Що таке публічна політика?

Найчастіше зустрічаємо визначення, що публічна політика – це діяльність, що характеризується взаємодією держави, інститутів громадянського суспільства, різноманітних соціальних, професійних груп, громадських об’єднань щодо реалізації особистих і суспільних інтересів, виробництва, розподілу та використання громадських ресурсів і благ. Обов’язкова умова публічної політики –  урахуванням волевиявлення народу при прийнятті рішень чи розробці законопроєктів.

За таких умов складові рішення, наказу чи проєкту мають обговорюватися публічно. А для ведення публічної політики уряд повинен залучати експертів для оцінювання соціальних, економічних та інших ризиків.  

Очікуваний результат дотримання повного циклу публічної політики – прийняття якісних політичних рішень. За словами Олександри Гліжинської, виконавчої директорки Інституту “Республіка та співзасновниці ВІ «Активна Громада», кілька років тому в Україні спостерігався такий собі «турборежим»,  коли дотримання усіх етапів циклу публічної політики було просто неможливим. Наприклад, депутату на день приходило 20-30 проєктів, за які він мав проголосувати. Це може бути від 1-2 сторінок до 300-600 сторінок.

Запитання: чи може людина реально прийняти обґрунтоване рішення, зрозуміти чи варто голосувати і якою буде реакція народу,  якщо їй скидають 500 сторінок законопроєкту? Відповідь очевидна. Ні.

За період «турборежиму» у Верховній Раді України депутати голосували «за», часто навіть не усвідомлюючи суть того чи іншого закону.

Для публічної політики також важливо проводити публічні консультації, які є незамінним інструментом для залучення ключових стейкхолдерів до розроблення того чи іншого законопроєкту. Цільова аудиторія має бути представлена і   громадськими активістами, в тому числі з регіонів,  і партійними активістами,  і партійними будівниками, і науковцями, тобто тими, на кого зрештою цей закон впливатиме. Тоді можна буде говорити про баланс інтересів. Закон, написаний на коліні, – обмежений і поверхневий. А недієвий закон – це втрата часу, ресурсів і, як наслідок,  невдоволення суспільства.

Між іншим, одні із перших публічних консультацій починалися в Канаді та Великобританії. Україна та Активна Громада зокрема, цей досвід зараз активно використовує.

І наостанок. В країнах ЄС більшість законів мають відповідати критеріям публічної політики. Оскільки Україна обрала європейський вектор руху, то і законотворення повинно  відбуватися по-європейськи.

Якщо вам цікаво дізнатися більше про публічну політику, то пропонуємо переглянути випуск Відеоблогу Активної Громади “Публична політика в Україні” разом з Віталієм Гліжинським, координатором ВІ “Активна Громада”.

Довідка. Заходи проводить робоча група Верховної Ради України з розробки закону про політичні партії в партнерстві з Всеукраїнською ініціативою “Активна Громада” та Центром політико-правових реформ за сприяння Національного демократичного інституту та завдяки підтримці Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).

Примітка. Всеукраїнська ініціатива “Активна Громада” – об’єднання людей та громадських рухів задля самоорганізації та участі у розв’язанні місцевих проблем. Ініціатива створена в рамках діяльності Інституту “Республіка”.