В липні 2021 року за підтримки Національного демократичного інституту за фінансування USAID відбулась школа «Урбаністична культура міста». Спікерка – Анастасія Пономарьова, архітекторка і співзасновниця ГО «Урбан куратори».

Протягом трьох тижнів щочетверга експертка розповідала про значення краси в місті, критерії зручного простору та важливість участі громади в плануванні.

Ділимось ключовою інформацією з тренінгів, яка стане в пригоді урбан-активістам та свідомим містянам!

Краса і комфорт

В перший день Школи говорили про значення краси для міста.

Громадська організація «Урбан куратори» насамперед приділяє увагу політичним і соціальним аспектам урбаністики. «Наш контекст вимагає захищати право людей на місто, право на участь в проєктуванні, не суто естетичних прав, що сильно спаплюжені в Україні» – зазначає Анастасія Пономарьова. Хоча інколи естетика йде на другий план, краса має практичне значення для міста.

Стефан Заґмайстер, дизайнер і засновник компанії Sagmeister & Walsh, говорив: «Все красиве – це те, що зроблене правильно».  Тобто це те, що відповідає природі і виконано в найкращій якості.

Ви не можете втекти від некрасивої архітектури і вимушені її приймати. А який ефект дає краса міських просторів?

  • Дисципліна

Анастасія Пономарьова про термальні джерела в Вальсі: «Красива, вивірена архітектура дисциплінує. Тут не треба великими літерами писати “НЕ БІГАТИ”, “НЕ ШУМІТИ”».

Пітер Цумтор. Термальні джерела в Вальсі, Швейцарія. Фото: Андреа Черіані
  • Зниження рівня злочинності і економічний зиск

Парк «High Line» в Нью-Йорку створили на колишніх залізничних коліях. Кілометр парку коштував 1 млн доларів. В результаті в цьому районі зменшився рівень злочинності та збільшились вартість житла.

High Line Park, Нью-Йорк. Фото: Іван Баан
  • Терапія

Оскільки архітектура допомагає пережити травму, найкращих архітекторів долучають до створення саме меморіальних комплексів. Про каплицю в Стокгольмі архітекторка каже наступне: «Ви потрапляєте в світлий простір з куполом. Здається, що стелі немає кінця, що це світле безкінечне небо, яке вас огортає в обійми».

Гуннар Асплунд. Каплиця Лісового цвинтаря (Скугсчюркогорден) в Стокгольмі, Швеція. Фото: Федеріко Ковре

Чому деякі простори тішать наше око, а деякі – навпаки?

Кевін Лінч сформулював ідею образу міста та його сприйняття мешканцями. Він говорить про те, що місто має певні елементи, які роблять місто зручним і при цьому красивим.

  • Шляхи

«Це певний шлях, який ми можемо окинути оком і зрозуміти, чи хочемо ми туди йти. Лінч пояснює важливість цього елементу тим, що людям подобається дивитись вдалину та бачити, що їх очікує. Якщо ми не знаємо, що далі знаходиться, це може викликати в нас зайвий стрес» – пояснює пані Анастасія.

  • Вузли

«Є правило про площі, що вони не мають бути більше, ніж 100 х 100 м. Річ у тім, що наше око не розпізнає людей за цими межами і тоді наш мозок знову відчуває зайвий стрес. Це одне з 100 правил, яке робить одні площі красивими, а інші – ні» – зазначає архітекторка.

  • Про визначні будівлі:

«Якщо їх немає, в нас виникає відчуття, що місто не має свого унікального образу. Нам важливо, щоб в місті були якісь собор, вежа, площа, театр, які не схожі на інші. Без них місто наче втрачає своє обличчя. Визначні споруди дозволяють нам орієнтуватись в місті. Нам допомагає архітектура та красиво організований ландшафт міста».

«Райони можуть бути не визначені адміністративними межами. Я не бачила жодного класного адміністративного розподілу в місті з ознаками району. За звичай в цьому була бюрократична ідея, що не співпадає з історичним, соціально-культурним чи поведінковим характером. Тут мається на увазі інша логіка: або там живе якесь ком’юніті, або там є характерна архітектура. Чим більше таких районів в місті, тим нам комфортніше» – розповідає архітекторка.

Щасливі міста

На другому занятті спікерка розповідала про наші почуття в місті.

Архітекторка зазначила, що стартова позиція в Україні така, що ми не дуже комфортно себе почуваємо в містах. Чому? Річ у тім, що сучасні мегополіси будуються для розвитку бізнесу, а не для щастя людини.

Нещасливий урбанізм

«Україна далека від раю». Графіті на ескалаторі найглибшої в Європі станції метро Арсенальна (Київ). З книги Романа Цибрівського

Щасливий урбанізм

Критерії щасливого міста

Інструменти дослідження міста:

  • Дослідницькі прогулянки;
  • Мапування;
  • Зустріч зі стейкхолдерами (зацікавлені сторони);
  • Консультації з експертами;
  • Акупунктура.

Баланс між етикою та естетикою

В фінальний день Школи Анастасія Пономарьова розповіла про баланс між етикою та естетикою в плануванні.

Спікерка розповіла про соціально важливий і при цьому гарний проєкт:

«Один з прикладів того, як в екстремальних умовах можна реалізувати естетичну та етичну задачу – Новий Орлеан. Все розпочалось з трагічної ситуації, як стихійне лихо позбавило багатьох людей житла. Тоді постала задача зробити дуже швидко тимчасове житло для людей, які опинились без даху над головою. Команда Graft розробила «The Pink Project» – кемп»

В цьому випадку мова йдеться про архітектурний активізм, адже архітектор не виконував якийсь комерційний проєкт. Яскраве естетичне рішення мало етичний меседж.

В ситуації стресу згуртованість та однакові умови були важливіші за різноманітність архітектури.

«The Pink Project». Фото: Ріккі Рідекос

Різні підходи до планування

В першому випадку лише архітектор бере участь в плануванні простору. Можливо, він жадає слави, тому зважає тільки на естетичний аспект. Крім цього, потреби громади планувальники можуть не зрозуміти. В результаті мешканці не охоче користуються простором.

В іншому випадку  громаду залучають до планування. Тоді простір ширше використовується, він слугує потребам громади.

Отже, краса, зручність та участь громади в плануванні мають значення для творення щасливого міста.

Довідка. Школа проходить в рамках проєкту “Право вибору”, що підтримується Національним Демократичним Інститутом (NDI) за фінансування наданим Агентством США з Міжнародного Розвитку.

Примітка. Місія «Активної Громади»: досягти добробуту через демократичний розвиток громад України. Мета на 2025 рік: активізувати та залучити щонайменше 1% громадян до участі у прийнятті рішень та просуванні реформ в Україні на системній основі для добробуту в громадах України. Ініціатива створена в межах діяльності.

Авторка: Діана Делюрман, менеджерка по роботі з Telegram та Tik-Tok ВІ «Активна Громада»