Впродовж травня-червня 2020 року відбулася серія публічних обговорень: «Всеукраїнський референдум: відкритий діалог з громадянами». Основною метою дискусій є відкритий діалог із громадянами щодо процесу Всеукраїнського референдуму.

Учасниками заходів були фахівці з конституційного права, представники громадськості, політичних партій, ЦВК та низки неурядових організацій. Загалом до у 6-ти обговореннях взяли участь близько 500 учасників з усіх регіонів України. 

Зокрема, учасники мали змогу подискутувати щодо наступних питань:

  • предмет та межі всеукраїнського референдуму;
  • чи має право народ ініціювати проведення національного референдуму;
  • яку роль повинні займати політичні партії та громадські організації в референдумному процесі?
  • просвіта та інформування – найважливіше для ефективного проведення референдуму;
  • фінансування під час референдумного процесу;
  • наслідки Всеукраїнського референдуму.

Що передбачає законопроект «Про референдум»?

Головна мета референдуму — реалізація права громадян на безпосередню участь у вирішенні суспільно важливих рішень.

Питання, які виносяться на референдум. На референдум виносяться питання загальнодержавного значення. Згідно із проектом закону, на референдум може виноситися одночасно не більше трьох питань. 

Підсумки голосування: Згідно статті 116, ЦВК на своєму засіданні на підставі протоколів окружних комісій встановлює результати всеукраїнського референдуму, про що складає протокол у двох примірниках, який засвідчується печаткою ЦВК.

Явка виборців: Згідно з п. 5 ст. 116, всеукраїнський референдум вважається таким, що відбувся, якщо участь у голосуванні на всеукраїнському референдумі взяли не менш ніж 50% від кількості виборців, включених до Державного реєстру виборців.

«Ці обговорення дають не тільки знання, а й можливість обговорити і висловити свою думку щодо референдумного процесу», – зазначила координаторка програми залучення громадян НДІ Ірина Качурівська.

За словами експертки Центру політико-правових реформ Юлії Кириченко, учасникам дискусій вдалося в таких складних умовах провести дійсно грунтовне громадське обговорення  складного процесу.

«За цей короткий період нам це вдалося. Влада не формально поставилася до результатів цих обговорень: відбулося обговорення нюансів законопроекту із Юридичним управлінням Офісу Президента України. Ці заходи важливі не лише з точки зору якості цього законопроекту, а й з точки зору напрацювання реальних інструментів народовладдя в Україні. Маю надію, що вже цього року ми будемо радіти ухваленню дійсно демократичного закону «Про референдум в Україні», – зазначила вона.

реф 4

Олександра Гліжинська, засновниця Всекукраїнської ініціативи «Активна Громада» висловила сподівання, що ці обговорення дадуть результат і вплив на те, щоб був напрацьований якісний законопроект. 

«Я рада, що цей процес відбувся. Обговорення пройшло ефективно, було озвучено багато корисних ідей, думок, напрацювань учасників обговорень. На додаток до цих обговорень «Активна Громада» проводила регіональні клуби, де ми теж запрошували учасників і обговорювали тему законопроекту. Відбулося понад 70 обговорень і було залучено близько 1 тисячі громадян. Ми отримали багато якісної інформації від експертів. Я мрію про те, щоб публічні консультації увійшли в наше життя. Щоб більша кількість громадян могли дізнатися про реформи і долучитися до їх формувань і такі обговорення стали хорошою традицією», – додала О. Гліжинська.

Під час кожного обговорення  учасники працювали в групах по 8-10 осіб. З допомогою координаторів ВІ «Активна Громада», які модерували їхню роботу, вони напрацювали та презентували низку ідей. Під час обговорень в групах учасникам також допомогали і консультували експерти ЦПРР, IFES та ЦВК.

Зокрема, було відзначено необхідність навчання людей, які будуть відповідати за проведення референдуму: проводити заняття та курси. Центральна виборча комісія повинна навчати всіх осіб, які будуть задіяні в організації та проведення референдумів, як вона проводить навчання членів виборчих комісій. 

Обговорення продемонстрували, що учасники з недовірою ставляться до політичних партій як учасників референдумного процесу. Більшість з них погодилися, що потрібно збільшити роль громадських організацій та зменшити роль політичних партій.

Також більшість учасників підтримують обмеження фінансування агітації для громадських організацій: «У фінансуванні має бути визначений ліміт: як для громадських організацій, так і для приватних підприємств. Потрібно, щоб було чітко зазначено, куди і на що можуть витрачатися кошти. Фінансування необхідно надавати тим організаціям, які розуміються на питаннях референдумного процесу», – зазначила учасниця Яна Петльована. 

реф 1

Дискутували учасники також навколо питання, чи доцільно встановлювати кількість виборців, які взяли участь у голосуванні, для визнання Всеукраїнського референдуму таким, що відбувся. Думки розділилися: одні учасники підтримують 50%, інші вважають, що поріг має бути вищим. «У випадку, якщо проголосувало менше 50% виборців, можна повторно провести референдум через 1 рік», – висловила свою думку одна із учасниць. 

Під час заключного обговорення, було визначено, які наслідки Всеукраїнського референдуму доцільно передбачати у разі підтримки питань загальнодержавного значення. За словами учасника обговорення Сергія Сіваченка, варто передбачити, інструмент в законодавстві, щоб консультативний референдум не став «пустунцем». Якщо витрачати гроші на референдум, необхідно законодавчо закріпити необхідність реакції ВРУ на рішення референдуму. 

Консультативний референдум має відрізнятися від соцопитування громадської думки. 

Зазначимо, всі пропозиції учасників обговорення будуть зібрані та проаналізовані. Надалі – вони будуть передані до робочої групи Верховної ради України, яка працює із законопроектом «Про референдум». 

Парламент, в свою чергу, надіслав законопроект «Про референдум» до Венеціанської комісії, щоб отримати висновок. 

реф 3

Довідка. Заходи організовуються Національним Демократичним Інститутом Міжнародних Відносин (НДІ) спільно з Міжнародною фундацією виборчих систем (IFES) у партнерстві з Центром політико-правових реформ (ЦППР) та Всеукраїнською ініціативою «Активна Громада» від Інституту «Республіка». 

Примітка. Публічні обговорення будуть проведені за фінансової підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), Міністерства міжнародних справ Канади та британської допомоги від уряду Великої Британії. Думки, висловлені під час заходів належать авторам і не обов’язково відображають точку зору USAID, урядів США, Канади або Великої Британії.