На форумі з децентралізації Черкащани підбили підсумки року роботи щодо об’єднання в територіальні громади та проведення суміжніх реформ.

21 квітня на Черкащині відбувся форум “Децентралізація на Черкащині крізь призму світового бачення та українських реалій” в рамках кампанії “Успішна Громада” від Інституту “Республіка” та Інституту громадянського суспільства у співпраці з Національним демократичним інститутом міжнародних відносин за фінансової підтримки Уряду Канади.


Ключовим питанням обговорень стало: які реформи децентралізації відбулися за останній рік.

13072101_1002171233204826_165406079_o

Про те, як починався процес розповіла колишній керівник черкаського “Офісу реформ” Наталія Даньковська:

– Процес об’єднання громад на Черкащині ми починали майже рік тому й тоді в більшості селян не було розуміння, а був лише страх. Закидали те, що позитивні сторони децентралізації – це казки, а села ми збираємося ліквідовувати. За рік уже є перші позитивні результати, проте, хочу нагадати, що процес об’єднання є досить тривалою і кропіткою процедурою.

Прикметно, що першу на Черкащині та одну з перших в Україні Білозірську об’єднану громаду не могли зареєструвати півроку – ще не було відповідного законодавства, а багато законодавчих моментів (як-от користування землями за межами населених пунктів і сплата податків) не врегульовані й досі. 


– Депутатам сільської ради, звісно, довелося напружено попрацювати, – ділиться досвідом голова Білозірської об’єднаної громади Володимир Міцук. – Ми зібрали 21 сесію, зустрічалися щодня – о восьмій ранку та 16 вечора. Але, як бачите, ця робота дала результат. Тепер уже маємо 60% ПДФО і розраховуємо на державні субвенції та гранти, адже планів багато, а серед них – і створення у нашій громаді табору відпочинку для дітей та реабілітаційного центру для учасників АТО.

Як зауважив регіональний координатор ініціативи “Успішна громада” Сергій Слинько, у всьому світі лише 10% громад готові до змін та об’єднання. Адже сусідня Польща під час проведення децентралізації теж пройшла шлях, коли частина громад об’єдналася добровільно (отримавши фінансові бонуси), а більшість пізніше об’єднували “примусово”. Тож 3 об’єднані громади на Черкащині насправді не випадають зі світової статистики.

– На Черкащині сьогодні існує три об’єднані громади: Білозірська (у Черкаському районі), Єрківська та Мокрокалигірська (у Катеринопільському районі). Зараз готуються до об’єднання Катеринопільська та Селищанська громада (Корсунь-Шевченківський район). Ці громади вже отримали розпорядження від ОДА про те, що вони відповідають Конституції та законодавству України, тобто вони вже дуже близько до об’єднання. Є ще Зорівська об’єднана територіальна громада Золотоніського району, але до цієї громади входять селища та села Драбівського району, що стає перепоною на їхньому шляху. Де-юре ця громада вже об’єднана, але після того, як до ЦВК було подано клопотання про призначення виборів (а якщо пройшли вибори голови, старост і депутатів, то громада де-факто є об’єднаною), але це прохання було відхилено в зв’язку з тим, що потрібно змінювати межі території. На разі Зорівська громада подала прохання до Золотоніського та Драбівського району про зміну меж. Процеси щодо ініціювання об’єднання проходять в Канівському, Золотоніському й Маньківському районах, – коментує представниця Департаменту регіонального розвитку ОДА Маргарита Гуськова.

Обговорили учасники Форуму й фінансування об’єднаних територіальних громад, зокрема кошти, які виділяє регіональна комісія за допомогою Державного фонду регіонального розвитку та благоустрій новостворених територіальних одиниць. Так, у 2016 році для фінансування було попередньо відібрано 4 проекти по об’єднаних територіальних громадах на Черкащині.

Окрім того, з державного бюджету уже виділена субвенція на розвиток інфраструктури добровільнооб’єднаних територіальних громад. На 159 українських об’єднаних громад виділили 1 мільярд гривень. Сума, що припадала на кожну громаду залежала від кількості населення та об’ємів території, на якій це населення проживає.


– На Черкаську область це 12,8 мільйона гривень, Білозірська громада – 7,3 мільйона, Мокрокалигірська – 4,2 мільйона, Єрківська – 1,3 мільйона, – підсумувала Маргарита Гуськова.

Як зауважив голова Білозірської об’єднаної територіальної громади Володимир Міцук, незважаючи на те, що виділення коштів уже затверджено Кабміном, безпосередньо в громаду з можливістю освоєння вони й досі не потрапили.

Про успіхи громади та перешкоди, з якими довелося зіштовхнутися розповіли голова об’єднаної територіальної громади Володимир Міцук та заступник голови Ірина Грищенко.


– Дорога до об’єднання була непростою – ми не збирали окремо сходку села (на яку явно прийшли б не всі), а об’їхали усі 32 виборчі округи та зустрічалися з людьми на кожній вулиці. Я особисто двічі їздив у селище Ірдинь, щоб роз’яснити людям переваги від об’єднання. Переконував у тому, що ні школу, ні дитячий садок ми закривати не будемо, а більшість послуг люди зможуть отримати прямо у себе в селищі, адже у них буде і староста, і землевпорядник. На виборах я отримав 77% голосів і ми почали роботу. Сформували штат із 46 працівників виконавчого комітету (до цього білозірський штат складав 14, для повноцінного функціонування об’єднаної громади необхідно хоча б 36 працівників). Ось буквально вчора проводили для них навчання, роз’яснювали сильні і слабкі сторони процесу децентралізації, потім кожен захищав свій проект, – пояснює Володимир Міцук.

Тепер у старости селища Ірдинь офіційно є печатка і просто в селі можна отримати довідки про народження і смерть. 3 місяці, які минули від виборів голови громади та старости до отримання печатки, теж ніяких незручностей ірдинцям не принесли – староста особисто возив усі документи в Білозір’я.

– Наша мета – сформувати «єдине вікно» для оформлення усіх довідок, щоб людина могла зранку подати документи, а після обіду уже забрати усі потрібні їй довідки, – коментує Володимир Міцук. – На цьому шляху ми вже багато чого зробили: діє реєстраційна служба та державний реєстратор, юридичний відділ, центр для дітей та молоді, відділ соціального захисту. Хоч є й свої проблеми, адже по соцзахисту 78 видів різних допомог і одна програма працює вже 50 років, тож нас переконують, що якщо нам передадуть ці дані і повноваження – все просто «позлітає»…

Описав Володимир Міцук і «тернистий шлях», який об’єднана громада пройшла до створення власного центру надання первинної медико-соціальної допомоги. Для відкриття центру довелося залучити… навіть міністра охорони здоров’я.

– 28 грудня минулого року нам передали на баланс медицину, але ж нас про це ніхто не повідомив! Не знаю, хто там відпочивав на Новий Рік, а до мене 2 січня вже прийшов староста Ірдиня, адже вони навіть не мали можливості видати довідку про смерть! Довелося домовлятися з іншими селами. Тоді ми й вирішили створити Центр надання первинної медико-соціальної допомоги. Була проблема з отриманням ліцензії, але мені пощастило зустріти в Каневі міністра охорони здоров’я Квіташвілі. Я пояснив йому ситуацію і вже за 2 дні ми отримали ліцензію. Питання з медициною обов’язково треба вирішувати, адже на таку громаду, як наша (в селі Білозір’я зареєстровано 9 400 осіб, фактично проживає близько 11 тисяч, в Ірдині – 940) необхідно 7-8 сімейних лікарів, а у нас працює всього троє, а двоє з них старші 60-ти років. Як їх «заманити» в село, кли житла немає, а зарплата – 2 тисячі гривень? А от коли ми отримаємо державну субвенцію, то зможемо запропонувати 6-8 тисяч, а також побудувати житло для лікарів.


За словами заступниці голови Білозірської об’єднаної територіальної громади Ірини Грищенко, у питанні оптимізації шкіл в громаді розгорнулася справжня війна:

– У громаді 4 школи (670 учнів), 2 дитячих садки (270 вихованців). В Ірдині малокомплектна загальноосвітня школи І-ІІІ ступенів (80 учнів). На одного учня в Іридні витрачається 25 тисяч на рік. В Білозір’ї три школи, одна з них – середня (394 учні) і дві І-ІІ ступенів (100 та 105 учнів). У нас постало таке питання, що середня школа за проектною потужністю розрахована на 800 осіб, а навчається половина. Є у нас і шкільний автобус, який рухається за маршрутом, що проходить біля школи І-ІІ ступенів. Таким чином, у межах пішоходної доступності від середньої школи (2 кілометри), де на дитину витрачається 9 тисяч в рік, у нас розміщена школа І-ІІ ступенів, де на аналогічні потреби йде 17 тисяч. Різниця – разюча. І матеріальна базакраща саме в середній школі. Спочатку ми думали цю школу закривати, але зустріли шалений опір, тож згодом вирішили лишити там початкову школу (1-4 класи), а середню перевести в приміщення середньої школи. А половину педагогів зі школи І-ІІ ступенів ми забрали у середню школу.

Невгамовні білозірці також виграли Всеукраїнський конкурс опорних шкіл (у Черкаській області перемогу в конкурсі, а отже – допомогу з фінансуванням отримають лише 3 школи, серед них і Білозірська). Зараз білозірці планують «забрати» повноваження і по виготовленню шкільних свідоцтв та атестатів.

– Не маючи ще навіть умов конкурсу ми прорахували до кожної карти, глобусу і таблиць у навчальних закладах – те, що нам потрібно для шкіл. Подали матеріали на конкус і перемогли.

Відкривати єдину в Украні дитячу Академію фуболу приїде Президент

Окрім медицини та освіти активно розвивається в Білозір’ї ще й спортивна галузь. На серпень заплановано відкриття єдиної в Україні Дитячої Академії футболу, при якій функціонуватиме гуртожиток на 40 осіб. Відкриватиме Академію Президент України.

– 46 мільйонів гривень уже пішло на створення Академії. 18 мільйонів коштував наш стадіон (один з найкращих сільських стадіонів в Україні). 8 мільйонів потрібно було щорічно на компослуги, утримання вихованців та заробітну плату тренерам, – підсумував Володимир Міцук.

Гостру дискусію на форумі викликало можливе впровадження префектів, які будуть контролювати дотриманням норм чинного законодавства об’єднаними територіальними громадами та здійснювати нагляд за реалізацією державних програм. Однак експертні коментарі Наталі Данковської з офісу реформ та Сергія Слинька з Активної громади розсіяли сумніви присутніх. Оскільки префект має дуже обмежені функції достатні для ефективного реагування на протизаконні дії керівництва об’єднаної громадою. Так зокрема в разі виявлення розбіжностей з нормами чинного законодавства префект може лише тимчасово призупинити рішення об’єднаної громади і одночасно звернутися до суду. А вже суд встановить законність такого рішення. До того ж вразі виявлення сиперетаських проявів радою об’єднаної громади, префект може лише звернутися про розпуск такої ради, однак оставточне рішення про розпуск зможе прийняти лише ВРУ.

Загалом учасники форуму схвалили позитивні кроки у напрямку децентралізації, разом з тим звернули увагу на необхідність більшої фінансової підтримки децентралізацій них процесів та громад, що вже об’єдналися. А також – на необхідність якнайшвидшого впровадження відповідного законодавства, яке дозволить ефективно впроваджувати реформи: конституційних змін, ухвалення законопроекту про префектів, про передачу земель за межами адміністративних пунктів у власність об’єднаних громад та ін.