Щороку ВГО ГО “Інститут Республіка” проводить моніторинг звітів депутатів місцевих рад. У 2021 році депутати звітують про свою діяльність за 2020 рік. 2020-й особливий тим, що 25 жовтня 2020 року відбулись чергові вибори депутатів місцевих рад. Новообрані депутати мали лише 1-2 місяці для виконання своїх депутатських повноважень.  

Впродовж травня-липня 2021 року команда Інституту “Республіка” проводила аналіз звітів депутатів 29 місцевих рад,  які представляють 1 277 депутатів. Джерелом даних для дослідження були офіційні веб-сайти міських рад та відповіді на запити на інформацію щодо звітів депутатів від місцевих рад.

У дослідженні взяли участь наступні міста:

Бахмут Київ Слов’янськ

Дніпро Краматорськ Рубіжне Суми

Добропілля Кропивницький Тернопіль

Дрогобич Миколаївська ТГ Ужгород

Житомир Одеса Феодосіївська ТГ

Запоріжжя Покровське Харків

Здовбицька ОТГ Полтава Хмельницький

Зіньків Рівне Черкаси

Івано-Франківськ Рубіжне Чернівці

Кам’янець-Подільський Скадовськ

У моніторинг були включені міста, як обласного, так і районного значення з різних регіонів України.

Це дало змогу оцінити ставлення до звітування, відмінності чи тенденції у звітах депутатів обласних та районних центрів. За результатами опрацювання звітів 735 депутатів міст обласного значення та звітів 422 депутатів міст районного значення та сільських громад, спостерігається тенденція кращого звітування у міст вищого значення.

Хоча депутати таких обласних центрів як Харків, Запоріжжя, Тернопіль, Черкаси та Чернівців вже традиційно звітують на мінімальному рівні або ж не звітують взагалі.

За той невеликий термін своєї діяльності у 2020 році прозвітували депутати лише з 12 міст із 29. Серед них: Київ, Івано-Франківськ, Житомир, Добропілля, Дніпро, Скадовськ, Кропивницький, Суми, Рівне, Запоріжжя, Одеса та Покровськ Донецької області.

Депутати Київської міської ради традиційно звітують на високому рівні. Із 120 депутатів прозвітували 100, 80 з них – це новообрані депутати, що мали лише місяць для діяльності в якості депутата, про що і прозвітували.

Всього прозвітувало 168 депутата з 1 277, що становить 13%. 

Ці депутати представляють 48 політичних партії та 1 окрему депутатську групу.

Окремо були проаналізовані 24 міста, що були дослідженні у 2020 році. 

Міські ради цих міст налічують 1131 депутатів. З них переобрались 331 депутат, що становить 29%.

З цих 331 депутатів – 54% змінили свою партійну приналежність.

Серед переобраних депутатів прозвітували перед виборцями 28%.

На жаль, депутати у своїх звітах вкрай рідко згадують свою партійну приналежність, також така інформація не вказана на веб-сайтах місцевих рад. Тому до партійців у дослідженні відносяться ті депутати, які так чи інакше представляють інтереси політичних партій.

Під представниками політичних партій розуміється:

  • депутати місцевих рад, що вказали свою партійну приналежність;
  • депутати місцевих рад, що балотувались до ради від політичної партії;
  • депутати місцевих рад, що входять до складу фракції однойменної політичної партії, а, отже, представляють інтереси цієї партії.

Найчисельніше у місцевих радах, що досліджувались, представлені інтереси політичних партій:

  • «Опозиційна платформа — За життя»
  • Партія «Європейська Солідарність»
  • «Слуга народу»
  • Всеукраї́нське об’є́днання «Свобо́да»
  • Всеукраї́нське об’є́днання «Батьківщи́на»
  • Політична партія «Пропозиція»
  • Політична партія «За майбутнє»

Традиційно депутати звітують лише у тих політичних партіях, які є нечисельні та представлені лише в одній міській раді. Представники ж політичних партій, які широко представленні у багатьох радах, ототожнюють себе, радше, з місцевою радою, а не з партією. В одній міській раді депутати певної партії звітують, в іншій міській раді депутати цієї ж партії – не звітують. Це свідчить про відсутність партійної дисципліни. Депутат використовує партію лише як бренд, який допоможе потрапити в раду або допоможе відстоювати певні інтереси в складі фракції у місті. 

Представники політичних партій “Слуга народу” та “Голос” обирались до рад, що досліджувались, лише у 2020 році. 

Серед 1277 депутатів, що досліджувались, 31% – жінки та 69% – чоловіки.

Найбільш збалансовані за статтю є ради Миколаївської громади, Покровської громади та Добропільської громади. Всі три громади Донецької області.

Серед обласних центрів, що досліджувались, найбільше жінки представлені в Житомирській міській раді.

В цілому спостерігається тенденція: чим більший населений пункт, тим менше представництво жінок в раді.

І хоч жінки менше представлені в місцевих радах, ніж чоловіки, прозвітували на однаковому рівні як жінки, так і чоловіки.

Контент-аналіз звітів депутатів місцевих рад

У більшості місцевих рад немає затвердженої форми звітування депутатів. Внаслідок цього депутатські звіти відрізняються один від одного структурою та змістом, що не дає змоги порівняти роботу депутата, як в раді, так і на окрузі.

