30 ЛИСТОПАДА 2020 – 30 ЛИСТОПАДА 2021 РОКУ

ПІДСУМКОВА ОЦІНКА ПРОЕКТУ

грудень 2021 року

В Україні активно впроваджується реформа місцевого самоврядування.  Експерти на місцевому рівні оцінюють цю реформу як найбільш ефективну та успішну в Україні, але ще не до кінця завершену. Практика діяльності Всеукраїнської ініціативи «Активна Громада» свідчить про те, що саме практичне залучення громадян до застосування інструментів участі, а також формування ініціативних груп для вирішення локальних проблем, піднімають рівень впевненості громадян у своїх силах та бути активними учасниками розвитку їх громад та країни в цілому. 

Проєкт «Задай курс владі», реалізація якого стала можливою завдяки підтримці Національного Демократичного Інституту (NDI), націлений якраз на підвищення рівня участі громадян у прийнятті рішень на місцевому рівні в Україні.

Протягом всього періоду реалізації проєкту «Задай курс владі» увагу було зосереджено переважно на просуванні наступних цілей:

  1. підвищення рівня політичної просвіти громадян та залучення громадян до моніторингу обіцянок виборних осіб;
  2. підвищення рівня участі громадян у формування місцевої політики;
  3. налагодження відкритого діалогу між політичними партіями, виборними особами та громадянами щодо розвитку громад та територій.

Реалізація проєкту тісно пов’язана з реформою місцевого самоврядування та децентралізації влади:

  • координатори системно інформували громадян під час Інфогодин про основні етапи реформи децентралізації, зміни в громаді;
  • громадяни з цільових громад проєкту змогли долучитися до Публічних консультацій з питань національного референдуму та місцевого референдуму.

Реформа електронної демократії:

  • системні онлайн-активності сприяли частому використанню онлайн застосунків та цифрової грамотності влади та громадян;
  • координатори системно інформували громадян під час Інфогодин про основні етапи реформи, про інструменти е-демократії на місцевому рівні;
  • координатори брали участь та допомагали впливати на прийняття бюджету участі і його розвиток, зокрема, в Миколаївській, Слов’янській ОТГ, в Хлібодарівській ОТГ; 
  • результатом є прийняття Положень про Публічні консультації з використанням інструментів е-демократії, в тому числі, онлайн через ресурс «Ваша Думка» в 5 громадах: в Іршавській, Хлібодарівській, Добропільській, Букачівській, П’ядицькій громадах та проведення 19 Публічних консультацій в форматі онлайн.

Реформа виборчого законодавства:

  • координатори мережі комунікували з виборними особами місцевого самоврядування, допомагали налагоджувати діалог влади та громади під час локальних та національного форумів, зустрічей влади та громадян, вебінарів;
  • проводили навчання, в тому числі, для виборних осіб та представників політичних партій. Виборні особи, особливо ті, які отримали мандат вперше, отримували консультації стосовно діяльності депутатів, шляхів комунікації з громадянами, звітування та інформування про депутатську діяльність;
  • спільно з ініціативними групами координатори моніторили та оцінювали виконання обіцянок виборними особами.

Цільові громади досягли певних результатів. В першу чергу, активні громадяни отримали якісні знання про інструменти впливу, моніторинг та оцінку діяльності влади, виконання Карти розвитку громади. Також координатори супроводжувати та надавали менторську підтримку ініціативним групам. Це сприяло підвищенню політичної просвіти громадян.

Громадяни долучилися до формування місцевої політики шляхом участі у Публічних консультаціях (понад 3 500 громадян взяли участь).

В малих громадах була відсутня практика звітування депутатів та комунікації громадян з виборними особами, часто відсутня опозиція та участь у роботі влади. Тому прийняття положення про звітування, перші звіти депутатів є суттєвим результатом в громадах.

Наразі цілі проєкту лишаються актуальні. В результаті реалізації проєкту є проміжні успіхи, але вони потребують продовження моніторингу. Зокрема, щорічної звітності депутіав перед громадою, публікування звітів на сторінках громади, виконання Карти розвитку громади.

Також потребують моніторингу та підтримки е-інструменти участі. До прикладу, проведення конкурсу бюджету участі часто лишається не реалізованим через відсутність коштів або підтримані петиції не виконані через відсутність контролю з боку громадян.

Окрім того, є потреба в системному моніторингу та контролю впровадження результатів публічних консультацій.

Яких результатів вдалося досягти?

