Активісти Всеукраїнської ініціативи “За мирний протест!” в інформаційній агенції УНІАН презентували результати моніторингу протестів за 2011 та початок 2012 року (до 18 травня 2012 р.), що був здійснений Центром дослідження суспільства. Моніторинг проводиться, як один із напрямків Всеукраїнської ініціативи “За мирний протест!”.
У прес-конференції взяли участь:
– Володимир Чемерис, правозахисник, керівник Всеукраїнської ініціативи “За мирний протест!”;
– Володимир Іщенко, керівник проекту моніторингу Центру дослідження суспільства;
– Остап Кучма, експерт Центру дослідження суспільства;
– Роман Куйбіда, експерт Центру політико-правових реформ.
У ході моніторингу було виявлено такі головні тенденції:
- Кількість протестний дій в Україні є досить високою і майже не змінилася відносно попереднього року. Так у 2011 році було зафіксовано 2277 протестних подій, а в 2010 році 2305.
- У березні 2012 року стався справжній сплеск протестів. Зафіксовано 317 протестних подій, що є абсолютним місячним рекордом від початку моніторингу і перевищує кількість протестів навіть у листопаді 2010 р. під час Податкового Майдану. Протестна активність в квітні 2012 року дещо спала – до 267 протестних подій – але все ще лишається на досить високому рівні.
- Як і в 2011 році, на початку 2012 року більшість протестів відбувалася за участі менше 100 чоловік.
- У минулому 2011 році протестна активність була найбільшою у таких областях:
– Київській та м. Києві (417 протестів);
– Харківській (191);
– АР Крим та м.Севастополі (160);
– Донецькій (155);
– Львівській (146).
- На початку 2012 р. на друге місце за кількістю протестів після Києва вийшла Львівська область (91 протест) і відносно зменшилася протестна активність у Криму (67). Загалом якщо в 2011 році частка протестів у Східному регіоні суттєво перевищувала частку протестів у Західному регіоні (25% і 19% від усіх протестів в Україні відповідно), то на початку цього року протестна активність на Заході та на Сході майже зрівнялася (22% і 21%).
- За змістом протестів у минулому році:
– 60% усіх протесів піднімали соціально-економічні питання;
– 25% піднімали ідеологічні питання;
– 25% піднімали політичні питання;
– 17% питання захисту громадянських прав;
(деякі протести могли піднімати питання різних типів одночасно, тому сума більше 100%). - На початку 2012 року частка соціально-економічних протестів дещо зменшилася і зросла частка політичних (54% і 30% відповідно). Серед соціально-економічних проблем найчастіше у протестах на початку цього року продовжували фігурувати питання забудови міського простору, інтересів дрібного бізнесу, державних соціальних виплат. При цьому зросла кількість протестів, викликаних «оптимізацією» сфери охорони здоров’я та закриттям поліклінік.
- На початку 2012 року дещо зменшилася кількість протестів, які критикували центральні органи державної влади – Верховну Раду, Кабінет Міністрів, Президента – впавши до 29% з 37% у 2011 р.
- Переважна більшість (78%) протестів має мирний, конвенційний характер – мітинги, пікети, демонстрації, марші, наметові містечка тощо. Однак, на початку 2012 р. протести стали трохи більш радикальними: 17% протестів мали конфронтаційну (передбачали не лише звернення, але й прямий тиск на опонента), а 6% – насильницьку тактику (із завдаванням безпосередньої шкоди людям або майну). У той час як у 2011 р., конфронтаційними і насильницькими були 14% і 4% відповідно.
- Співвідношення репресій до протестів на початку 2012 року залишається дещо стабільним. У середньому фіксувалося 17 репресивних подій на 100 протестних, при тому, що в 2010 і в 2011 роках цей показник складав 19:100. Однак, протягом останніх тижнів у першій половині травня кількість репресій росла до 25 репресивних подій на 100 протестних.
- Рівень поступок у відповідь на протести так само був невисоким – у середньому 5 позитивних відповідей на 100 протестів (у 2010-2011 роках – 6:100).
За словами керівника проекту моніторингу протестів, репресій і поступок, кандидата соціологічних наук Володимира Іщенка на початку 2012 року не відбувалося таких масових консолідованих протестних кампаній як восени минулого та позаминулого років, але це зовсім не означає, що українські громадяни задоволені своїм соціально-економічним становищем. Навпаки, висока чисельність протестних подій може передвіщати нову хвилю загальнонаціональної мобілізації. Адже саме перед парламентськими виборами уряд буде найбільш схильний йти на поступки протестувальникам.
Моніторинг протестів, репресій і поступок проводиться Центром дослідження суспільства з кінця вересня 2009 року. Це унікальний проект з систематичного збору інформації про всі (незалежно від тематики та чисельності) протести, репресії та поступки у відповідь на протести, що відбуваються в реальному часі на всій території України на основі моніторингу більше 180 національних, обласних і активістських веб-медіа.
Детальніше: http://liva.com.ua/protestmonitor1.html