20 років тому Пані Наталя переїхала з ще радянської України до країни, де сходить сонце. Однак в Японії вона вирішила для себе, що хоч її Батьківщина і залишилася далеко за тисячі кілометрів, проте традиції та культуру свого краю можна відтворити у маленькому куточку в Японії. Так з’явилося об’єднання української діаспори, недільна школа, а потім почали організовуватися численні фестивалі, українські вечори та зустрічі.

З Наталією Корольовою поговоримо про життя в Японії, допомогу українцям під час війни на Сході та громадянське суспільство острівної держави.

Про спікера

Наталя Ковальова проживає в Японії з 1993 року. Приїхали сім’єю у зв’язку з роботою чоловіка Дмитра і залишилися.

Пані Наталя є викладачкою предмету Міжнародне порозуміння в загальноосвітніх японських школах. Програма заснована при Відділі Міністерства освіти Японії міста Йокогама. Наталя Корольова є головою Громади українців у Японії “Краяни”, яку заснували за ініціативи її чоловіка Дмитра Ковальова. Також вона є засновницею і керівницею української недільної школи в Токіо “Джерельце“.

Діяльність Громади “Краяни”

Основна мета діяльності “Краян” – познайомити японців з українською культурою, історією та традиціями. Пані Наталя розповідає, що за 20 років діяльності ставлення місцевого населення до України змінюється в кращу сторону, адже ще не так давно переважна більшість японців та місцевих установ сприймали нашу державу як частину Радянського союзу. Тож чимало зусиль зосереджено на тому, щоб зруйнувати ці стереотипи та презентувати Україну як незалежну країну, яка стрімко розвивається та займає своє місце на міжнародній арені.

Громада українців у Японії “Краяни” ніколи не стояла осторонь політичних питань. Так у 2013-2014 році вони виходили на підтримку українського майдану, а в ході окупації Криму та початку війни на Донбасі – неодноразово виходили на акції протесту під Посольство Російської Федерації у Японії. Також власними зусиллями збирали необхідні для українських воїнів речі, фінанси та передавали їх до України на фронт.

«Ми всією громадою слідкували за подіями в Україні, новини просто не замовкали. Українці в Японії, в тому числі діти та студенти, перекладали інформацію на японську мову, допомагали розповсюджувати це по місцевим ЗМІ. Намагалися донести важливу інформацію і тепер японці свідомі того, що відбувається в нашій державі. Ми змогли змінити їхнє ставлення», – ділиться Пані Наталя.

Українська діаспора також проводить різноманітні культурні фестивалі, вчать японців українським пісням, проводять лекції, тематичні уроки. В недільній школі, де вчить близько 30 дітей, навчають народознавства, мові, традиціям, що в основному реалізується шляхом проведення культурних заходів.

Громадський рух в Японії та активність місцевого населення

Якщо японці не задоволені діями з боку влади, то вони можуть організовувати мітинги, протести. Нерідко ми бачимо спостерігаємо різного роду акції на вулицях міста. З боку влади немає заборони громадянам збиратися та протестувати. Однак чи мають такі форми об’єднання громадян вплив, то цього Наталя Ковальова сказати не може.

Є ряд організацій, які працюють в культурній сфері та займаються:

• просвітницькою діяльністю;

• допомагають іноземцям адаптуватися в Японії;

• організовують волонтерські програми з вивчення мови.

В Японії є цікава форма об’єднання громадян. Жителі міського району від кожного будинку висувають представника, усі кошти до «спільної скриньки», а потім усі разом вирішують як облаштовувати місцевість, в якій вони живуть. Наприклад, таким методом вирішується необхідність побудови дитячого майданчику, вивіз сміття чи створення зеленої зони. Такі форми організації раз на місяць проводять мітинг, де вирішують що їм робити з тими коштами, які вони зібрали, а також представники такого громадянського формування можуть донести думку об’єднання до вищого місцевого керівництва.

Кожен громадянин розуміє, що благоустрій та комфорт їхнього проживання залежить в першу чергу від них самих. Тому більшість японців в питаннях громади дуже активні та ініціативні.

Якщо на місці старих будинків держава хоче побудувати нові будинки, то власників старих будов завжди питають чи згодні вони переїхати. Якщо так, то їм надають нове житло, безоплатно і з комфортними умовами, якщо власники переїжджати не хочуть – їх ніхто не займає та не примушує переїжджати. На місці парків чи полів ніколи ніхто не дозволить звести незаконну будову.

Виборчий процес в Японії

В Японії виборчий процес від українського і відрізняється, і водночас ні. Наприклад, японські  кандидати не проводять зустрічі з виборцями, не проводять агітаційні концерти, однак напередодні виборів весь можливий інформаційний простір заполоняє передвиборча реклама: вона є на вуличних моніторах, біг-бордах, автобусах та агітаційних машинах, з яких на додачу через рупор голосно розповідають про кандидата.

У Японії популярні політичні ток-шоу. Найбільший суспільний телеканал проводить обов’язкові дебати. Але кандидати з радістю беруть участь і у розважальних програмах (вікторини, кулінарні програми тощо).

Після виборів громадяни мають повну можливість звертатися до обранців за допомогою.

Чого Україні можна навчитися у Японії?

«Відповідальності. Відповідальності громадян перед своєю державою. Тут дбають про свою громаду, чистоту навколо та комфорт місця, де живуть. У японців уважне та серйозне ставлення до всіх дрібничок. А з цих дрібниць складається і ставлення до людей, і до своєї країни, і до роботи», – розповідає Пані Наталя.

Однак за її слова Японії теж є чому повчитися в України. Наприклад, нашої відкритості, готовності вчитися новому і шукати способи покращувати життя.

Примітка. Місія «Активної Громади»: досягти добробуту через демократичний розвиток громад України. Мета на 2025 рік: активізувати та залучити щонайменше 1% громадян до участі у прийнятті рішень та просуванні реформ в Україні на системній основі для добробуту в громадах України. Ініціатива створена в межах діяльності Інституту «Республіка». Ми працюємо задля підвищення свідомої активності громадян.