  • підвищити рівень політичної просвіти громадян та залучити громадян до моніторингу обіцянок виборних осіб;
  • було створено 15 ініціативних груп, які моніторили Карти розвитку громади, проведено 162 регіональних тренінгів для 1886 учасників, 23 Клуби «Активної Громади» для 215 учасників, 14 національних вебінарів для 475 учасників;
  • підвищити рівень участі громадян у формування місцевої політики. Проведено 19 Публічних консультацій, в яких взяли участь більше 3 500 громадян, проведена системна робота з інформування громадян, а саме майже 400 Інфогодин, в яких взяли участь 3344 громадян, опубліковано 27 аналітичних матеріалів моніторингу звітів депутатів. Деякі матеріали були розміщені на офіційних сторінках громади, наприклад, в Щербанівській ОТГ;
  • налагодити відкритий діалог між політичними партіями, виборними особами та громадянами щодо розвитку громад та територій. Проведено серію локальних форумів 51 форумів за участі 911 учасників (112 представників влади, 109 депутатів) та один національний форум із залученням 208 учасників (45 старост, 40 депутатів, 15 голів та заступників).

Які фактори вплинули на сповільнення реалізації проєкту «Задай курс владі»?

В першу чергу сповільнення роботи пов’язане:

  • У двох громадах (Слов’янська та Ольгинська) продовжують діяти військово-цивільні адміністрації. Через це складно працювати зі старим колективом в Військово-цивільної адміністрації, що впливало на закритість роботи призначених керівників, відсутність роботи депутатів, а, відповідно, й ускладнювало діалог з громадою.  Представники влади, за словами координаторів, не вміють і не мають бажання працювати,  а ще заважають працювати іншим.
  • В частині громад складна внутрішньополітична ситуація. Заведені справи на голову в Щербанівській ОТГ, намагання зняти з посади голови мера Іршавської ОТГ, ворогування між представниками влади в Слобідсько-Кульчієвецькій ОТГ, Кам’янець-Подільській ОТГ.
  • Слабке покриття Інтернету (Зноб-Новгородська ОТГ) і застаріла техніка (Хорошівська ОТГ) впливали на низьку залученість учасників та участь громадян і влади у навчаннях. 
  • Недовіра до інструментів участі на початку проєкту. До прикладу, в Острозькій ОТГ довго не розглядали формат Публічних консультацій, однак, після результатів першої ПК, провели другу. По завершенні проєкту влада в громаді налагоджує співпрацю з координаторкою для продовження використання інструменту «Ваша Думка».
  • Не вдалося провести форуми у семи громадах: Сіверській, Миколаївській, Слобідська-Кульчієвецькій, Миколаївській, П’ядецькій, Мереф’янській, Червонослобідській. Головні причини: пасивність учасників в громаді, складність із залученням громадян в карантинних умовах, а також – робота координаторів з громадами в дистанційному режимі.

Основні виклики.

Серед головних викликів: складна епідеміологічна ситуація і пов’язані з нею карантинні обмеження. Залишаються актуальними низька залученість громадян та пасивність представників влади, на яку, крім того, наклалася висока захворюваність серед чиновників, які відіграють вирішальну роль у реалізації тих чи інших проєктів. В частині громад впродовж проєкту через високу захворюваність працівників ускладнювалася співпраця з органами влади. Це позначалося і на відтермінуванні Публічних консультацій та заходів.

Що виявилося найефективнішим?

Найефективнішими були проведення Публічних консультацій, прийняття положень “Про звітування депутатів”.

Найменш ефективними були:

– проведення двох локальних форумів за пів року. Це позначилося на кількості проведених форумів восени та кількості учасників, які взяли участь;

– підготовка аналітичних матеріалів про моніторинг звітів. Вони потребували великої кількості часу для підготовки, однак, в громадах майже немає ЗМІ для їх публікації, а на обласному чи районному рівні не вдавалося їх опублікувати.

– нанесення результатів КРГ на Інтерактивну мапу.

Що не вдалося передбачити на початку реалізації проєкту?

Непередбаченим було те, що новообрана влада (у більшості громадах) потребуватиме більше часу для знайомства, тому чимало активностей та результатів роботи стали помітні восени під час продовження проєкту.

Частина зустрічей з владою не мають зафіксованих результатів. Деякі зустрічі потрібні для підтримки комунікації, відповідно, зустрічі з владою у форматі онлайн були менш ефективні і потребували приїзду координаторів в громаду для домовленостей (наприклад, в Іршавській, Острозькій, Червонослобідській громадах).

