Клуб Активної Громади продовжує серію зустрічей з активними українцями, які живуть закордоном. В рамках ініціативи поспілкувалися з Тетяною Бондаренко, яка є громадянкою Норвегії. Тетяна працює вчителем початкових класів у школі Lambertseter в Осло, де і проживає. 9 років жила на острові, на Заході Норвегії, потім півтора роки – у Ставангері.Очолює «Українську громаду Східної Норвегії». До цього була головою та співорганізатором громади в Ставангері. Ще рік – обіймала посаду голови громади «Українська громада Норвегії», яка знаходиться і презентує Осло.

Про себе

В Новегію переїхала в 2005 році, має 2-х діток. Працює вчителем. Мешкала 9 років на острові. Життя в Осло дуже відрізняється від інших регіонів. Там громади немає. І в мене завжди було бажання її створити. Зараз ми створили свою організацію, гасло якої: «З Україною в серці!».

Скільки українців є в організації, як зберігаєте українські традиції?

В Норвегії понад 7 тисяч українців, активних українців не так багато. В Осло зараз у нас 2 громади.

Українська громада Норвегії займається святкуванням найбільших українських свят: Великдень, Різдво, День незалежності. Норвежці дуже часто роблять для України навіть більше, ніж самі українці. Ми не маємо втрачати зв’язку з Україною, маємо допомагати. Ми маємо показувати Україну світу, Норвегії.

Про вибори в Норвегії

Сказати, що в Норвегії немає корупції – це неправда. Але вона не в таких масштабах, як в Україні. І політики, і громадяни зацікавлені в тому, щоб її було якнайменше. Обіцянки більш-менш відповідають реальності. Немає стільки бруду між конкурентами.

Національна політика Норвегії: що країна робить для мешканців і навпаки – що мешканці роблять для країни?

Податок в Норвегії – до 40 відсотків. Він величезний. Буває ще й більше. Держава використовує більшість коштів за призначенням. Люди відповідально ставляться до сплати податків, розвитку країни. Зі свого боку держава піклується про громадян, соцпакети добре працюють. Великі виплати по безробіттю, багато хто цим користується. Але загалом, держава намагається своїх громадян забезпечити всім необхідним.

Українці більш відкриті до допомоги. Норвежці скажуть: «Ой, в тебе проблеми? Ну, нічого, все налагодиться!». І на цьому все. Українцям більше притаманна людяність. Якщо в Норвегії починаються канікули, вам ніхто не допоможе, всі відпочивають.

Якби була можливість взяти найкращі аспекти з України і з Норвегії, що б це було?

З Норвегії – ставлення до планети, до клімату, сортування сміття. Ставлення політиків до людей, вони з двох боків працюють на розвиток країни. Ставлення до відпочинку на природі – прибирати після себе. Ставлення до лісів, тварин. Молодь, щоправда, не настільки відповідальна. В Норвегії дуже легко відкрити свій бізнес, держава не ставить палки в колеса.

З України я б хотіла взяти людяність. Норвежці холодні. Вони більш закриті. В Україні більше шанують сімейні цінності. Допомога між членами родини.

Чого не вистачає з української їжі?

Досвід життя на острові – це окремий челендж. Я там навіть буряка не могла купити. Я їла качку 1 раз на рік, коли приїжджала додому до мами. В Осло вистачає всього. Тут є магазин «Істамбул», де є просто все. Там є квашені огірки, квашені помідори, українська олія (5 літрів коштує 8 євро), багато латвійських і литовських продуктів. З українських продуктів також можна знайти кетчуп «Торчин».

Як виробилася культура сортування сміття в Норвегії?

На рахунок сортування сміття – це був довгий шлях. Освіти, штрафів. Зараз кожен будинок викидає сміття тільки у свій бак. Якщо ти неправильно сортуєш і викидаєш сміття, яке не запаковане – комуна пред’явить претензії. Якщо це кілька разів повториться – може бути штраф. Тому ця культура будувалася довго.

Система освіти в Норвегії: чи є екологічна та громадянська освіта?

Екологічна освіта викладається в школі. З 1 по 10 клас. Окрім того, у норвежців великі штрафи, наприклад, за перевищення швидкості. І це діє. Громадянська освіта – це теж предмет, який входить в шкільну програму. Розповідають, що таке бути громадянином, як голосувати, все про виборчі системи, рівноправ’я. В 5 класі вже викладають сексуальну освіту. Пояснюють гомосексуальні стосунки. В Норвегії не можна пропагувати політику в школі. Є інформація про всі партії, але без агітації.

Чи є в школах місцеве самоврядування?

Учні різних класів з 4 по 10 клас збираються і обговорюють різні питання. Від кожного класу обирають представників, які входять в це самоврядування.

Найулюбленіша національна страва Норвегії?

Норвегія – це риба. Але молодь не їсть рибу. Вони їдять пасту, піцу, суші. Норвезька їжа дуже проста, вони довго жили бідно, поки не знайшли газ. Скумбрія варена або смажена і просто варена картопля – це їхні національні страви. Запечені свинячі ребра з вареною картоплею. Страва з стріски, яку спочатку засушують, потім вимочують і вона виходить в консистенції, як желе. Потім ставлять в духовку. Подають разом з пюре з гороху і картоплею. Смачні рибні котлети і рибні кульки з крохмалем.

Який рівень толерантності до корупції в Норвегії?

Корупції як такої немає. Але роботу отримують по знайомству. Подарунки і хабарі – заборонені. За це штрафують і можна втратити роботу. Вчитель навіть не має право отримати подарунків від батьків.

Довідка. Клуби «Активної Громади» – діалог з громадянами про політичні реформи, відбуваються в рамках проекту «Право вибору», що підтримується Національним Демократичним Інститутом (NDI) за фінансування наданим Агентством США з Міжнародного Розвитку.

Примітка. Місія «Активної Громади»: досягнути добробуту через демократичний розвиток громад України. Мета на 2025 рік: активізувати та залучити щонайменше 1% громадян до участі у прийнятті рішень та просуванні реформ в Україні на системній основі для добробуту в громадах України. Ініціатива створена в межах діяльності Інституту «Республіка». Ми працюємо задля підвищення свідомої активності громадян.