17–18 грудня у Києві відбувся форум «Партнерство для кращого майбутнього: відновлення та стратегічний розвиток громад», організований командою Інституту «Республіка».

Подія об’єднала представників громад з усієї України, державних інституцій, бізнесу, громадянського суспільства, експертів і міжнародних партнерів. Протягом двох днів учасники говорили не лише про відбудову — а про сенси, стійкість, людей і партнерства, без яких відновлення неможливе.

«Найкращим результатом цього форуму є партнерства», — Голова правління Інституту «Республіка» Олександра Гліжинська.

Спроможна громада як основа майбутнього

Перший день форуму був присвячений стратегічному баченню розвитку громад та ролі держави у створенні умов для їхньої спроможності.

Олена Шуляк, голова Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, наголосила: кожна громада має бути спроможною та інклюзивною, а розвиток неможливий без системного планування.

«Є стратегічний рівень — коли громада розуміє свій вектор розвитку. Є фінансове планування. Є просторовий розвиток. Усі ці рівні мають працювати разом», — зазначила вона.

Як приклад адаптивної політики Олена Шуляк навела Харків, де місцева влада змінює податкові підходи, щоб утримати бізнес навіть у надскладних умовах. Вона також нагадала, що держава вже спрямувала 30 млрд грн громадам, які постраждали, та 10 млрд грн — на підтримку мешканців прифронтових територій.

Відновлення в умовах війни та євроінтеграції

Заступник Міністра розвитку громад та територій України Олексій Рябикін говорив про різність українських реалій: «Україна велика територіально. Відновлення у прифронтових громадах і в тилу — абсолютно різне».

Нещодавно на законодавчому рівні було закріплено поняття «прифронтові території». Водночас понад 500 громад уже затвердили єдині проєктні портфелі, що дозволяє системно залучати фінансування.

«Держава — це люди. І ми сьогодні реформуємося в умовах повномасштабної війни. Це унікальний шлях», — підкреслив Олексій, згадавши й успішне проходження Україною процесу євроінтеграційного скринінгу.

Стратегія — не папір, а жива система

Олександр Саврук, директор, декан Києво-Могилянської бізнес школи, кандидат економічних наук, звернув увагу на проблему формальності:

«Сьогодні 25 стратегій у громадах не затверджені. Громада — це штучне утворення, а синергія виникає лише тоді, коли вона стає цілісною».

Він наголосив на важливості обміну практиками: показуючи, як щось працює, громади навчаються одна в одної.

Ольга Лимар додала, що будь-яка відбудова має починатися з базового питання: «А що саме ми відновлюємо?» Вона підкреслила роль громадянського суспільства як простору лідерства та ініціативи:

«Держава створює можливості, але не може змусити громаду бути спроможною. Спроможність — це не лише стратегія, а й уміння з нею працювати та залучати ресурси».

Молодь, унікальність і синергія рівнів

Олександра Гліжинська розповіла, що до стратегування в громадах залучають навіть підлітків від 14 років: «Щоб не бути жертвою — потрібно щось створювати. Громади мають усвідомити свою унікальність».

Вона наголосила: державні та місцеві стратегії повинні бути в синергії, а кожна стратегія має містити ідею та вартість.

Культура як ядро відновлення

Представниця ЮНЕСКО К’яра Децці Бардескі окреслила ключовий меседж: «Culture is the core element for sustainable recovery».

Культура, за її словами, має бути інтегрована у планування розвитку громад і є інструментом зцілення травм. ЮНЕСКО просуває цей підхід на міжнародному рівні, зокрема у контексті України.

Демократія під загрозою — і як можливість

Олена Єна звернула увагу на зміну донорських пріоритетів: «Проєкти, пов’язані з демократією, знизилися в пріоритеті. Але саме демократія — основа нашого майбутнього і те, що найбільше лякає кремль».

