Роль та значення засобів масової інформації в житті сучасної людини важко переоцінити. Це той ланцюжок, що сполучає суспільство із подіями, які відбуваються, адже, людина не здатна дізнаватися інформацію без певного посередника, цим посередником і є представники ЗМІ. В залежності від подачі новин, формується сприйняття людини подій, які відбулися або відбуваються. Не даремно журналістів називають “4 владою”, але окрім впливу та влади на журналістах лежить відповідальність за поширення інформації. В період виборів, ЗМІ відіграють дуже важливу роль – доносити правдиву інформацію про кандидатів, адже, саме в цей час зростає загроза підкупу політиками журналістів. Найважливіше, що журналістський матеріал впливає на думку виборця, а отже, потрібно зважувати кожне слово.

Інститут “Республіка” виступає за об’єктивність та неупередженість, для цього було проведено дослідження з використанням спеціалізованого програмного забезпечення для виявлення заангажованості регіональних ЗМІ. Ми публікуємо першу частину моніторингу за червень, липень та серпень 2019 року. Далі будемо публікувати інші частини дослідження.

За даними результатів соціологічного опитування USAID-Internews “Ставлення населення до ЗМІ та споживання різних типів медіа у 2019 році” відсоток довіри серед регіональних ЗМІ доволі високий, що підтверджує тезу у необхідності моніторингу регіональних ЗМІ на предмет викривлення інформації, адже, довіра більше 40 % (для різних типів ЗМІ). Опитування провела компанія InMind на замовлення міжнародної неприбуткової організації Internews, що реалізує “Медійну програму в Україні” за фінансової підтримки Агенції США з міжнародного розвитку (USAID).

фото_1

За весь період моніторингу було опрацьовано 17305 статтей. Період з 1 червня по 31 липня припадає на парламентські вибори (відбулися 21 липня), в час коли були розгорнуті виборчі компанії. За цей час вдалося обробити 13299 статтей, за період з 1 серпня по 31 серпня, коли “страсті” по виборам затихли було оброблено 4006 статтей. Ці два періоди аналізувалися окремо, як виборчий період та післявиборчий період.

Міста, в яких проводився моніторинг ЗМІ: Бердянськ, Волноваха, Дніпро, Добропілля, Дрогобич, Житомир, Жмеринка, Запоріжжя, Зіньків, Знам’янка, Івано-Франківськ, Кам’янець-Подільський, Краматорськ, Кропивницький, Львів, Одеса, Полтава, Рівне, Рубіжне, Скадовськ, Суми, Тернопіль, Ужгород, Харків, Хмельницький, Черкаси, Чернівці.

фото_4

– Метою нашого моніторингу було дослідити, наскільки місцеві ЗМІ забезпечували кандидатам і партіям рівність і неупередженість, передбачену українським законодавством. Ми зосередились саме на дослідженні місцевих ЗМІ, яким довіряють громадяни, щоб відслідкувати регіональну специфіку і динаміку.  Також було цікаво співставити результати нашого моніторингу з фактичними результатами виборів, щоб зрозуміти їх взаємозв’язок чи взаємообумовленість, – розповіла Вікторія Орисюк, аналітикиня Інституту “Республіка”.

Виборчий період (з 1 червня по 31 липня)

Першим розділ моніторингу представлений кількісним порівнянням згадок у ЗМІ різних політичних партій та їх відсоткове співвідношення. Іншими словами – метою було дослідити те, яким чином політичні партії поділили між собою інформаційний простір регіональних ЗМІ і чи змінювалось це співвідношення протягом різних періодів – часовий відрізок до та після виборів.

Зміни, які були помічені і представлені графічно є доволі закономірними – хоч серед передбачуваної динаміки були помічені і несподівані моменти. Протягом всього часу моніторингу найбільше згадок було про партію “Слуга Народу”. Проте з часом її “відрив” від інших партій дедалі збільшувався.

Приміром, з 1 червня до 21 липня “Слуга Народу” випереджала “Європейську солідарність” на 8,98%, то після виборів та до 31 липня цей розрив зріс до 32,11%.  А відповідно, після виборів зменшилась присутність в інформаційному полі інших менш рейтингових політичних  партій – “Сила і Честь”, “ВО Свобода”, “Радикальна партія Олега Ляшка”.

Тональність у згадках

Якщо в передвиборчий період в графіку тональностей в повній мірі присутні всі три кольори (нейтральний, негативний, позитивний) і кількість нейтральних статей складає лише біля 50%, то після виборів значно скорочується кількість позитивних та негативних матеріалів, натомість нейтральні починають складати більше 90%. Що свідчить про присутність упередженого ставлення від ЗМІ (негативні та позитивні згадки), що відноситься до періоду виборів.

До виборів найбільша кількість позитиву була у партії “Сила і Честь”, яка після виборів майже цілковито розчинилась та зникла як самостійний суб’єкт в інформаційному просторі.

З незмінних тенденцій – лідерство “Опозиційної Платформи – За Життя” в кількості негативних згадок пропорційно до меншої кількості позитивних.

Порівняльний аналіз в розрізі політичних партій

“Слуга народу”: партія утримувала лідерство за кількістю згадок протягом всіх періодів. Після виборів закономірно зросла кількість нейтральних згадок за рахунок великої кількості статей про результати виборів. Проте як демонструють графіки, залишилася тенденція до вдвічі більшої кількості позитиву по відношенню до негативних згадок.

“Європейська Солідарність”: якщо до 21 липня кількість позитивних згадок була більш ніж вдвічі вищою за негатив, то після виборів ці показники практично врівноважились.

“Опозиційна Платформа – За Життя”: чи не єдина партія, кількість позитивних згадок про яку практично дорівнює кількості негативних, або є навіть меншою протягом всіх проаналізованих періодів. Різке зменшення позитиву по відношенню до негативу спостерігається після виборів.

“Батьківщина”: аналогічно з “Європейською Солідарністю” спостерігається суттєве зменшення маси позитивних згадок після 21 липня.

“Голос”: ця партія натомість зберегла свою динаміку співвідношення позитиву та негативу на фоні аналогічного збільшення кількості нейтральних повідомлень.

“Радикальна партія Олега Ляшка”: після виборів ця партія практично перестала фігурувати в негативних чи позитивних статтях. Натомість до 21 липня “РПЛ” займала друге місце після “ОПЗЖ” за кількістю негативних та критичних згадок в ЗМІ.

“Сила і Честь”: найбільш парадоксальним чином, ця партія мала найбільшу кількість позитивних статей по відношенню до найменшої кількості негативних. Проте після виборів практично одразу розчинилась в нейральних статтях про результати виборів та практично зникла з регіонального інформаційного поля.

“ВО “Свобода”: Аналогічно з попередніми партіями з низьким рейтингом, “Свобода” розчинилась серед нейтральних статей. Якщо до виборів кількість позитивних згадок втричі перевищувала негативні, то згодом ці показники практично урівнялись і знівелювались абсолютною більшістю нейтральних згадок.

Післявиборчий виборчий період (з 1 серпня по 31 серпня)

В рамках моніторингу було взято до уваги згадки кількох нових партій, які подолали поріг в 3% за результатами виборів до Верховної Ради України.

Серед них: “Опозиційний Блок”, “Партія Шарія” та “Українська Стратегія Гройсмана”.

Найбільшу частку медіа поля в серпні займала політична партія “Слуга Народу”: 57,01% (1444 згадок). Друге місце займала “Європейська Солідарність” – 30,04% (761 згадка)  та третє – “Опозиційна Платформа – За Життя” – 25,54% (647 згадок).   Далі – “Батьківщина” – 18,75% (475 згадок), “Опозиційний Блок” – 8,29% (210 згадок), “Голос” – 5,45% (138 згадок), “Радикальна Партія Олега Ляшка” – 4,11% (104 згадки), “ВО Свобода” – 3,36% (85 згадок),  “Партія Шарія”  – 2,01% (51 згадка), “Сила і Честь” – 2, 01% (51 згадка), “Українська стратегія Гройсмана” 1, 58% (40 згадок).

Тональність у згадках

Основна тенденція розподілу тональностей за цей період часу полягає в збільшенні негативних згадок у співвідношенні з позитивними. Якщо 21 – 31 липня інформаційний простір був заповнений переважно нейтральними статтями про результати виборів та перелік політичних партій пройшли до Верховної Ради України, то у серпні народні депутати почали робити перші заяви, анонсувати перші законопроекти, потрапляти в перші скандали тощо. Отже, політичні партії в серпні дали багато інфоприводів, які мали негативне і трохи рідше – позитивне емоційне забарвлення.

Часто в  регіональних ЗМІ імідж партії формується не лише загальнонаціональними подіями чи передвиборними кампаніями, але і діями місцевих депутатів, асоційованих з певними політичними силами. Часто саме ці депутати суттєво впливають на тональність того, як партія  висвітлюється в регіональних ЗМІ.

Наприклад, у Дніпрі партія “Опозиційна Платформа За Життя” виступала організатором популярних дворових спортивних ігор для молоді, що суттєво вплинуло на її позитивний імідж в місцевій пресі.

Натомість у серпні народний депутат від “Слуги Народу” Максим Бужанський був фігурантом скандалу з журналісткою Ольгою Духнич. Цей вчинок Бужанського негативно вплинув на імідж “Слуги Народу”, оскільки регіональна преса активно розміщувала негативні статті про представника партії і відповідно про партію загалом.

До того ж цікавим є регіональний зріз тональностей згадок про політичні партії. Приміром, статті, в яких згадується Закон України “Про державну мову” систематично згадується з діаметрально різною тональністю в різних регіонах України.

Відповідно, деякі інформаційні приводи, які активно обговорюються в місцевій пресі однієї області, можуть бути взагалі не присутніми на порядку денному в іншій області. В серпні таким прикладом було внесення застави за Раїсу Богатирьову Вадимом Новинським, яке багато разів зустрічалось в ужгородській пресі, проте ігнорувалось в Чернівецькій області.

Аналіз згадок в розрізі політичний партій

Цікавою є динаміка зміни тональності згадок про політичну партію “Слуга Народу”. Якщо в червні кількість позитивних статей була вдвічі більшою за кількість негативних, то в серпні ситуація стала протилежною (190 негативних проти 84 позитивних згадок). Це пов’язано з кількома скандалами, спричиненими новообраними депутатами, зокрема  – резонансна ситуація з образою журналістки та анонсуванням неоднозначних законопроектів.

“Європейська Солідарність” практично урівняла позитив та негатив (64 та 62 згадки відповідно).

“Опозиційна Платформа За Життя” – аналогічно урівноважила згадки (112 негативних проти 109 позитивних згадок).

В “Батьківщині” спостерігалося незначне переважання негативу над позитивом (26 проти 19).

“Опозиційний Блок” – негативу суттєво більше за позитив (50 проти 4 згадок).

“Голос” – суттєве переважання позитиву над негативом (11 проти 2).

“Радикальна партія Олега Ляшка” – негативу вдвічі більше (14 проти 7).

“Свобода” – 13 позитивних проти 3 негативних.

“Партія Шарія” – 7 негативних статей проти 1 позитивної.

“Сила і Честь” – 4 позитивних згадки і жодної негативної.

“Українська Стратегія Гройсмана” – 4 негативних згадки і жодної позитивної.

фото_3

Кількість публікацій про політичну партію зі співвідношенням тональностей (червоний колір – негатив, синій колір – нейтральність, зелений колір – позитив).

фото_2

Кількість згадок у ЗМІ у вигляді інфографіки.

Методологія дослідження

Для того, щоб відповісти на питання (предмет заангажованості в статтях/новинах про політичні партії), аналітики Інституту “Республіка” зробили наступне:

  1. Визначили регіональні ЗМІ та групи у соціальній мережі Facebook, які читають громадяни, шляхом вуличного опитування.
  2. На базі досліджень Фонду “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва обрали ТОР-8 найбільш рейтингових партій: “Слуга Народу”, “Опозиційна платформа – За життя”, “Голос”, “Європейська солідарність”, “Батьківщина”, “Сила і честь”, “Радикальна партія Олега Ляшка”, “Свобода”.
  3. На базі аналітичного он-лайн сервісу Семантрум вибудували моніторинг публікацій про ТОП-8 партій визначених регіональних ЗМІ та груп Facebook з регіональною приналежністю до міст.
  4. Аналітики спостерігали за вибіркою публікацій та їх аналізували.
  5. Всі статті, включені до моніторингу, були погруповані за принципом тональності: позитивної, негативної та нейтральної.

Статті, марковані “нейтральною” тональністю, містили згадки політичних партій в контексті передвиборчих опитувань, рейтингів, результатів екзит-полів та результатів виборів згідно ЦВК. Тобто в цих статтях мали місце об’єктивні факти, дослідження чи посилання на джерела без жодних коментарів чи авторських висновків. Згадка про те, що певна політична партія згідно результатів виборів набрала певний відсоток підтримки та пройшла (або не пройшла) до Верховної Ради України не розглядається як позитивна чи негативна  сама по собі, оскільки констатує факт реальності.

“Позитивна” тональність означає статтю, яка містить “подяку” певному депутату чи партії, перелік заслуг чи “хороших справ”, а також дублює обіцянки з передвиборних програм або містить критику однієї партії з боку іншої.

“Негативна” тональність у статті – означає присутність в статті звинувачень на адресу партії, негативних зауважень, критики чи закидів.

Примітка. Проект “Якісна інформація – якісний вибір” реалізовується Інститутом “Республіка” в рамках “Медійної програми в Україні”, що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews.