Координатори ВІ “Активна Громада” щотижня проводять інформаційні години у регіонах та спілкуються з громадянами на різні суспільно-важливі теми, таким чином підвищуючи рівень знань українців. З іншого боку, ми працюємо не лише з мешканцями міст, але й з журналістами, від яких залежить якість інформаційного середовища в регіонах. Тому, навчання самих журналістів не менш важливе, адже, ці люди подають інформацію в умовах конфлікту (гібридна війна Росії проти України), це також стосується регіональних політичних партій або персон, тому будь-яке викривлення інформації спотворює реальність, для того щоб громадяни отримували якісну інформацію, були проведені 4 етапи “Академії політичної/виборчої журналістики”.

Щоб дізнатися як проходять робочі будні випускників Академій, як вони використовують знання, які отримали під час тренінгів, ми поспілкувалися з ними та отримали зворотній зв’язок.

49898690_1998106676938065_8704928634793623552_o

Олександр Гавриленко, Телерадіокомпанія “TTV”, програма Бар’єр, (Кропивницький)

– Викладачі та спікери Академії сформували правильну точку зору, як викладати нейтрально, з позиції журналіста та захищати себе від дезінформації. Один із спікерів Академії навчив, що головне правило в якісній журналістиці є перевірка інформації постійно, хоча оперативність не завжди дозволяє цьому бути на практиці. Якщо говорити щодо практики моєї роботи, навчання суттєво не вплинуло на роботу, але допомогло вивчити новий досвід висвітлення подій. Ми працювали і раніше схожим чином, оскільки, я редактор друкованого ЗМІ, а також дотичний до випуску новин на телебаченні – головна проблема в тому, що не вистачає фахових людей, бо  я займаюся всім, – повідомив Олександр Гавриленко.

42996761_2231030130478273_1377250262112010240_o

Лідія Лешко, редактор ТОВ “Буковинська хвиля 100ФМ”, (Чернівці)

– Інформацію від кожного почутого спікера, я відбирала ретельно, те що мені потрібно – йдеться про висвітлення політичних подій, зараз при формуванні випусків новин, звертаю більше уваги в який спосіб подавати політичні новини, на скільки потрібно перевіряти, працювати з декількома інформаційними джерелами. В такий спосіб, я вдосконалила свої інформаційні навички. Із практичного досвіду, можу розповісти про один випадок, коли чернівецький регіональний сайт опублікував інформацію, про призначення нового губернатора, але на сайті Президента не було відповідного наказу. Коли я це перевірила – я вирішила звернутися в редакцію, після чого вони видалили статтю і опублікували вже після опублікованого на сайті Президента наказу, – розповіла Лідія.

46511416_2158219540895726_1714496836565204992_o

Іван Лила, “UA: Українське Радіо РОСЬ”, Філія ПАТ “НСТУ”, “Регіональна Дирекція (UA: Черкаси”), (Черкаси)

(на фото ліворуч)

– Для мене змінилося розуміння журналістики, я побачив багато чого нового. Працюючи з політиками, які можуть говорити неправду, подавати викривлену інформацію, необхідно знати більше ніж звичайний журналіст. Відповідно не кидатися за матеріалами, які можуть бути замовними, перевіряти інформацію – запитувати у (політиків) – для того, щоб балансувати матеріали. Звернув увагу, що потрібно проводити факт-чекінг, перевіряти джерела, не завжди вірити офіційним джерелам (аналіз інформації). Особливо, якщо є певні звинувачення, обов’язково перевіряти інформацію, – зазначив Іван Лила.

70102108_2411594308947830_7438036900222337024_o

Вікторія Пожар-Стасько, Філія ПАТ “Національна суспільна телерадіокомпанія України” “Регіональна Дирекція (UA: Черкаси”), (Черкаси)

– Академія стала корисною в повсякденній роботі, бо я займаюся програмою суспільно-політичного напрямку (програма – “Виборчий округ”), куди запрошуємо експертів, політологів, політиків. Під час програми “Виборчий округ” – використовую знання котрі набула. Це допомагає у спілкування на політичні теми. Корисно у відрізненні фейкової інформації, замовної та нейтральної, – поділилася своїми враженнями Вікторія.

6795f3e1-2d80-4381-bc2d-d19ce8d1722b

Анна Тонг , Філія ПАТ “НСТУ” Херсонська регіональна дирекція “Скіфія”, (Херсон)

– Загалом навчання було цікаво, корисне, бо я на роботі займаюся висвітленням політичної ситуації. Ми говорили про критичне мислення, адже, щоб не поширювати фейки потрібно критично мислити, щоб розпізнавати фейки та манупіляцій необхідно постійно удосконалювати власні навички як журналіста. Якщо, в тексті багато оціночних тверджень, треба дивитися уважніше матеріал, якщо думки, оцінки – подаються як факти, якщо багато стереотипів та навішуються ярлики, або занадто емоційні заголовки – необхідно уважно дивитися. Прикладом маніпуляцій є – в роботі використовуємо агрегатори новин, де багато пишуть новин, інформації дуже багато, робота кипить і виявити неправдиву інформацію дуже складно, в цьому і допомагає критичне мислення. Я пам’ятаю, що після тренінгу трапилася така ситуація – був заголовок сайту, в моєму регіоні, що дівчина потрапила в аварію і знаходиться в критичній ситуації, але після того як ми зателефонували до лікарні, виявилося що насправді була дівчина в лікарні, але вона швидко виписалася, в неї були незначні травми. Треба завжди перевіряти інформацію та спростовувати, якщо це дійсно неправда, – Анна Тонг.

46516394_784852918536548_4612390839740530688_o

Олександр Таран, “Регіональна Дирекція (UA: Чернігів”), (Чернігів)

Я працюю кореспондентом та ведучим програми “Тема дня” на UA:Чернігів. Пройшовши курс навчання “Академія політичної журналістики” , я розширив базу своїх знань стосовно дезінформації та маніпуляцій, з якими часто стикаюся у своїй роботі. Неодноразово я потрапляв у ситуації, коли громадяни порушували закон і перешкоджали журналістській діяльності, і завдяки тому, що я відвідав курси журналістики, які організував “Інститут Республіка”, я тепер чітко знаю свої права, володію знаннями стосовно прав журналістів. Окрема подяка Тетяні Косянчук, яка надала дієві поради, як діяти в схожих ситуаціях. До того ж, у своїй журналістській діяльності я використовую кейси Марини Сингаївської, яка розповідала про журналістські стандарти, етику та безпеку в політичному просторі, адже, я створюю суспільно-політичний контент. Після закінчення курсів “Академії політичної журналістики” я влаштувався працювати на суспільне телебачення (тому Академія стала поштовхом для мене працювати у ЗМІ). Вважаю, що прийшов сюди з “свіжими” ідеями. Я по іншому почав писати матеріали, знімати сюжети, робити програми. На курсах я вчився і вчили мене, це була продуктивна взаємодія, яка несе за собою високі результати. Змінився і підхід до роботи команди. Під час виконання завдань на курсах, ми працювали командою. Я вкотре зрозумів наскільки важливою є підтримка один одного, слушні поради та спільна робота, – розповів Олександр Таран.

Дякуємо учасникам, які погодилися надати зворотній зв’язок щодо знань та навичок, які отримали під час “Академій виборчої/політичної журналістики”. Сподіваємося, що Ви будете не лише використовувати набуті знання, але й продовжите спілкуватися та обмінюватися досвідом між собою.

Детальніше, щодо проведених “Академій політичної/виборчої журналістики” Ви можете ознайомитися за посиланнями:

  1. Детальніше про IV “Академія політичної журналістики” за посиланням;
  2. Детальніше про III “Академія політичної журналістики” за посиланням;
  3. Детальніше про II “Академія виборчої журналістики” за посиланням;
  4. Детальніше про I “Академія виборчої журналістики” за посиланням.

Нагадуємо, що 4 етапи “Академії виборчої/політичної журналістики” пройшли у межах проекту “Якісна інформація – якісний вибір”. Проект направлений на підвищення політичної культури серед населення України та підвищення якості інформаційного простору в період парламентських виборів.

Примітка. Проект “Якісна інформація – якісний вибір” реалізовується Інститутом “Республіка” в партнерстві з Громадським радіо за підтримки “Медійної програми в Україні”, що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews.