Конституційний суд України 28 жовтня 2020 року оприлюднив текст рішення про скасування статті про недостовірне декларування. Відповідне рішення було опубліковане на сайті КСУ, його ухвалила Велика палата КСУ у складі 15 суддів.

Крім статті про недостовірне декларування, КСУ визнав неконституційною перевірку електронних декларацій і скасував право Національного агентства з питань запобігання корупції перевіряти декларації та виявляти конфлікт інтересів.

У рішенні наголошується, що воно є “обов’язковим, остаточним та таким, що не може бути оскаржене”.

Ввечері, 28 жовтня, після публікації цього рішення, президент Володимир Зеленський скликав екстрене засідання РНБО, де заявив, що система електронного декларування буде працювати всупереч рішенню Конституційного суду.

Президент подав до суду проєкт закону, який мав на меті припинити повноваження всіх суддів КСУ.

Кабмін ухвалив розпорядження, яке зобов’язує НАЗК невідкладно відновити доступ громадянам до реєстру електронних декларацій суддів та чиновників.

ВІ «Активна Громада» виступила категорично проти рішення КСУ і вважає, що воно повністю знищує систему електронного декларування, нівечить всі здобутки антикорупційної реформи, яка була одною з вимог Революції Гідності.

30 жовтня, ВІ «Активна Громада» підтримала акцію протесту «Відправимо суддів КСУ на Ростов».

Сотні активістів, журналістів та небайдужих громадян зібралися під стінами КСУ, щоб висловити свою позицію відносно рішення Конституційного суду щодо скасування відповідальності за е-декларування.

Також ми провели інформаційну кампанію «Стоп свавіллю КСУ!». Метою проведення кампанії було показати основні положення ухваленого рішення та які наслідки воно може мати для України.

Основні положення рішення КСУ про скасування е-декларування та наслідки, які воно може мати:

  • Скасування кримінальної відповідальності за декларування неправдивої інформації, закриття декларацій чиновників від журналістів та громадськості і суттєве скорочення повноважень НАЗК – ось ключові пункти зі свіжого рішення Конституційного суду України.
  • У документі, зокрема, йшлося про те, що Конституційний суд визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачала покарання за декларування недостовірної інформації.
  • Також КСУ скасував два основні повноваження Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК): здійснення моніторингу і контролю за виконанням актів законодавства з питань етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і прирівняних до них осіб;
  • здійснення контролю і перевірки декларацій суб’єктів декларування, зберігання і оприлюднення таких декларацій, проведення моніторингу способу життя суб’єктів декларування.
  • Також КСУ скасував право НАЗК складати протоколи про адміністративні порушення.

Неконституційними визнана і низка статей закону про запобігання корупції, зокрема:

  • стаття 48 (контроль та перевірка декларацій);
  • стаття 49 (встановлення своєчасності подання декларацій);
  • стаття 50 (повна перевірка декларацій);
  • стаття 51 (моніторинг способу життя суб’єктів декларування);
  • стаття 65 (відповідальність за корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення).

Зі свого боку, в НАЗК заявили, що антикорупційній системі завдано шкоди та можуть бути такі наслідки:

  • електронні декларації фактично не можуть бути перевірені.
  • звільнені від відповідальності тисячі осіб, які вчинили корупційні правопорушення.
  • НАЗК заборонено розглядати заяви про корупцію. Тобто, питання викривачів знаходиться під загрозою.
  • заборонено притягати до адміністративної та дисциплінарної відповідальності всіх осіб, які вчинили корупційні правопорушення і тих, хто займає відповідальне й особливо відповідальне положення (судді, прокурори, народні депутати тощо).

– НАЗК не може перевіряти звіти політичних партій, а значить фінансувати їх.

– Окрім того, наслідком рішення КСУ також буде й закриття усіх кримінальних проваджень, які були відкриті за ст. 366-1. Станом на 27 жовтня 2020 року Національне антикорупційне бюро (НАБУ) розслідувало 180 фактів недостовірного декларування. – – Семи особам, серед яких троє колишніх народних депутатів, повідомлено про підозру. У суди ж були передані 34 обвинувальних акти, за якими винесено 6 вироків.

Іншим же наслідком може стати блокування призначення переможців місцевих виборів. КСУ своїм рішенням позбавив НАБУ доступу до держреєстрів, які потрібні для проведення спецпервірки декларацій кандидатів на керівні посади до органів влади. Як пояснили у пресслужбі НАЗК, без такої перевірки не може бути офіційно призначений жоден керівник державного органу. В агентстві підкреслили, що своїм рішенням КСУ фактично заблокував реалізацію результатів місцевих виборів.