Визначеного періоду проєкту не вистачило для звітування депутатів. Це пов’язано з тим, що закінчення проєкту припало на першу річницю обрання. Однак, звітування депутатів припадає на весну наступного року. Таким чином, тільки деякі виборні особи звітувалися, але коорднитори та ініціативні групи не мали законодавчих підстав запитувати про звіти детутатів. Крім чого, ще непередбачуваним було те, що в громадах не розуміють різницю між звітуванням та інформуванням депутатів про свою роботу, а також депутати рідко інформують та не мають інформаційних засобів для цього.

Що далі?

  • продовження проведення Публічних консультацій;
  • виконання Карт розвитку громад;
  • затвердження Положень про звітування депутатів та підготовка до звітування депутатів весною.

Як партнерські організації долучалися до проєкту?

На національному рівні партнерські організації залучалися до проведення вебінарів та навчань для учасників цільових громад. На місцевому рівні партнерство не має системного характеру, тобто, кожна громада має власну історію співпраці з партнерами, серед яких: ініціативні групи, депутати, підприємці, громадські організації, політичні партії тощо.

Наприклад, в Якимівській громаді залучили до встановлення лого за результатами ПК  не тільки громадських активістів, але і підприємців. Для бюджету це була значна сума, тому фандрайзинг об’єднав учасників, дозволив зібрати фінансування та реалізувати ПК.

Залучення депутатів допомогли в просуванню прийняття положень чи проведення публічних консультацій.

Зі свого боку, партнерські організації/ініціативи отримали досвід співпраці, представили спільні напрацювання під час локальних та національних форумів, експерти з партнерських організацій взяли участь в ролі експертів національних вебінарів, отримали можливість інформувати більшу кількість громадян та підвищити рівень політичної просвіти.

З недоліків партнерства: недотримання домовленостей участі у заходах, підтримки ініціатив, відтермінування домовленостей з боку влади. Але частіше – це уникання конкретики під час домовленостей, відтермінування.

Важливо на початку проєкту проговорювати умови співпраці з партнерами, розподіл участі  та зобов’язань, оцінити спроможність співпраці та партнерства. Наприклад, Карти розвитку громади моніторили координатори, додаткові уточнення та узгодження деталей моніторингу (підтвердження та детальний опис статусу виконання) передбачало додатковий час, який не був запланований в координаторів, відповідно, перевірка цієї інформації та її уніфікації Центральним офісом організації також потребувала додаткового часу.

Що стало на заваді у досягненні результатів? З недоліків значна кількість паралельних заходів впливала на якісну підготовку до заходів і позначалася на меншому охопленню учасників. З сильних сторін: різносторонні заходи дали можливість охопити різні категорії населення.

Треба підходити до вибору громад на основі критеріїв та готовності до співпраці. Сильною стороною є підготовлена команда базової громади, яка може передавати досвід та знання ініціативним громадянам.

Є складним процес узгодження Публічних консультацій. Разом з тим, підбір теми потребує багато часу та ведення переговорів, має бути чутлива для громадян і влада готова бути до його проведення. Це позначається на результатах участі (тема продажу алкоголю в громаді залучила понад 600 учасників, тоді як тема старостинських округів – менше сотні громадян). Саме підняття гострих питань активізує громадян і дозволяє вирішити важливі питання в громаді.

Влада готова до співпраці з «Активною Громадою» в тих питаннях, які входять до її пріоритетів або пов’язані з громадською думкою до невідкладного реагування. Громадяни аналогічно реагують та взаємодіють з АГ в питаннях, які для них є важливі.

Ризики враховані, однак, їх потрібно розрізняти при онлайн та офлайн роботі. При цих умовах мають бути різні ризики. Крім того, в усіх громад різні стартові умови (населення, бюджет, участь у грантових проєктах, наявність ЗМІ тощо). Це також впливає на результати проєкту і можливі ризики.

Завдяки чому вдалося отримати хороші результати?

За рахунок системної інформаційної та комунікаційної роботи. До прикладу, зі звітуванням депутатів в переважній більшості місцеві ради не знають базове законодавство або не приділяли достатньо уваги дептутатському звітуванню. Це помітно з регламентів ради. Тому, коли достатньо добре інформувати та просувати цю ідею, то звітування буде. Відповідно, інформування та адвокатування цієї теми має сенс в будь-якій громаді.

