Метою заходу було обговорити успіхи та виклики активістів, експертів країн східної Європи, які працюють з ініціативними групами для розвитку міст.

“Насправді, ця зустріч дуже важлива: це можливість обговорити з колегами з інших країн, наскільки важлива активна участь громадян в прийнятті рішень, які бувають виклики, коли люди об’єднуються для того, щоб вирішити певні питання. Як людям вдається досягнути поставлених цілей і які круті проєкти ми отримуємо в результаті такої активізації”, – зазначила Олександра Гліжинська, виконавча директорка Інституту “Республіка, співзасновниця ВІ “Активна Громада”, модераторка зустрічі.

У заході взяли участь учасники та спікери з Молдови, Киргизстану, Словаччини, Росії та України. Це люди-практики, які змогли активізувати людей та об’єднати їх в ініціативні групи, досягали успіху. 

Сергій Толстіхін, комунікаційний координатор ВІ “Активна Громада” у м. Хмельницькому, власник Садиби мандрівника на Бакоті розповів про те, як він з однодумцями розвиває зелений туризм. 

“Все життя я прожив у великих містах: в Любліні (Польща), в Хмельницькому. А зараз я живу в селі з населенням 400 осіб. Під час наших подорожей Європою, ми пересувалися, в основному, зеленими маршрутами, сільськими дорогами, жили в зелених садибах. Ми неодноразово переконувалися, що життя в європейському селі – зовсім не означає, що ви відірвані від цивілізації. В селі теж можна активно розвиватися і будувати успішний бізнес. Під час подорожей ми знімали відео, щоб показати українцям, як люди живуть в Європі. Подорожі надихнули нас на е, щоб працювати з місцевими селами і допомагати їм розвиватися. Ми обрали туристичний профіль і почали працювати з кількома селами. Бакота – це село на Хмельниччині, яке колись було затоплене. Зараз сюди приїжджають дуже багато туристів, але вони зовсім не залишають грошей. Не тому, що не хочуть, а їм просто немає на що їх витрачати. Ми розробили ряд туристичних карт, розробили та встановили туристично-інформаційні стенди, на яких ми показуємо, що окрім самої Бакоти є ще кілька десятків цікавих місць. Це одразу показало результат – збільшилася кількість туристів у регіоні. Також ми почали займатися розвитком територій: записувати блоги про цікаві місця, знімати народних майстрів, запросили на Бакоту 5 музичних колективів і зняли 5 музичних відеокліпів. багато людей в коментарях під цими кліпами на Ютубі запитували: “Де це так гарно? Ми хочемо туди приїхати!”. В селі Гораївка ми перетворили стару, закинуту школу на справжній Мистецький простір та арт-хостел. Ми зібрали на “Спільнокошті” 100 тисяч гривень. Ще 3 тисячі доларів нам надав один із міжнародних фондів. Вже в цьому Мистецькому просторі пройшло кілька художніх пленерів, розпис стін. Перед цим було зроблено ремонт. Зараз це чудове місце для митців та туристів.

Згодом, разом із дружиною, ми вирішили й самі придбати будинок в Гораївці. 

Оскільки у нас великий досвід подорожей, ми назвали його “Дім мандрівника”. Це така собі зелена садиба – місце, куди можуть приїжджати туристи, відпочивальники. Це приклад того, що навіть у маленькому селі можна робити успішні проєкти. Навіть сусіди, коли я розповідав їм про наші плани, не дуже вірили, що це можна успішно реалізувати. Але вже влітку навіть місцеві жителі почали на цьому заробляти: я просив їх принести картоплю, огірки, полуницю, варення тощо. І вони дуже задоволені, що поруч з’явилося місце, де можна реалізувати свою продукцію”, – розповів Сергій Толстіхін. 

Улан Усойун, засновник та керівник громадського фонду «Көчмөн», громадський активіст, організатор першої конференції TEDx у селі (Киргизстан) розповів про просвітницьку діяльність для громадян, зокрема, про важливість дебатних турнірів для розвитку критичного мислення. 

“Чому я почав активно рухатися, розвивати свою місцевість? Ще 3 роки тому ситуація в Киргизстані була трохи інакша. Ми проводили тренінги в сараях, в горах, в юртах. Це була просвітницька діяльність: через тренінги, блоги, через медіа. Минулого року в нашій країні відбулася революція. Я також був організатором великих мітингів, багато людей виходили на вулиці. В кінці все завершилося революцією. Люди боролися проти корупції, порушення законів, з приводу виборів. У нас не було на меті захопити владу. Нашою ціллю було скасувати результати виборів, оскільки вони були сфальсифіковані. Зараз у нас є нове медіа “Баштан-Баштан”, ми активно через нього проводили нашу діяльність. Потім вирішили, що потрібно ще додатково проводити офлайн-заходи. Було створено програму “Дебатчи”, яка працює переважно із молоддю. Це майданчик, де люди через дебати можуть розвивати своє критичне мислення. Коли були мітинги чисельністю понад 10 тисяч осіб, долю країни вирішували тільки тисяча осіб, бо вони напали на Білий дім і після цього захопили владу. Це були, переважно, люди без освіти, агресивно налаштовані. Ми тоді зрозуміли, що у нас мало людей, які критично мислять. Ми бачили на той момент 2 шляхи: 1. шлях боротьби, мітингів. 2. Робота на довгострокову перспективу, просвітництво, систематична робота з людьми, навчання. Якраз таким інструментом, який працює на довгострокову перспективу, є дебати. Ми спілкувалися з різними людьми, які досягли успіху в різних сферах. Як виявилося, більшість із них брали участь у дебатних турнірах. І зараз через медіа, тренінги, спілкування ми просуваємо важливість дебатів. Кожну неділю на найпопулярнішому бульварі нашого міста тепер проходять дебатні турніри на різні теми”, – розповів Улан Усойун. 

Ана Попапа, координаторка проєкту «Moldova on Bikes» із Молдови розповіла про успішний проєкт ініціативної групи Кишинева щодо створення інфраструктури для альтернативного транспорту у місті. 

“Я вже багато років є активісткою. Жила якийсь час закордоном, потім знову повернулася в Кишинів. Нам вдалося врятувати дуже красиву будівлю в центрі міста від зносу та забудовників. Це одна із наших перемог.

Рік тому, коли почалася пандемія, людей, які б користувалися велосипедом в нашому місті було досить мало. Але, у зв’язку з карантином, громадський транспорт в деякі дні взагалі не працював, тому ми вирішили, що це ідеальний момент, щоб вимагати, аби влада міста зробила якусь інфраструктуру для велосипедистів. Це чудова альтернатива, аби люди могли переміщатися по місту. Наша ініціативна група написала листа до місцевої влади з проханням знайти якесь рішення. далі – ми створили робочу групу щодо альтернативного транспорту в мерії міста. Це крутий приклад, як активні громадяни можуть напряму взаємодіяти з владою. У нас щотижня проходить засідання, ми зустрічаємося, запрошуємо членів мерії, які відповідальні за транспортні теми, напряму з ними спілкуємося. Найбільший наш успіх, що за пів року з дня створення нашої робочої групи, нам вдалося добитися фінансування для створення інфраструктури. Це вперше в історії Кишинева, та й, напевно, в історії всієї Молдови, коли мерія виділила кошти на розвиток альтернативного транспорту. Після цього, ми слідкували, щоб ці кошти були використані за цільовим призначенням, щоб він був ефективно використаний”, – розповіла Ана Попапа. 

Василь Рибаков, громадянський активіст із м. Єкатеринбург, учасник ініціативи «Мирні люди» (Росія) розповів про

“Наша група “Мирні люди” почала свою діяльність з 2019 року, в неї входять представники абсолютно різних напрямків: екологія, архітектура, інфраструктура (велодоріжки), моніторинг прокуратури і т. д..

Відповідно, я займаюся моніторингом діяльності прокуратури, судів, поліції, дотримання законодавства органами влади. У нас в Росії є багато хороших законів, але часто влада не хоче їх виконувати. В нашій групі є екологічна активістка – Катерина Лапкова та активіст, який любить велосипеди і старається переконати владу перейти на альтернативні види транспорту – Олексій Косман”, – розповів Василь Рибаков.

За словами Катерини Лапікової, учасниці ініціативи «Мирні люди» (Росія) люди самоорганізувалися після подій в Сквері, коли активісти намагалися врятувати зелену зону в центрі міста від забудови. 

“В основному, ми займаємося захистом об’єктів культурного спадку від незаконної забудови. Відповідно, забудовники захоплюють і зелені території. Знищується зелено-водний каркас міста, на якому від самого початку було побудоване місто. Зараз ми займаємося центральною річкою, яка тече впродовж всього міста і ми хочемо, щб залишилася набережна та берегова зона”, – розповіла Катерина. 

Олексій, який представляє Спільноту “Міські проєкти Іллі Варламова та Максима Каца” (Росія) розповів про залучення містян та влади до обговорення стандарту благоустрою вулично-дорожної мережі у м. Єкатеринбург.

“Ми розповідаємо містянам про те, що відбувається в управлінні містом. Водночас звертаємо увагу керівників на те, що турбує містян. Один із успішних кейсів – обговорення стандарту благоустрою вулично-дорожної мережі. В обговоренні взяли участь представники із адміністрацій, проводилися опитування експертів з приводу того, як це все реалізувати. Ми зробили сайт, виклали опис стандарту і люди могли відправити свої побажання. також організували просвітницькі тренінги для громадян та тематичні сесії обговорень. Також ми займаємося захистом історичних будівель та зелених зон від забудовників”, – розповів Олексій. 

Петро Злой, Посол молоді Європейського Союзу, автор та координатор проекту Європа Дому (Молдова) поділився досвідом успішного впровадження екологічного проєкту в невеликому місті. 

“Я хочу розповісти про проєкт “Зелена країна”, координацією якого я раніше займався. Ідея цього проєкту була сфокусована на екологічному інформуванні населення Молдови. Екологічна повістка з кожним роком стає все більш актуальною. У невеликому місті, на півночі Молдови ми вирішили зробити щось круте у своєму регіоні. Ми зібрали однодумців. Нам допомагали волонтери із “Корпусу миру”. Проєкт розділився на 2 етапи: 1. екологічне інформування, 2. ресайклінг, коли ми переробляли папір, пластик. Щодо екологічного інформування – це відбувалося шляхом соцмереж, ми почали робити флеш-моби, суботники, публічні прибирання. Створили брошури, ходили з ними по школам та інформували школярів. Згодом, ми вирішили продовжити проєкт та залучити школярів до переробки паперу та пластику. Ми оголосили конкурс для 6-ти шкіл. Згідно з умовами, та школа, яка назбирає найбільше паперу та пластику – найакивніший клас цієї школи поїде на якусь екскурсію. Це спрацювали, у школярів була мотивація. Конкурс був 1 місяц. Було зібрано гігантську кількість паперу. Переможцем стала школа, яка зібрала близько 45 тонн паперу за місяць. В невеликому місті ми зробили так, щоб люди задумувались про екологію та брали безпосередню участь в якихось екологічних ініціативах. Це унікальний приклад, коли група людей взяла все в свої руки і задала позитивний напрямок руху в цілому регіоні”, – розповів Петро Злой. 

Історії учасників зустрічі надихають та яскраво демонструють, що активізм – це рушійна сила і кожен з нас може своїми руками творити зміни у своєму селі, місті та, навіть, країні!