Віра Недзведська підтвердила: гуманітарне фінансування скорочується, вимоги до звітності зростають, а завдання громадського сектору — постійно комунікувати потреби.

Наталія Климова нагадала: «Громадянське суспільство тримає Україну. Якщо впаде Україна — впаде вся демократія світу».

«Понад 65% місцевих організацій так чи інакше афілійовані з місцевою владою. Водночас саме громадянське суспільство сьогодні тримає Україну. Якщо впаде Україна — впаде вся демократія світу», — Наталія Климова, заступниця виконавчого директора ІСАР Єднання.

Практичні кейси: як громади працюють уже сьогодні

Від дитиноцентричної моделі розвитку до повного перепису стратегій — громади ділилися живими прикладами.

Роман Дмитрів, Голова Гірської громади, розповів про стратегію, просторовий план і інвестиційний портфель — необхідну умову для державного фінансування.

Тетяна Наливайко, керівниця Управління економічного розвитку Канівської громади, поділилася досвідом повного оновлення стратегії та залучення молоді: «За три роки нам вдалося згуртувати громаду і депутатський корпус».

У Дрогобичі, за словами Тараса Кучми, Голови Дрогобицької громади, створили талант-хаб, об’єднавши освіту і бізнес, а також запровадили премії для вчителів і надбавки вихователям.

Максим Синявін, заступник Голови Тростянецької громади, про відновлення після окупації: «Тростянець зазнав близько 120 мільйонів доларів збитків. Понад тисячу будівель було зруйновано, вся комунальна техніка — викрадена. Ми починали відновлення фактично з нуля».

Юрій Шклярук, заступник голови Олександрійської громади: «Відчуття конкуренції мотивує громади рухатися вперед і працювати над собою. Сьогодні бюджету розвитку як такого часто просто не існує, і це ще один виклик для місцевого самоврядування».

Бізнес як економічний двигун громад

«Громаду, як і країну, може завести економічний двигун», — наголосила Тетяна Волочай, голова Ради розвитку громад БФ «МХП громаді».

Віра Савченко, виконавчий директор BDO, співголова Комітету Асоціації з питань відновлення України ЄБА, розповіла про європейські інструменти підтримки інвестицій в Україну — зокрема, компенсацію до 70% відсотків у Данії. І наголосила на тому, що головна проблема — незнання можливостей.

Тимофій Брік, ректор Київської Школи Економіки, підкреслив: «Ідеальної моделі співпраці бізнесу і влади не існує. Але чим більше бізнесу — тим більше власного ресурсу в громаді».

Катерина Співакова, директорка з комунікацій та взаємодії з урядом Kernel, додала, що бізнес дедалі більше орієнтується на довгострокові партнерства, освіту та реінтеграцію ветеранів.

«Кожне потрясіння в Україні змушує страховий бізнес швидко підлаштовуватися. Сьогодні 98% компаній мають співробітників у лавах ЗСУ, і це радикально змінює підхід до відповідальності та внутрішньої політики бізнесу», — Марина Обушна, директор з розвитку «Страховий Адвокат».

«Під час війни зросла цінність сенсу. Ми більше не створюємо продукт заради продукту — ми намагаємося вкладати в нього значення. А ще важливо пам’ятати: окрім нас самих, ніхто не принесе гроші в громаду — потрібно стукати у всі двері», — Тетяна Абрамова, засновниця Rito Group.

Культура як безпека

Другий день форуму був присвячений культурі, ідентичності та ментальному здоров’ю. «Якщо ми маємо культуру — ми є народом», — наголосила Ілона Колодій, начальник управління культури Житомирської міської ради.

Олександра Сосновська, проєктна менеджерка ЮНЕСКО (проєкт зі створення Львівського культурного хабу), та Галина Джикаєва, режисерка, засновниця Лютого Театру, говорили про культуру й освіту як складові безпеки, що формують цінності та майбутнє покоління.

Ігор Чава, експерт з туристичного розвитку та брендингу громад, пояснив: «Брендинг міста — це не логотип. Це усвідомлення власної унікальності. Якщо громада не відповість на питання “що тут особливого”, завтра вона зникатиме».

Реабілітація і ментальне здоров’я: нова реальність

Анастасія Ращенко, заступниця виконавчого директора Українського ветеранського фонду, зазначила, що серед ветеранів нормалізується тема ментального здоров’я, а кількість чоловіків, які звертаються по допомогу, перевищує 60%.

«Категорично неправильно розділяти фізичні та ментальні травми», — Олександр Кобзарев, виконавчий директор Фонду «UNBROKEN».

«ПТСР — це теж вид деформації, і це нормально. Це своєрідна професійна деформація військових. Ціна “не звернення” завжди вища. Наше завдання — бути гнучкими й адаптуватися до змін у поведінці, бо саме цього від нас очікують захисники», — Людмила Черненко, інструкторка з подолання ПТСР, ведуча програм нейролінгвістичної психотерапії.

Людмила Галіцина, арттерапевтка, президентка ВГО «Арттерапевтична асоціація», розповіла про арт-терапію як найм’якший спосіб роботи з травмою: «Ми зцілюємо травми під час їх проживання».

Найбільше зігрівають теплі відгуки учасників Форуму

Ольга, активістка, Кропивницький: «Ми побачили багато різнопланових представників. Кожна з цих сторін робить багато корисного й цікавого. Ця активність точно матиме синергійний ефект — і тоді ми зможемо зробити ще більше».

Алла, активістка, Звягель: «Для мене цей Форум — про стійкість. Під час війни ми впроваджуємо реформи, які допомагають країні вистояти».

Ірина Платко, ГО «ОсвіЧую», Решетилівка: «У виступах і дискусіях чітко простежувалися спільні цінності. Молодь може стати тією зміною, яку вона хоче бачити в суспільстві. Ми робитимемо все, щоб молодь бачила своє майбутнє в Україні».

Вʼячеслав Полятинчук, координатор «Активної Громади»: «Кожен із нас повернеться додому й шукатиме однодумців. Ми будемо залучати людей до громадської діяльності та маємо ставати лідерами у своїх громадах».

Наталія Малиновська, проєктна менеджерка «Активної Громади»: «Я повертаюся зі словом “діяти”. Це були важливі, глибокі й змістовні обговорення. Я сподіваюся, що вони допоможуть нам скоригувати вектор руху. Ми точно не самотні в тому, що робимо, і дуже важливо, щоб наші дії були усвідомленими та підкріпленими відчуттям підтримки».

Олеся Лапікова, координаторка «Активної Громади»: «Я зловила себе на думці, що це про збереження напрацьованої спадщини та її оновлення. Дуже важливо працювати з тим, що сьогодні відчувають прифронтові громади і які поведінкові моделі там формуються. Друга панель повернула відчуття того, що дискурс війни з нами постійно. Я повертаюся з великою вдячністю, адже тут багато людей, які реально працюють на благо України. Ми не одні — і це наша сила».

Микола Полюхович, представник відділу звʼязків з громадськістю патрульної поліції Києва: «Було дуже цінно побачити разом представників органів, які опікуються громадами, і самі громади. Приємно було зустріти представників громади, з якої я родом. Особливо корисними були теми психологічного відновлення та культури. Із собою забираю багато висновків, порад і успішних кейсів».

Зіна Кузнецова, активістка: «Я вдячна за натхнення. Україна складається з активних людей. Їх не так багато, але в них стільки енергії та синергії, що саме вони тримають країну. Дякую за те, що ви об’єднуєте всю Україну».

Форум «Партнерство для кращого майбутнього» показав: відновлення України — це не лише про інфраструктуру. Це про людей, довіру, культуру, економіку і здатність діяти разом.

І саме в цьому партнерстві — наша головна сила.