Крім того, важливо співпрацювати зі стейкхолдерами в громаді, які допомагають просувати ідеї. До прикладу, в Іршавській громаді ідею з положенням про звітування запропонувала одна з депутаток і рішення підтримали 24 з 26 депутатів ради.

Які елементи проєкту та напрями співпраці можна було б повторити/розширити?

  1. створення Молодіжних рад при місцевих радах, менторська підтримка у діяльності, прийняття положення про Молодіжні ради при місцевих радах та адвокація молодіжної політики.
  2. Шкільний напрям:
    1. навчання проєктного менеджменту для учнів, проведення конкурсу проектів для учнів;   
    1. демократичне врядування в освітніх закладах;
    1. розвиток шкільного бюджету.
  3. Навчання для старост з питань комунікацій з громадою та ефективної співпраці з ініціативними групами громадян щодо вирішення локальних проблем на рівні старостинського округу.
  4. Адвокація політики рівності в громаді та створення депутатських груп рівних можливостей у місцевих радах, їх підтримка щодо визначення гендерних особливостей потреб та проблем, які існують у різних груп населення (з інвалідністю, з сільської місцевості, старшого віку, національних меншин, внутрішньо переміщених осіб, жінок і чоловіків, які живуть з ВІЛ тощо) в громаді та підготовка й прийняття відповідних рішень місцевими радами. Впровадження ґендерно-орієнтованого бюджетування у малих громадах.
  5. Проведення мережевого дослідження взаємодії виконавчих органів місцевого самоврядування з громадськістю. Розробити матрицю дослідження і звіт по кожній громаді. Результатом може бути комунікаційна стратегія громади.
  6. Навчання організації громадського моніторингу від “А до Я”. Розробка матриці методики громадського моніторингу, пілотна підтримка реалізації громадського моніторингу у громадах.
  7. Створити групу аналітиків для оцінки законопроектів, які обговорюються на предмет врахування інтересів громадян (людиноцентризм, гендерну чутливість) та просувати цей підхід серед аналітичних експертних установ. Група може бути створена на базі координаторів, які мають досвід публічних законопроєктів. На основі аналізу буде висновок на кшталт наявності корупційних ризиків чи дискримінації. З розрахунку 1-2 законопроєкти на квартал за підсумками громадських обговорень.
  8. Проведення конкурсу обміну на локальному рівні по об’єктам, які змінили тип власності і ревіталізували в інтересах громади. Зібрати хороші практики, напрацювати рекомендації для інших громад. 
  9. Школа адвокації в цільових громадах із врахуванням запитів на ведення комунікації, кризові комунікації та кризовий менеджмент.
  10. Моніторинг виконання Карт розвитку громади. Сприяння побудові синергії між місцевою владою та громадою (ініціативними групами).
  11. Моніторинг звітів депутатів місцевих рад (звіти за затвердженими формами та оприлюднення звітів на офіційних веб сайтах). Розробка додатку для звітування депутатів. 
  12. Впровадження Публічних консультацій в різних формах в громаді, розробка положення про Публічні консультації.

Чи привів проєкт до змін/реформ політики на місцевому/національному рівні?

Проєкт посилив підзвітність та прозорість місцевої влади. Зокрема, було прийнято 5 положень «Про звітування депутатів». Досі в малих громадах відсутня практики звітування депутатів місцевих рад, відсутні відповідні розділи на сайтах громади, відсутні вимоги в Регламенті роботи ради. В переважній більшості Регламентів вимога звітування стосується тільки голови громади. А тому прийняття положення є важливим для започаткування звітування депутатів.

Також проведені Публічні консультації, розвиток бюджетів участі посилюють впровадження реформу електронної демократії на місцях.

Як діяльність буде підтримуватися місцевими партнерами/бенефіціарами після закінчення фінансування?

Активні громадяни та ініціативні групи, які пройшли навчання, продовжуватимуть моніторити та оцінювати виконання обіцянок влади.

В громадах, де прийняті положення про звітування очікується, що депутати прозвітуються у своїй громаді та опублікують звіти про роботи.

В громадах буде продовжено Публічні консультації щодо важливих питань, що сприятиме діалогу влади і громади.

Громадяни з цільових громад проєкту продовжуватимуть брати участь у заходах «Активної Громади» для підвищення своїх знань.

