Цієї весни ми розпочали процес стратегування у трьох громадах, і одна з них — Петриківська громада на Дніпропетровщині — одразу проявила себе як активна, жива та включена спільнота. Це не лише батьківщина всесвітньо відомого петриківського розпису, внесеного до нематеріальної спадщини UNESCO, а й територія з багатою історією та культурною самобутністю: кургани скіфських часів, козацькі хутори, неймовірні природні простори, династії майстрів і майстринь.

Що таке стратегія громади?

Це спільна домовленість мешканців і влади про те, куди ми хочемо прийти в майбутньому та як туди дійти.

Вона:

– описує бачення майбутнього (якою ми хочемо бачити свою громаду через 5–10 років);

– визначає цілі та пріоритети (що найважливіше зробити);

– містить план дій (конкретні кроки, ресурси, відповідальні).

Стратегія – це своєрідна «мапа розвитку громади», яка допомагає не рухатися хаотично, а йти в одному напрямку, об’єднувати ресурси й людей навколо спільних цінностей та цілей.

Команда «Активної Громади» має великий досвід у розробці стратегій як для організацій, так і для громад. Серед напрацювань — стратегія Українського культурного фонду, а також стратегічні документи для Черкас, Канева, Миронівки, Миколаївщини та інших територій.

Розробка Стратегії розвитку Петриківської громади відбувається командою «Активна Громада» за підтримки Фонду «МХП-Громаді» у межах проєкту «STRATEGY LAB: лабораторія змін у громадах». Над процесом працюють Віталій Гліжинський, Інна Душка, Наталія Малиновська та Олександра Гліжинська. Партнерство з місцевою радою забезпечує тісну співпрацю на всіх етапах.

З перших зустрічей у Петриківці ми:

– обговорили процес стратегування та рекомендації Міністерства розвитку громад та територій України;

– розібрали критерії якісної стратегії та роботи робочої групи;

– наголосили на важливості залучення громадян, організацій і старостатів;

– класифікували заінтересовані сторони;

– проаналізували результати попередньої стратегії: що вдалося, що ні, і чому.

Особливо надихала жива взаємодія громади, коли в обговорення включені не лише представники влади, а й бізнесу, культурних та громадських організацій. Саме в такій синергії народжуються справжні рішення, партнерства і стратегії, які працюють на майбутнє.

Фокус-групи: голос громади

5–6 червня відбулися фокус-групові обговорення, до яких долучилися: молодь, люди поважного віку, ветерани, підприємці, діячі культури та активісти. Разом обговорювали:

– сильні та слабкі сторони громади;

– потреби різних груп;

– перспективні напрями розвитку;

– бачення на 10 років;

– унікальність Петриківської громади в порівнянні з іншими.

Важливо, що до процесу активно долучалися підлітки 14–18 років та навіть військові, які онлайн підтримували обговорення. Молодь приносила свіжі ідеї та інноваційний погляд на розвиток громади — саме вони стануть співтворцями майбутньої стратегії.

Секторальні стратегічні сесії: детальний аналіз

Було проведено п’ять секторальних стратегічних сесій, присвячених:

– економіці;

– культурі;

– безпеці;

– соціальній сфері;

– молодіжній політиці.

Учасники — представники місцевої влади, бізнесу, громадських організацій, молодь, освітяни, правоохоронці, рятувальники та ветерани — працювали разом з експертами над конкретними кроками та показниками розвитку. Вони аналізували поточний стан громади, обговорювали приклади стратегій інших громад України та світу, а потім створювали «дерево цілей» громади.

«Дерево цілей» допомагає візуалізувати шлях розвитку: від головної стратегічної мети — до конкретних завдань і кроків для її досягнення. Це інструмент, що показує логіку змін та дозволяє громаді бачити, як окремі ініціативи пов’язані між собою.

Експертка Інна Душка підкреслює:

«Коли ми говоримо про стратегію громади – в першу чергу ми говоримо про її майбутнє. Особливо в час війни. Після перемоги у нас мають бути сильні, розвинені громади, які знають себе, свою унікальність, свої сильні сторони, спроможні забезпечувати себе і бути привабливими для інвесторів. Стратегія – це карта і маршрут. Без стратегії громади приречені на забуття. У Петриківській ТГ є величезний потенціал і люди, готові працювати заради розвитку й розквіту рідного краю».

Від слів до дій

Водночас важливо, аби стратегія не залишилася «документом на полиці». Як зазначає Віталій Гліжинський:

«Написати гарну стратегію розвитку — це лише початок. Найважче — реальні дії, які завершуються досягнутими результатами. Було би гарним рішенням створити при місцевій раді відділ, що займався б виключно реалізацією стратегії та залученням ресурсів. Без контролю й моніторингу складно досягти амбітних результатів».

Він додає: «Уже в перші роки можна відчути зрушення — насамперед у комунікації. Це об’єднання зусиль влади, бізнесу та жителів. На тактичному рівні громада може побачити поліпшення економічної ситуації завдяки формуванню місцевого капіталу та реалізації перших стратегічних проєктів».

Живий діалог як основа

Олександра Гліжинська наголошує на важливості підходу:

«Коли стратегія створюється самою громадою, вона стає суспільним договором. Це підвищує довіру до влади, зміцнює згуртованість і створює спільні правила гри. „Живий діалог“ дозволяє кожному жителю відчути, що його голос важливий. У Петриківській ТГ саме під час групових обговорень народжувалися креативні й практичні рішення, які тепер стануть основою для цілей та проєктів».

Вона пояснює: «Дерево цілей» показує логіку розвитку: від глобальної ідеї — до щоденних кроків. Це допомагає жителям зрозуміти власні пріоритети та побачити зв’язок між їхніми пропозиціями й конкретними результатами. У Петриківській громаді вже визначено чотири стратегічні цілі на 10 років і десятки оперативних завдань, спрямованих на збереження культурної спадщини, розвиток інновацій у культурі та зміцнення агропереробки як бази сталого економічного зростання».

Стратегія розвитку — це не лише документ. Це платформа для партнерств, залучення інвестицій та змін, які громада творить разом. У центрі уваги — людина: її якість життя, доступ до послуг, можливості для самореалізації та культурного зростання.

Попереду — детальний розпис стратегії, екологічна оцінка, публічні обговорення та винесення на сесію місцевої ради. Новий 2026 рік має стати початком її практичної реалізації.