Четверта зустріч Клубу “Активної Громади” з діаспорою пройшла з Людмилою Пилип, ведучою Латвійського радіо.

Людмила народилася в Україні, в місті Хуст Закарпатської області. Понад 20 років проживає в Латвії. Журналіст, ведуча програми «На хвилях Дніпра» Латвійського радіо. Програма про життя української діаспори Латвії та події в Україні виходить в ефір українською мовою. Також Людмила є позаштатною кореспонденткою «Радіо Свобода» в країнах Балтії з 2006 року.

Людмила приїхала до Латвії на навчання, за фахом – хімік. Але склалось так, що почала працювати журналісткою, при цьому вся її робота пов’язана з Україною чи українською діаспорою.

Про діаспору

Усього в Латвії проживає 43 тис. українців (на двомільйонне населення усієї країни, орієнтовно 2%). При цьому мігрують туди жителі України вже понад 100 років. Пані Людмила розповіла, що навіть у 1905 році тут святкували День народження Шевченка. Усього ж було 3 хвилі міграції: до 1945 року (до окупації), до радянської Латвії (переміщення робочої сили в межах Радянського Союзу), міграція часів незалежності Латвії та України (основна маса – після 2014 року).

В кожному регіоні українська діаспора має свої товариства, інколи – Будинки (приміщення організацій для заходів та зборів). До них входять мігранти усіх вікових категорій – як “старожили”, так і молоді спеціалісти. Усі товариства об’єднані у Об’єднання українських товариств, яке, на жаль, на сьогодні стало знаряддям у російської пропаганди.

“Воно не прийняло нову Україну, після Революції, після Майдану і Сходу. Їх позиція така: ми займаємось лише культурою, наша позиція нейтральна, політика – не для нас… Не можна бути нейтральним дуже довго. Якщо ти українець – ти маєш позицію, ти маєш її висловити”, – ділиться Людмила.

Завдяки діяльності українських громадянських організацій, в Латвії українське населення має доступ до історії, культури нашої країни, висловлюється позиція свідомих громадян, проводяться протести. Також проводять свята й фестивалі української культури.

Про громадянський рух

Громадянський рух є, а проблем – немає 🙂 Відкритість і прозорість панує у владі, можна “достукатись” до потрібних чиновників. За бажанням можна заснувати будь-яку тематичну організацію для висловлення своєї точки зору, зустрічі з депутатами, наприклад, на тему збереження довкілля чи екології. “Критикувати владу дуже легко, а ти спробуй сам щось зробити!”

Про місцеве самоврядування

Наразі в Латвії населення можна умовно поділити на російськомовне та латиськомовне (це не лише про мову, тут коріння в далекому радянському минулому, звичках і традиціях, які зберігаються досі). Тому в питаннях надання переваги політичні сили отримують “лайки” від тих людей, які або притримуються погляду на “прекрасне минуле”, або більш свідомі.

За словами Людмили, навіть у питанні довіри ЗМІ, покладатись варто на латиські джерела, адже латвійців хвилює становище України.

На щастя, самі латвійці вже не так сильно асоціюють українців з росіянами. За словами нашої гості, шароварщина з часником-салом-гопаком вже відходить, але, на жаль, є ще населення (переважно старшого віку), яке ще досі “застрягло” в цьому погляді.

Про вибори

Президента у Латвії обирає Парламент, а Парламент обирає населення. “Гречки в пакетах не дарують”, – каже Людмила. Головна характеристика виборів, на її погляд: прозоро. Загалом вибори дуже типові: більше беруть участь і цікавляться люди старшого віку, менше молоді. Загалом мало людей долучаються до партій, це не престижно і в деяких випадках соромно.

Про національну політику

Державна мова в Латвії – латвійська, більшість населення – латвійці. Але разом з цим інші національності можуть розвивати і зберігати свою культурну ідентичність, в тому числі й українці. Наприклад, радіо, на якому працює Людмила фінансується з латвійського бюджету.

Політика Латвії щодо культури і інкорпорації інших культур така, що дозволяє існування й самовираження поруч з латвійською культурою. З розумінням ставляться компанії та сервіси до спілкування іншими мовами, тому найчастіше є вибір, якою мовою комунікувати. Проте, якщо людина планує заснувати бізнес або долучитись до політики, то вона має знати і спілкуватись латвійською.

Про латвійців

Наша спікерка родом із Закарпаття і приїхавши в Латвію, відчула різницю одразу. Каже, що інколи навіть сусіди один про одного нічого не знають. З одного боку – ніхто не лізе в особисте життя, з другого – є певна закритість від оточуючих. Порівнюючи з українцями – в нас більше відкритості та гостинності.

Проте, якщо латвійці помітять зацікавлення їхньою культурою та нацією – вони відкриваються для тих людей і можуть розповісти факти, яких навіть не знає Гугл!

Що б забрали з Латвії та України в ідеальну державу?

З Латвії – соціальні гарантії та страхування, можливості для ведення бізнесу, стабільність, прозорість, загальнолюдську культуру й стриманість, певні податкові тонкощі.
З України – гори і гостинність. Про вміння українців проводити теплі застілля навіть латвійці дуже позитивно відгукуються. Зараз у них з’явилась нова традиція – “Біла скатертина”, наприклад, під час святкування державних свят один з сусідів накриває стіл білою скатертиною, пригощає гостей напоями і пирогом, але кожен із гостей також приносить свою страву. Таким чином, виходить спільний стіл, до якого кожен причетний.

Про медіа

В основному медіа – приватні, часто про власника навіть нічого не відомо. У латвійських ЗМІ помітно менше “джинси”, але також існують фейки ( велику частку приносить російська пропаганда).

Про їжу

Надзвичайний смак має латвійське домашнє пиво, яке варять на свято літнього сонцестояння. Зі страв – чудовим та показово латвійським поєднанням є варена картопля, оселедець і творог. Безумовно, візитівкою латвійської кухні є риба. Деякі з національних страв навіть внесені до світової спадщини ЮНЕСКО.

Про виховання

Дітям з дитинства прививають любов до “маленької, але рідної” батьківщини. Пані Людмила поділилилась, що часто бачить приклади хорошого виховання у дітей та підлітків. У школі дітям викладають основи екологічної свідомості, а позашкільно – інші важливі теми неформальної освіти, наприклад, основи медіаграмотності, про секс-меншини чи основні релігійні цінності.

Про медичну реформу

Реформа мала успіх за рахунок довіри до уряду і полягала у впровадженні сімейних лікарів. Саме вони проводять первинний огляд і напрявляють до вузьких спеціалістів, як і зараз в Україні. Зараз є ще над чим працювати і до чого звикати. “Не усе одразу і з першого року”, – каже спікерка.

“Поважайте і цінуйте себе. Поважайте себе такими, які ви є!”, таким було побажання Людмили Пилип до усіх українців. Ніколи не соромитись свого походження і не боятись осуду чи упередження, адже наша країна зараз переживає не найкращі часи і потребує нашої підтримки!


Примітка. Місія «Активної Громади»: досягнути добробуту через демократичний розвиток громад України. Мета на 2025 рік: активізувати та залучити щонайменше 1% громадян до участі у прийнятті рішень та просуванні реформ в Україні на системній основі для добробуту в громадах України. Ініціатива створена в межах діяльності Інституту «Республіка». Ми працюємо задля підвищення свідомої активності громадян.