ВИСНОВКИ

Завдяки реалізації проєкту, вдалося посилити активність громадян. Зокрема, це пов’язано з участю в національних вебінарах, локальних та національному форумах. Крім того, участь у Публічних консультаціях активізувала населення в громадах. Координатори відзначають високу активність у обговоренні питань, які варто винести на Публічну консультацію. А це означає, що відтепер про такий інструмент народовладдя, як ПК, знає ще на 3 000 громадян більше. А отже, вони зможуть користуватися можливістю висловити свою думку і надалі. Спостерігається зацікавленість влади у використанні ресурсу «Ваша Думка», так як в Острозькій, Якимівській, Букачівській громадах проводяться по декілька Публічних консультацій.

Громадяни навчаються моніторити та оцінювати виконання пунктів КРГ, використовують знання, отримані на тренінгах, під час роботи ініціативних груп. У цьому дуже допомагають розроблені шаблони для звітності та інструкція, як громадянам ними користуватись. 

Також координатори відзначають продуктивність зустрічей із представниками влади, в результаті яких зроблено конкретні дії і виконано 18%. Так, наприклад в Зноб-Новгородській громаді створено ГО “Квітка”, яка тепер діятиме, як молодіжна ГО на території ОТГ.

Після проведених локальних форумів влада і громадяни відзначали демократизацію населення громади, підвищення активності громадян, в тому числі, завдяки співпраці з «Активною Громадою».

 У двох громадах (Слов’янська та Ольгинська) продовжують діяти військово-цивільні адміністрації. Через це складно працювати зі старим колективом Військово-цивільної адміністрації. Представники влади, за словами координаторів, не вміють і не мають бажання працювати, а ще заважають працювати іншим. Разом з тим, в Ольгинській ОТГ координаторка запропонувала запровадити посаду позаштатного консультанта при керівництві ВЦА з питань комунікації з представниками громадських об’єднань та міжнародних організацій. Знайшла гідну кандидатку і, крім того, громадську діячку. Проконсультувалася, як законно запровадити цю посаду. Мети досягнуто – необхідний документ узгоджений і підписаний. 

В частині громад складна внутрішньополітични ситуація та конфлікти голови громади і ради (в Щербанівській ОТГ, Іршавській ОТГ, в Слобідсько-Кульчієвецькій ОТГ). Внаслідок цього координатори зіштохуються з новими викликами налагоджуючи співпрацю з владою.

За два місяці до завершення проєкту Мереф’янська громада залишилася без координатора, були перебої у роботі коориднаторів Скадовської та Червонослобідської громади.  

Не вдалося провести форуми у Сіверській, Миколаївській, Слобідська-Кульчієвецькій, Миколаївській, П’ядецькій, Мереф’янській, Червонослобідській ОТГ. Головні причини: пасивність учасників в громаді, складність із залученням громадян в карантинних умовах, також пов’язано з тим, що координатори працюють з громадами дистанцийно.

Пропозиції для майбутніх проєктів:

Під час реалізації проєкту потрібно враховувати:

  • Координатори потребують більше часу на ведення переговорів і враховувати, що не всі з них результативні.
  • Показники участі громадян у навчаннях у малих громадах відрізняються від участі громадян у таких навчаннях у великих громадах.
  • Місцеві депутати в малих громадах мають менше конкуренції та не мають практики звітування, комунікації з виборцями.
  • Ініціативні групи для моніторингу та оцінювання потребують постійної участі координаторів (професійного менторства).
  • Велика кількість активностей розпорошує увагу громадян і це відображається на низькій залученості до заходів.
  • Потрібен більший інтервал між місцевими форумами.
  • Кількість Публічних консультацій залежить від готовності влади їх проводити, тому координатори не завжди можуть достатньо на це впливати.

РЕКОМЕНДАЦІЇ

Під час планування тривалості проєкту необхідно враховувати:

  • період, згідно із законодавством, для звітування депутатів (весна після поточного року);
  • кількість активностей, визначати базові та пріоритетні активності в межах проєкту;
  • залучення партнерів до моніторингу Карти розвитку громади;
  • базові характеристики Інтерактивної карти і, відповідно до неї, систему моніторингу для нанесення інформації на мапу.

Довідка. Реалізація проєкту «Задай курс владі» стала можливою завдяки підтримці Національного Демократичного Інституту (NDI).

Примітка. Місія «Активної Громади»: досягнути добробуту через демократичний розвиток громад України. Мета на 2025 рік: активізувати та залучити щонайменше 1% громадян до участі у прийнятті рішень та просуванні реформ в Україні на системній основі для добробуту в громадах України. Ініціатива створена в межах діяльності Інституту «Республіка». Ми працюємо задля підвищення свідомої активності громадян.