Дайте мені засоби масової інформації, і я з будь-якого народу зроблю стадо свиней”, – свого часу заявив головний пропагандист гітлерівської Німеччини Йозеф Геббельс. Він знав як, він знав де і що пускати у вуха людей і, як ми бачимо з історії, у нього це виходило. Зараз ми живемо у час розвитку інформаційних технологій, який з одного боку дає нам можливість доступу до будь-якої інформації, а з іншого – у величезному масиві даних іноді стає важко відрізнити правду від брехні чи факт від маніпуляції. Особливо, у передвиборчий період.

Звісно, робота ЗМІ регулюються законодавчо. Згідно ст. №66 Закону “Про вибори народних депутатів України”, інформаційні агенства та засоби масової інформації поширюють повідомлення про перебіг виборчого процесу, події, пов’язані із виборами, базуючись на засадах достовірності, повноти і точності, об’єктивності інформації та її неупередженого прийняття.

В законі все звучить наче досить логічно і зрозуміло. Та чи дотримуються ЗМІ цього закону, як маніпулюють думкою аудиторії та в чиїх інтересах? Як відрізнити фейк від достовірної інформації? Що таке джинса та як її ідентифікувати? Як змінюється тональність висвітлення політичних новин в ЗМІ у передвиборчий та поствиборчий періоди? Про це та багато іншого говорили із Вікторією Орисюк, проєктною менеджеркою ВГО “Інститут “Республіка” та Надією Романенко, аналітикинею й журналісткою даних Texty.org.ua на вебінарі: “Як ЗМІ пишуть про партії у передвиборчий період”.

Так, Вікторія Орисюк розповіла про моніторинг політичних матеріалів у локальних ЗМІ, який здійснював Інститут “Республіка” у період з 1 червня до 30 жовтня 2019 року.

Фото: партії, які були включені в моніторинг

Аналітики моніторили тональність висвітлення політичних новин у локальних ЗМІ по всій Україні за 2 періоди: до виборів і після.

«Ми досліджували, яким чином локальні медіа впливають на порядок денний», – розповідає Вікторія Орисюк.

Всього за весь період було проаналізовано 25 тис. 877 згадок політичних партій в локальних ЗМІ.

«Нам цікаво було подивитися не на те, скільки згадок, а на те, яким чином ЗМІ подають інформацію і з якою тональністю», – каже В. Орисюк.

Аналіз показав, що динаміка дуже мінялась до виборів і після виборів. Так, до виборів більше було або позитиву, або критики. Після виборів кількість позитивних матеріалів різко знизилася, з’явилося більше нейтральних даних. Тобто, зменшилась і кількість похвали, і кількість критики.

На початку періоду було дуже багато емоційно- насичених статей. В різних регіонах на одну й ту ж новину, реагували по-різному. В різних містах вона подавалась по-різному, в залежності від того, як певне місто сприймає певну партію.

“Ті статті закону «Про вибори нардепів, не завжди виконуються. Перед новою виборчою хвилею важливо тримати руку на пульсі і критично ставитися до матеріалів у ЗМІ””, – підсумувала Вікторія.

Надія Романенко розповіла, про моніторинг, який видання Texty.org.ua проводио, починаючи з травня 2019 року.

«Вибори – це подія, яка привертає величезну увагу журналістів. Є три основні періоди: передвиборча кампанія, день виборів (підрахунок голосів та оголошення результатів) та післявиборчий період», – пояснила Н. Романенко.

Як не стати жертвою маніпуляцій у виборчий період:

  1. Звертати увагу на джерела. Якщо немає посилань на джерела, це означає, що матеріал є недостовірним. Знайти першоджерело – це 50 відсотків успіху. Часто ЗМІ маніпулюють тим, що “про це повідомляє відомий журналіст” чи ЗМІ. Треба подивитись, чи це не є блогом і чи несе відповідальність за цю інформацію редакція.

2. Перевіряти інформацію у веб-архівах.

3. Використовувати просунутий пошук. Додавати лапки до ключових слів у пошук, наприклад “Рабінович.

Також, «Тексти» створили «Базу псевдосоціологів», в якій можна перевірити соціологічну компанію чи конкретного соціолога, подивитися, які статті він публікував раніше, тощо.

Де перевірити інформацію про політика чи партію?

  • Судовий реєстр або «Суд на долоні»
  • Дані розслідувачів, наприклад, «Канцелярської сотні»
  • Декларації чиновників
  • Відкриті державні дані та дані міст
  • Реєстр юросіб
  • Закупівлі Prozorro
  • Youcontrol

Ще один корисний інструмент від «Текстів» – додаток Фейкогриз. Він був створений для того щоб люди могли повідомити про маніпуляції чи фейки, які помітили у медіа. Після спеціальної модерації, всі, у кого встановлений Фейкогриз, побачать ваше сповіщення.

Довідка. Клуби Активної Громади – діалог з громадянами про політичні реформи, відбуваються в рамках проекту «Право вибору», що підтримується Національним Демократичним Інститутом (NDI) за фінансування наданим Агентством США з Міжнародного Розвитку.

Примітка. Місія «Активної Громади»: досягнути добробуту через демократичний розвиток громад України. Мета на 2025 рік: активізувати та залучити щонайменше 1% громадян до участі у прийнятті рішень та просуванні реформ в Україні на системній основі для добробуту в громадах України. Ініціатива створена в межах діяльності Інституту «Республіка». Ми працюємо задля підвищення свідомої активності громадян.

Авторка: керівниця пресслужби Інституту “Республіка” та ВІ “Активна Громада” Тетяна Кавуненко