У понеділок, 1 лютого, в інформаційній агенції “Укрінформ” відбулася прес-конференція: “Нова редакція закону “Про політичні партії”: мета та основні новели”.

В Україні право на створення політичних партій є однією з базових свобод сучасних демократій. Згідно з опитуванням громадської думки Центру Разумкова 73,2% громадян не довіряють політичним партіям. Рівень спілкування між політичними партіями та громадянами під час міжвиборчого періоду зведений до мінімуму. Для виправлення такої ситуації була розроблена нова редакція Закону про політичні партії, яку представлять профільні експерти.

Новий законопроєкт має сприяти еволюції політичних інститутів в Україні та створити поле для якісного партнерства, співпраці між громадянами та політичними партіями, і як результат – підвищити довіру до останніх.

У грудні 2020 року ВІ “Активна Громада” із робочою групою Верховної Ради України з розробки закону про політичні партії в партнерстві з Центром політико-правових реформ за сприяння Національного демократичного інституту та завдяки підтримці Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) провели серію публічних консультацій щодо даного законопроєкту.

Під час прес-конференції Олександра Гліжинська, виконавча директорка Інституту “Республіка” та співзасновниця ВІ “Активна Громада”, зазначила, що ВІ “Активна Громада” просуває ідею практики Публічних консультацій в ОМС.

“Тож, ми провели серію публічних консультацій щодо цього законопроєкту. Чому це важливо? На жаль, політичні партії не мають підтримки серед громадян. Разом з тим, наразі в Україні існує понад 350 політичних партій. Однак, люди не довірять партіям. Але проблема в тому, що хочемо ми цього чи не хочемо, але політичні партії впливають на наше політичне життя, оскільки вони приймають рішення, як на національному рівні, проходячи до Верховної Ради України, так і на місцевому рівні. Саме тому, Публічні консультації щодо даного законопроєкту – це був надзвичайно важливий крок. До того ж, даний законопроєкт є стратегічним для нашої держави. Тому розробка таких стратегічних рішень повинна проходити певну процедуру, зокрема, яку цей законопроєкт і пройшов. Мова йде про формування робочих груп, експертні обговорення, публічні консультації, які ми проводили. Це говорить про важливість публічної політики, йому приділялося надзвичайно багато уваги як збоку влади, та і з боку громадськості», – розповіла Олександра.

За її словами, до цього процесу було залучено різних стейкхолдерів: партійних активістів, наукову спільноту, громадських активістів.

«Більшість пропозицій, які були напрацьовані робочою групою, учасники Публічних консультацій підтримали. Більш того, навіть самі учасники говорили про незрілі проблеми в суспільстві, які стосуються політичних партій. Частково було підтримано пропозицію відкриття реєстрів політичних партій. В тому числі самі партійці говорили про те, що якщо будуть відкриті реєстри, якщо у людей буде доступ до списків політичних партій, то громадяни зможуть краще оцінювати політичну партію. Що важливо для партійців – це те, що вони сподіваються, що в списки, які формуються перед виборами, будуть потрапляти менше випадкових людей. Разом з тим, були певні занепокоєння стосовно персональних даних. Але ця інформація буде обмежено подаватися. Також було підтримано розширення прав членів партій, рядових партійців. Якщо говорити про класичне формування політичної партії, вона має формуватися знизу. Якщо ми забираємо право у рядових партійців впливати на розробку партійної програми, розробку стратегії діяльності, вплив на формування керівних органів, то партія втрачає сенс як такий, тому що громадяни вже не можуть впливати на процес її формування. Учасники дали свої рекомендації, як можна покращити діяльність політичних партій на низовому рівні. Щодо фінансування: учасники підтримали більш прозорий формат фінансування саме від пересічних громадян. Також говорили про те, що фінансові звіти політичних партій варто розміщувати до виборів, а саме – публікувати цю інформацію, як на сайті партії, так і на сайті НАЗК та ЦВК. Наразі пропозиції учасників Публічних консультацій були внесені до проєкту закону. Далі, після висновків міжнародних організацій ми плануємо з ЦППР та робочою групою Верховної Ради провести серію публічних форумів, аби ще краще поінформувати суспільство про новели законопроєкту, зібрати фідбек учасників», – зазначила Олександра Гліжинська.

Виконавча директорка Інституту “Республіка” також зазначила, що краща європейська практика розробки проєктів законів говорить про важливість включення стейкхолдерів до цього процесу.

“В Україні цей підхід ще не набув широкого вжитку, проте законопроєкт «Про політичні партії» проходить саме такий шлях – у кращих традиціях публічної політики. Спочатку була створена робоча група при ВРУ, потім було обговорення з експертами. В грудні ми проведи серію публічних консультацій з партійними активістами, партбудівниками, громадськими активістами та науковцями, включивши всі регіони України до обговорення ключових ідей законопроєкту”, – додала Олександра.

Повну версію прес-конференції можна подивитися за посиланням:

Довідка. Прес-конференція була організована Центром політико-правових реформ у партнерстві з Громадянською мережею “ОПОРА”, Громадською організацією “Інтегріті ЮА” та Всеукраїнською ініціативою “Активна Громада” за фінансової підтримки Міжнародної фундації виборчих систем (IFES), Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), Міністерства міжнародних справ Канади та британської допомоги (UK aid) від уряду Великої Британії.

Примітка. Всеукраїнська ініціатива “Активна Громада” – об’єднання людей та громадських рухів задля самоорганізації та участі у розв’язанні місцевих проблем. Ініціатива створена в рамках діяльності Інституту “Республіка”.

Авторка: Тетяна Кавуненко, керівниця пресслужби Інституту “Республіка” та ВІ “Активна Громада”