПУ – сепари». 7 лютого 2019 року в Черкасах ймовірно ультраправі (представники “Національного корпусу” схвально повідомляли про подію у своїх соціальних медіа) демонтували білборд кандидата в президенти Олександра Вілкула, звинувачуючи його у підтримці сепаратизму.

Серед випадків ультраправого насильства проти майна було дев’ять випадків підпалу. Так, приблизно 19 жовтня 2018 року в Києві С14 напали на відділення російського «Сбербанку», закидавши його коктейлями Молотова. 7 листопада 2018 року в Херсоні С14 здійснили підпал будинку Ігоря Павловського (екс-помічника народного депутата Верховної ради від “Блоку Петра Порошенка) якого підозрюють у причетності до вбивства Катерини Гандзюк. 25 листопада 2018 року в Києві ймовірно ультраправі здійснили підпал автомобіля російського посольства. У ніч на 28 листопада 2018 року у Львові ймовірно ультраправі (раніше там-таки С14 розмальовувало стіни) здійснили підпал двох відділень «Альфа-банку», 30% акцій якого належать російському олігарху Михайлу Фрідману. 24 грудня 2018 року в Києві ймовірно ультраправі спалили машину адвоката Валентина Рибіна. С14 радо повідомляли про подію у своїх соціальних медіа, а у липні 2018 року адвокат вже мав сутичку з ними під час одного із судових засідань. Валентин Рибін представляє інтереси обвинувачених у гучних процесах, зокрема В’ячеслава Пивоваренка, який є підозрюваним у замаху на журналіста Аркадія Бабченка; Володимира Рубана, якого звинувачують у підготовці терактів та державній зраді, та низки інших фігурантів гучних справ про державну зраду. 15 лютого 2019 року у Кривому Розі ймовірно ультраправі (на стінах були помічені графіті “1488”) підпалили дві церкви Московського патріархату.

Протягом цього періоду конфронтаційні вуличні дії ультраправих також були направлені проти політичних партій чи політиків (дев’ять випадків), бізнесу (п’ять випадків), журналіст_ок чи ЗМІ (три випадки), феміністичних або ЛГБТ активіст_ок (три випадки), релігійних установ (два випадки), медичних установ (два випадки).

5 інфографіка (1)

Наприклад, 21 листопада 2018 року у Харкові представники «Фрайкору» штовхали журналіст_ок каналу «NewsOne», коли ті робили репортаж під час мітингу. Ультраправі звинувачували канал у «пропаганді сепаратизму». 21 грудня 2018 року у Львові «Національний корпус», «Розвиток громади» та «Українська спілка учасників АТО» увірвалися у приміщення редакції онлайн-порталу «Zaxid.net» та перешкоджали роботі медіа через журналістське розслідування про махінації з виділенням землі учасникам АТО. 20 листопада 2018 року у Харкові «Традиція і порядок» увірвалися до приміщення “PrideHub”, намагаючись зірвати захід ЛГБТ спільноти.  5 грудня 2018 року у Рівному «Братство» та «Національний корпус» увірвалися до приміщення та завадили проведенню заходу на гендерну тематику. 14 грудня 2018 року у Києві С14 намагалися зірвати проведення внутрішнього тренінгу для співробітників в Інституті серця. С14 мотивували свої дії тим, що в Інституті свого часу перебував Юрій Крисін, фігурант справи щодо вбивства журналіста під час Євромайдану. За версією ж адміністрації Інституту, дії ультраправих були пов’язані з конфліктом між дирекцією Інституту та Міністерством охорони здоров’я, зокрема, виконуючою обов’язки Міністра Ульяною Супрун. 29 грудня 2018 року у Харкові «Національний корпус», «Національна дружина» та «Потон» увірвалися до приміщення та заблокували роботу реабілітаційного медичного центру для наркозалежних. 14 січня 2019 року у Львові представники С14 розмалювали ворота церкви Московського патріархату, залишивши надписи “ФСБ – геть зі Львова!”. 23 січня 2019 року у Києві С14 прийшли до Академії мистецтв, вимагаючи відрахування студента Академії Спартака Хачанова, звинувачуючи його у нарузі над українською армією та пропаганді сепаратизму, яку вони побачили у мистецькій роботі студента. Студентові довелося закритися у приміщенні, щоб уникнути конфронтації. 7 лютого 2019 року у Києві “Національний спротив” намагався зірвати проведення лекції про ультраправих. 9 лютого 2019 року у Києві представники організації “Невідомі патріоти” намагалися зірвати захід за участі Уповноваженої Верховної ради з питань гендерної рівності.

Результати моніторингу вказують на загрозливий характер вуличної активності ультраправих в Україні, яка набуває форми конфронтації та насильства, у тому числі проти людей. Підсумовуючи: у контексті бездіяльності поліції та правоохоронних органів ультраправі здійснюють (часом фізичний) тиск на політичних опонент_ок, часто обгрунтовуючи свої дії реальними чи уявними «про-російськими» чи «сепаратистськими» поглядами жертв своїх нападів. Ультраправі несуть загрозу меншинам, зокрема ромам, мігрантам, представни_цям ЛГБТ+. Вони вдаються до позасудового переслідування, вчиняючи розправи над людьми. Ультраправі ставлять під загрозу свободу слова та переконань, тиснуть на опозиційні політичні партії та політиків, розпалюють релігійну ворожнечу.

______________________

[1] Конфронтація – протестні дії, що передбачають безпосередній тиск на цілі протесту (“пряма дія”), але не супроводжуються нанесенням безпосередньої шкоди людям або майну. [1] Насильство – протестні дії з нанесенням безпосередньої шкоди людям або майну.[1] Ультраправі, крайні праві чи радикальні праві є представниками радикально націоналістичних ідеологій з авторитарними елементами. Окрім ультранаціоналізму, їм часто притаманні шовінізм, ксенофобія, расизм, антикомуністичні чи реакційні погляди. Ультраправим поглядам характерна ненависть чи зневага до людей, яка базується на їхній нібито нижчості або представленні їх як загрози для етнічної більшості, нації, держави, традиційних соціальних інститутів.