Чому електронне декларування – це гуд і чого нас позбавив своїм рішенням КСУ?

Національна агенція із запобігання корупції (НАЗК) була змушена закрити декларації можновладців для широкого доступу громадян і тепер не може ініціювати кримінальне переслідування суддів за приховування ними своїх статків.

Таким чином, рішення КСУ нівелює здобутки антикорупційної реформи. Бо запровадження електронного декларування є одним із ключових надбань держави після Революції Гідності.

Е-декларування стартувало в Україні у 2016 році й стало проривом антикорупційної реформи.

В Національному антикорупційному бюро України (НАБУ) заявили, що запроваджуючи е-декларування, Україна наслідувала кращі практики розвинених західних країн, в яких декларування є елементом політичної культури та проявом поваги до громадян.

Дієвість цього інструменту визначається ступенем відповідальності за його порушення, яку КСУ своїм рішенням фактично звів нанівець. Тим самим завдано нищівного удару по ефективному інструменту очищення влади від корупції.

Основним завданням електронного декларування є прозорість та підзвітність публічної служби. Тобто, завдяки деклараціям ми можемо побачити, чи збігається офіційний розмір доходів чиновника з його фактичним способом життя.

В НАЗК зазначають, що інноваційність електронної системи декларування полягала в концепції трьох “В”: відкритість, всебічність і відповідальність.

  • Відкритість передбачала, що будь-яка людина може побачити декларацію посадовця 24/7 в Єдиному державному реєстрі електронних декларацій.
  • Всебічність передбачала перелік інформації, яка підлягає декларуванню, зокрема, власних заощаджень у вигляді готівкових коштів, нематеріальних активів, об’єктів незавершеного будівництва, цінного рухомого майна, володіння акціями та корпоративними правами, кінцевих бенефіціарних власників. Без сукупності цієї інформації встановити розбіжності, про які писали вище, неможливо.
  • Відповідальність передбачала запровадження санкції за декларування недостовірної інформації та порушення правил електронного декларування. Також було змінено підхід до доведення незаконного збагачення та його прив’язання до інформації, що міститься в електронних деклараціях.

Що втрачає суспільство разом із декларуванням?

З весни 2020 року НАЗК виявило недостовірних відомостей у деклараціях посадовців на 497 млн грн!

Цього б не сталося, якби НАЗК не мало повноважень зберігати, перевіряти та оприлюднювати декларації посадовців, а також доступу до усіх необхідних для перевірки Реєстрів. Ці гроші потенційно могли бути повернені в бюджет України та використані на потреби суспільства, наприклад, школи та лікарні. Але тепер цього не станеться. До того, корупціонери отримали “зелене світло” брехати в деклараціях, адже НАЗК фактично не зможе це перевірити.

Як у Конституційному суді України пояснюють своє рішення щодо скасування кримінальної відповідальності за недостовірне е-декларування?

Своє рішення Конституційний суд пояснив тим, що колишні повноваження НАЗК дозволяли відомству впливати на всіх суддів, у тому числі — на суддів Конституційного суду. А це означає «контроль виконавчої гілки влади над судовою». Повністю необхідність декларування КС не заперечує, але вимагає дотримуватися принципу незалежності судової влади.

«Дослідивши склад злочину, передбаченого статтею 366-1 КК України, Конституційний суд України дійшов висновку, що використання юридичних конструкцій, у яких відсутній чіткий перелік законів, унеможливлює однозначне визначення кола суб’єктів злочину, а відсилочні норми унеможливлюють встановлення кола їх адресатів», – заявили в суді.

Проти рішення суду виступили четверо суддів КС: Сергій Головатий, Олег Первомайський, Віктор Колісник і Василь Лемак. Суддя Сергій Головатий вже подав свою окрему думку, а суддя Василь Лемак анонсував свою.

Головатий вважає що доводи КС юридично неспроможні, НАЗК не тисне на судову владу, а кримінальна відповідальність за неподання декларації цілком обґрунтована.

Своєю чергою, суддя-доповідач КСУ Ігор Сліденко в коментарі ІА «РБК-Україна» заявив, що КСУ скасував електронне декларування, щоб захистити суддів від тиску на них органів виконавчої влади. За його словами, суд не міг виділити у своєму рішенні право не перевіряти декларації лише суддів, тому скасував цю норму для всіх категорій чиновників. Він також зазначив, що перевіряти суддів повинні мати право лише органи судової гілки влади.

