У Харкові відбувся міжрегіональний форум: обговорили зміни до Конституції

У Харкові відбувся 9-тий міжрегіональний Форум щодо змін до Конституції України.

Обговорення змін до Конституції продовжується. 10 лютого у Харкові відбувся форум “Конституційний процес в Україні: відкритий діалог з громадянами”. Це передостанній Форум із серії 10-х форумів, а зараз триває підготовка до проведення форуму у Краматорську.

Форуми пройшли вже у Львові, Житомирі, Черкасах, Запоріжжі, Києві, Тернополі, Ужгороді та Одесі. До обговорення конституційного процесу долучилося вже понад 800 учасників. Серед них місцеві активісти, науковці, лідери та активісти громадських організацій, політичних партій, молодіжних організацій, народні депутати України, депутати місцевих рад, журналісти.

Форум у Харкові почався з проведення пресконференції в якій взяли участь:

• Олександр Марусяк, к.ю.н., експерт Центру політико-правових реформ (ЦППР)
• Олександра Гліжинська, виконавча директорка Інституту “Республіка”
• Марк Воронов, к.ю.н., доцент, завідувач кафедри конституційного і муніципального права ХНУ ім. В. Н. Каразіна.

На фото: Олександр Марусяк (в центрі), праворуч (Олександра Гліжинська), зліва (Марк Воронов).

– Що може бути більш важливим за Конституцію для громадян України, основного закону яким користується кожен із нас щоденно або мав би користуватися. Коли до цього процесу представники влади не долучають громадськість, питання – чи це нова влада, яка постійно про це заявляє? Пан Зеленський заявляв про народовладдя, але що йому заважає, що заважає його фракції на сьогодні, робити публічні обговорення найважливішого закону країни? Це риторичні питання, які підкріплюється фактами щодо відсутності діяльності команди Президента по обговоренню змін до Конституції -, про це зазначила Олександра Гліжинська, виконавча директорка Інституту “Республіка”.

Експерт з конституційного права Центру політико-правових реформ Олександр Марусяк коротко схарактеризував кожний з ініційованих Президентом законопроєктів про зміни до Конституції та детальніше зупинився на самому процесі їх внесення. За словами фахівця, Офіс Президента обрав шлях точкових змін до Конституції України через окремі законопроєкти. “Проте конституційна реформа без цілісної стратегії її реалізації буде неефективною, популістичною та одночасно шкідливою для верховенства права в нашій державі”, – зазначив експерт.

Після завершення пресконференції Ігор Коліушко та Олександр Марусяк, експерти конституційного права з Центру політико-правових реформ розповіли про стан реалізації Конституційних змін та яким чином зміни вплинуть на адміністративно-територіальний устрій, зміцнять чи послаблять місцеве самоврядування.

Ігор Коліушко, експерт конституційного права з Центру політико-правових реформ.

Форум продовжився панельною дискусією, де запрошені гості обговорили питання конституційних змін. Модератором дискусії виступив Олександр Марусяк, експерт з конституційного права Центру політико-правових реформ. До дискусії долучилися спікери, які представляють політичні партії, експертне середовище.

• Олександр Черненко, народний депутат VIII скликання, політична партія “Європейська Солідарність”
• Юлія Городчаніна, голова територіальної організації політичної партії “Голос”
• Едуард Юрченко, депутат Харківської обласної ради, політична партія ВО “Батьківщина”
• Юлія Градова, к.ю.н., доцентка кафедри конституційного і муніципального права ХНУ ім. В. Н. Каразіна
• Ігор Коліушко, експерт, голова правління Центру політико-правових реформ (ЦППР)
• Руслан Рохов, експерт з питань децентралізації, місцевого розвитку та самоврядування

Експерти під час дискусії визначили, що зміни що стосуються змін до Конституції можливі, але все ж таки процес має повільніше проходити і обов’язково має обговорюватися з громадськістю. Руслан Рохов, експерт з питань децентралізації, місцевого розвитку та самоврядування нагадав, що турборежим створив когнітивний дисонанс між обіцяним та реальністю.

Спікери панельної дискусії.

Завершенням Форуму стала групова робота, де учасники працювали у форматі світового кафе та визначали як покращити запропоновані Президентом зміни. Після закінчення роботи в групах презентували напрацьовані пропозиції.

– Що таке Конституційний хоровод або робота у форматі світового кафе? Це коли учасники форуму, більше 80-90 осіб обговорюють зміни до Конституції. Як модератор обожнюю інтерактивні процеси під час форумів. Адже, вони дають можливість висловити та почути думки, сформувати позиції. Консультації щодо стратегічних реформ, а конституційна реформа беззаперечно такою є, мають бути обов’язковим елементом під час розробки політик. Інакше буде несприйняття, протест, агресія, падіння навіть високих рейтингів у політиків, недовіра. І як наслідок реформа буде на папері, а не на справі, або ж матиме великий спротив на місцях, як це зараз відбувається зі змінами до Конституції в частині децентралізації, – висловила свою думку Олександра Гліжинська, виконавча директорка Інституту “Республіка” щодо спільної праці у форматі світового кафе.

Ділимося ідеями, які пропонували учасники заходу.

• У запропонованих змінах по децентралізації (законопроєкт по децентралізації) не виписано конкретно понятійну базу “що таке громада”, в одній частині законопроєкта звучить як територія, а в іншій частині характеризується як кількість осіб (громадян).
• Щодо префектів існує чітка асоціація у населення з так званими місцевими “прокурорами”. Якщо префекти будуть представляти виконавчу владу на місцях, буде відбуватися дублювання функцій виконавчих органів, які вже існують, чи потрібен такий інститут, що пропонується – пропозиція сумнівна.
• Кількість депутатів має бути наближеною до 450, зміни які відбулися не мають ніякого виправдання, адже, логіка чому саме 300 – логіка відсутня (йдеться про попереднє голосування депутатів за законопроєкт про зменшення кількості нардепів до 300).

Робота учасників в групах.

Більш докладніше про серію публічних форумів можна дізнатися за посиланням.

Нагадуємо, що наступний Форум відбудеться 17 лютого у Краматорську. Детальніше за посиланням.

Примітка. Захід організував Національний Демократичний Інститут у співпраці з Інститутом “Республіка”, Центром політико-правових реформ (ЦППР), Реанімаційним Пакетом Реформ (РПР), Громадською мережею публічного права та адміністрації UPLAN, за підтримки американського народу наданої через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID).