Укрінфрм

За 25 років незалежності українці й досі не зрозуміли, що вони можуть керувати державою. Такого висновку дійшли експерти Інституту “Республіка”, які представили дані комбінованого дослідження стосовно використання громадянами інструментів громадської участі для впливу на владу в прес-центрі “Укрінформ”.

“Дослідження складалося з 2 частин: опитування громадян та інформаційні запити в органи місцевого самоврядування. Ми намагалися виявити, чи знають громадяни власних депутатів в місцевих та обласній радах. Бо як можна говорити про контроль з боку громади, якщо люди банально не знають своїх представників в органах влади. Далі ми запитували, чи зверталися вони до депутатів та міського голови, чи використовували колись такі інструменти як: електронні петиції, місцеву ініціативу, колективне звернення, збори громадян, звернення до депутата, громадські слухання. А в кінці запитували, хто на думку громадян відповідальний за вирішення проблем у місті”, – розповіла заступник голови Інституту “Республіка” Oleksandra Skiba.

Результати опитування продемонстрували, що 47,9% громадян не знають свого представника в міській/сільській раді. Якщо ж говорити про районну та обласну ради, то цей показник знаходиться на рівні 75,6% та 75,5% відповідно.

Для вирішення якої-небудь проблеми щонайменше 1 раз на квартал 9,1% опитаних звертаються до депутата сільської/міської ради. До депутата районної ради – 2%, обласної — 4,2%. Взагалі не зверталися до своїх депутатів 63%, 85%, 81,4% громадян відповідно.

До міського та сільського голови раз на квартал звертаються 8,7% громадян. Раз на рік — 20,6%. Жодного разу не звертались — 57,7% респондентів.

Цікаво, що громадяни переважно знають про інструменти громадської участі для впливу на владу. Відтак про “звернення до депутата” знають 63,2% опитаних, колективне звернення — 48%, електронні петиції — 31,1, громадські слухання — 41,2, місцеву ініціативу — 28,3%, збори громадян – 50,9%.

Однак в залежності від певного інструменту активно використовують їх від 3% до 8% респондентів (щонайменше 1 раз на квартал). Жодного разу не використовували збори громадян 56,5% опитаних, місцеву ініціативу — 82,5%, громадські слухання — 76,1%, електронні петиції — 78,5%, колективне звернення — 76,9%, звернення до депутата — 68,8% респондентів.

71,4% опитаних громадян жодного разу не відвідували засідання місцевої ради. І лише 16,4% респондентів планують в майбутньому їх відвідувати.

Наприкінці опитування людей запитали: хто відповідальний за вирішення проблем у Вашому місті? Позитивно, що на думку респондентів, відповідальність лежить на депутатах місцевої ради (26%) та на сільському/міському голові(25,5%), а 18,5% опитаних думають, що відповідальна – місцева громада. Лише 7,2% громадян вважають, що відповідальною є Верховна Рада України. Відповідальність на Президента України покладають 7,3% громадян. Окрім того відповідальність за долю міста, на думку опитаних, несуть також громадські організації (10,4%) та журналісти (5,6%).

Олександра Скиба повідомила, що в ході дослідження було опитано 1000 респондентів з 9 міст обласного значення, 6 міст районного значення та 2 сіл. Опитування репрезентативне для міського населення України та має похибку до 3%.

Окрім того, експертами було зроблено 17 інформаційних запитів в органи місцевого самоврядування для підрахунку безпосереднього використання інструментів участі громадян за останнє півріччя.

Органам місцевого самоврядування було задане питання: Чи застосовувались у Вашому населеному пункті за період з 01.01.2016 р. по 30.06.2016 р. наступні форми участі громадян у вирішенні питань місцевого значення: місцеві ініціативи, громадські слухання, електронні петиції, загальні збори громадян за місцем їх проживання?

Юрист Інституту “Республіка” Yuriy Sereda повідомив, що з 17-ти населених пунктів у 11-ти хоча би раз були проведені громадські слухання та у 7-ми відбулися збори громадян за місцем їх проживання. Електронні петиції у першому півріччі 2016 року застосовувалися тільки у 7 населених пунктах. Найбільшу кількість петицій за перше півріччя 2016 року було зареєстровано на сайті Луцької міської ради (331, з них 46 було підтримано), Вінницької міської ради (245 електронних петицій, 20 з яких було підтримано), Тернопільської міської ради (понад 200 петицій, з них 48 – підтримано). Решта петицій, що не набрали необхідної кількості голосів, були розглянуті владою, як колективні звернення.

Черговий інструмент впливу громадськості на процес прийняття рішень ОМС – місцеві ініціативи. За словами Юрія Середи, це найменш поширений інструмент із чотирьох перерахованих. За даними з відповідей, отриманих від ОМС, місцева ініціатива використовувалася громадянами тільки одного разу – у м. Луцьк.

Він зауважив, що відповідно до статті 9 Закону України «Про місцеве самоврядування», члени територіальної громади мають право ініціювати розгляд у раді (в порядку місцевої ініціативи) будь-якого питання, віднесеного до відання місцевого самоврядування. А місцева ініціатива, внесена на розгляд ради у встановленому порядку, підлягає обов’язковому розгляду на відкритому засіданні ради за участю членів ініціативної групи з питань місцевої ініціативи.

“Це опитування, як і всі інші показало, що громадяни про себе кращої думки, аніж воно є насправді. Опитування каже, що мільйони громадян застосовують різні форми громадської активності. Насправді — це сотні тисяч громадян. І це вселяє надію. Тому що в минулі роки було ще менше людей. Кількість активістів виросла. З іншого боку люди кажуть, що є активними, але це також добре. Бо в голові вони вже є активними, їм залишилося ще пару кроків — від думки до дії. З приводу результатів такої активності – тут ситуація ще краща. Більшість громадсько-активних людей, які застосовують різні форми впливу на владу переконалися, що у них виходить домагатися змін”, – резюмував есперт Інститут Політичної Освіти Олександр Солонтай.

Відео з прес-конференції доступно за посиланням.