Звіти депутатів довільні в оформленні. У одних – це стислий текст на одну сторінку в форматі документу, в когось – таблиця зі структурою, а в інших – оформлена дизайнером брошура з лого партії, якісними фотографіями, інфографіками тощо.

Уніфікованих звітів немає як в радах, так і в партіях. Якщо, до прикладу, депутати, що представляють політичні партії “Європейська солідарність” та “Голос” в Київській міській раді, звітують на фірмових бланках за певним шаблоном, то звіти представників цих партій з інших місцевих рад відрізняються вже довільною формою. Це стосується абсолютно всіх звітів депутатів, представників політичних партій, які досліджувалися. 

Не всі депутати вказують у звітах детальну контактну і біографічну інформацію. Частина депутатів обмежується лише своїм прізвищем, ім’ям та по батькові, частина депутатів вказує більш детальну інформацію, таку як: телефон, е-мейл, адресу приймальні та дні й години прийому громадян. Майже всі депутати не вказують свою партійну приналежність. 

Депутати, звітуючи про відвідування сесій ради й постійних комісій, зазначають кількість відвідувань, не зазначаючи скільки всього було подій. Через це не зрозуміло, чи всі проведені засідання були відвідані депутатом.

З 168 депутатів, що прозвітували, лише 62 згадали про прийнятих громадян.

В 71 звіті згадано про отримані заяви та скарги від виборців і лише в 24 звітах про їх вирішення. 

18 депутатів у свої звітах вказали про спрямування заяв та скарг виборців до відповідних органів та установ.

118 депутатів вказали у своїх звітах свою діяльність на окрузі. На жаль, більшість інформації не відображає персональну участь депутата або депутатки у вирішенні проблеми.

Опрацьовуючи звіти депутатів місцевих рад, аналітики виокремили ТОП-5 активностей, які найчастіше згадувалися у звітах діяльностей на окрузі.

Підсумок

Доброчесне звітування є культурою не партійною, а радше – фракційною і залежить від прийнятих норм в конкретній місцевій раді. Але найбільше звітування залежить від самого депутата, від розуміння і зацікавленості у своїх виборцях. Серед 331 депутатів, що переобрались, лише 28% прозвітували за останній рік своєї попередньої каденції.

Кандидати використовують партії для потрапляння в раду, самі ж при цьому залишаються безпартійними або ж приховують своє членство в партії.

З 331 депутатів, що переобрались, 54% змінили свою партійну приналежність.

У більшості відповідей на запити від “Активної Громади” щодо звітування депутатів, відповідальні особи місцевих рад посилалися на надто короткий строк каденції депутатів 8 скликання для здійснення свої повноважень. Отже, потреби у звітуванні за 2020 рік не вбачали.

Законодавче підґрунтя

Звітування – обов’язок депутатів, який вони повинні виконувати щорічно, але можна й частіше, якщо цього забажають виборці чи органи самоорганізації населення. Місцева влада зобов’язана всіляко сприяти депутатам в організації зустрічей та їх підготовці. Це може бути допомога щодо надання приміщень, інформаційних та інших довідкових матеріалів тощо.

Відповідно до ЗУ “Про статус депутатів місцевих рад” (ст. 16) депутат завчасно, за 7 днів, повинен повідомити, де відбуватиметься зустріч із виборцями через медіа або в інший спосіб. На цій зустрічі й відбувається безпосереднє “інформування” виборців про роботу. А вже потім депутат інформує раду та її виконавчі органи про результати обговорення звіту,  зауваження  і  пропозиції, які були висловлені виборцями на адресу ради та її органів, а також про доручення,  дані депутатові у зв’язку із його діяльністю.

Що стосується самого тексту, то у звіт депутат повинен включити відомості:

– про свою діяльність у раді та в комісіях;

– про роботу у виборчому окрузі;

– про прийняті радою та її органами рішення, хід їх виконання;

– про особисту участь в обговоренні, прийнятті та в організації виконання рішень ради, її органів, а також доручень виборців свого виборчого округу. 

Інститут “Республіка” вже п’ятий рік надсилає разом із результатами подібного моніторингу звітів депутатів за 2016, 2017, 2018 та 2019 роки, зокрема, і проєкт рішення щодо звітування депутатів із аплікаційною формою звіту, що відповідає вимогам закону. Дві міські ради розглянули пропозицію і прийняли це рішення – Скадовська та Ужгородська. 

Не слід забувати, що невиконання депутатом обов’язку звітувати є підставою для його відкликання, згідно із положенням ст. 37 ЗУ “Про статус депутатів місцевих рад”. Можливість ознайомитися зі звітом депутата, якщо він не оприлюднений на сайті, забезпечує ЗУ “Про доступ до публічної інформації”.

Довідка. Проєкт “Активна Громада: право вибору” підтримується Національним Демократичним Інститутом (NDI) за фінансування наданим Агентством США з Міжнародного Розвитку.

Примітка. Місія “Активної Громади”: досягти добробуту через демократичний розвиток громад України. Мета на 2025 рік: активізувати та залучити щонайменше 1% громадян до участі у прийнятті рішень та просуванні реформ в Україні на системній основі для добробуту в громадах України. Ініціатива створена в межах діяльності Інституту “Республіка”. Ми працюємо задля підвищення свідомої активності громадян.