«Буде якийсь час, поки законодавець не врегулює ситуацію. Так, зараз за фактом ці норми (про перевірку декларацій, – ред.) ні до кого не застосовуються, тому що так законодавець сформулював норму, що її не можна розділити», – сказав Сліденко.

Реакція світової спільноти на рішення Конституційного суду України щодо скасування відповідальності за недостовірне е-декларування

Посли Великої сімки (США, Японії, Німеччини, Великої Британії, Франції, Італії, Канади) провели зустріч із головою Верховної Ради Дмитром Разумковим, під час якої у G7 наголосили на необхідності вжити швидких дій із врегулювання ситуації та зміцнити антикорупційні органи в Україні.

“Для врегулювання кризи потрібні швидкі дії, потім слід докласти спільних зусиль для подальшого зміцнення українських антикорупційних інституцій та створення судової системи, яка завоює довіру народу України”, – заявили посли G7.

В Європейському Союзі висловили стурбованість останніми рішеннями Конституційного суду України щодо діяльності антикорупційних органів, і заявили, що воно може стати підставою для тимчасового призупинення безвізу. Про це йдеться у листі посла України при ЄС Миколи Точицького на адресу віцепрем’єра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольги Стефанішиної.

“Як поки що неофіційно зазначають наші контакти, рішення Конституційного суду України No 13-р/2020, яке скасувало ключові антикорупційні повноваження НАЗК, кримінальну відповідальність за недостовірне декларування, є достатньою підставою для початку запуску Європейською комісією механізму тимчасового призупинення дії безвізового режиму”, – йдеться у листі.

Очільник Венеційської комісії Джанні Букіккіо запропонував президенту України Володимиру Зеленському провести експертизу ситуації, що склалася в Україні після скандального рішення КСУ.

Німецька євродепутатка Віола фон Крамон вважає, що відсутність антикорупційних органів в Україні активує «відповідні пункти» угоди про асоціацію та поставить під загрозу безвіз. На її думку, корумповані судді в Україні зруйнували структури для боротьби з корупцією.

Речник ЄС з питань зовнішньої політики та політики безпеки Петер Стано наголосив, що рішення КСУ ставить під сумнів низку міжнародних зобов’язань, які Україна взяла на себе щодо своїх міжнародних партнерів.

Євросоюз заявив, що Україні слід:

  1. відновити законодавство про електронне декларування активів і відповідні завдання Національного агентства по запобіганню корупції;
  2. стабілізувати правовий статус Національного антикорупційного бюро України до 16 грудня, встановленого Конституційним Судом.

Попередні рішення КСУ, ухвалені щодо антикорупційної реформи в Україні

Рішення Конституційного суду України щодо скасування відповідальності за недостовірне е-декларування обнулило старання активістів і борців проти корупції.

Тож, давайте пригадаємо попередні рішення КСУ, ухвалені щодо антикорупційної реформи в Україні:

  1. У жовтні 2014 року КСУ вперше визнав неконституційними окремі положення законів про запобігання корупції та про НАБУ.
  2. У березні 2017 року було скасовано, як неконституційні, окремі положення закону щодо особливостей фінансового контролю окремих категорій посадових осіб.
  3. 6 червня 2019 року КСУ скасував право НАБУ, за наявності законних підстав, подавати до суду позови про визнання нечинними угод, а також обов’язкове е-декларування для антикорупційних громадських активістів.
  4. 19 вересня 2020 року КСУ визнав неконституційним право президента України призначати/звільняти директора НАБУ, яке було передбачено законом про НАБУ.
  5. 27 жовтня 2020 року Конституційний суд України на закритому засіданні визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає відповідальність для чиновників та суддів у вигляді штрафу чи позбавлення волі за подання свідомо неправдивих відомостей у декларації.

Рішення КСУ ухвалив за поданням депутатів з «Опозиційної платформи — За життя» та «За майбутнє».

Примітка. Місія “Активної Громади”: досягнути добробуту через демократичний розвиток громад України. Мета на 2025 рік: активізувати та залучити щонайменше 1% громадян до участі у прийнятті рішень та просуванні реформ в Україні на системній основі для добробуту в громадах України. Ініціатива створена в межах діяльності Інституту “Республіка”. Ми працюємо задля підвищення свідомої активності громадян.

Авторка:

Кавуненко Тетяна, керівниця пресслужби Інституту “Республіка” та ВІ “Активна Громада”