Міжнародний день прав людини (Human Rights Day), що відзначається 10 грудня, цьогоріч українці проведуть без активних дій та зібрань, особливо в 10 областях України. Після введення воєнного стану ситуація з правами та свободами громадян може змінитися. Як діяти і що нас може чекати розповів український правозахисник, громадський діяч та голова Інституту «Республіка» Володимир Чемерис.

Володимир Чемерис ІР (4)

Обмеження громадянських і соціальних прав в умовах воєнного стану

Оголошення воєнного стану у 10 областях України до 26 грудня 2018 стало своєрідним «подарунком» від президента до 70-річчя Загальної декларації прав людини ООН.

За Конституцією України президент у випадку воєнного стану може обмежити низку громадянських та соціальних свобод українців. У свою чергу Петро Порошенко пообіцяв не обмежувати прав громадян. Проте ст. 19 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» передбачає безумовну заборону будь-яких виборів, будь-яких мітингів і страйків, незалежно від бажання чи обіцянок президента.

І ці заборони вже почалися. Центральна виборча комісія скасувала місцеві вибори, заплановані на грудень у низці районів, де запроваджено воєнний стан. За опитуваннями, партія президента ці вибори б програла. В Одесі, посилаючись на воєнний стан, поліція із застосуванням сили просто не дала провести мітинг проти забудови одного з районів міста. Неможливо провести акції протесту шахтарів «Селідоввугілля» та «Лисичанськвугілля» (Луганська область) проти невиплат зарплат. Встановлення блок-постів у регіонах, де запроваджено воєнний стан, обмежує свободу пересування. Так, 3 грудня на в’їздах до Вінниці встановлено 5 постів Нацгвардії.

У відповідь на заяви опозиції про те, що головна мета воєнного стану – скасування виборів, президент вніс до Верховної Ради законопроект, який дозволяє проведення місцевих виборів 23 грудня. Швидше за все Рада ухвалить цей проект. Але вибори, проведені в умовах відсутності свободи зібрань та обмеження свободи пересування, не можуть бути демократичними.

Проте громадянські права в Україні обмежені не лише у зв’язку з воєнним станом. Масові напади на журналістів, блокування телеканалів, які дозволяють собі подавати різні точки зору, звернення Парламенту до Ради нацбезпеки про закриття двох таких каналів, постійні напади ультраправих і відвертих нацистів на мирні зібрання, соціальних активістів, ромські табори. До цього ж закон про «декомунізацію», який забороняє українцям мати свої погляди, цензура у ЗМІ, заборона адміністративного суду страйку на криворізькому «Арселорміталі», свідчать, що і без воєнного стану в Україні відсутні свобода слова, свобода зібрань, страйків, свобода вираження поглядів і асоціацій.

Як відзначила Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні, в умовах обмеження цих прав вільні вибори неможливі. Не лише місцеві, а й загальнонаціональні.

* Детальніше про права людини, їх законодавчі основи та куди звертатися у разі порушення ваших прав – читайте в матеріалі – Права людини: чи знаємо ми про них достатньо?

Підстави для запровадження воєнного стану в Україні

У 2014-16 рр. відбувалися військові дії, набагато гостріші, ніж захоплення суден біля Керченської протоки (окупація Кримського півострова, бої, де загинули сотні українців – Іловайськ, Дебальцево, Донецьк). Проте воєнний стан запроваджено тільки зараз – за 4 місяці до президентських виборів. Цей факт, а також те, що указ президента не містить жодних заходів щодо припинення протистояння в Азовському та Чорному морях (та й взагалі війни на Донбасі), дає підстави вважати, що метою запровадження воєнного стану є суто передвиборчі міркування. Тобто, перенесення президентських виборів на пізніший термін (Порошенко має дуже низький рейтинг, який не дає йому змоги навіть вийти до другого туру) та концентрація правого електорату навколо кандидатури Порошенка (через підняття хвиль ура-патріотичної істерії). Загалом усі президентські ініціативи протягом останнього часу (зміни до Конституції щодо прагнення до ЄС і НАТО, церковні ініціативи тощо) спрямовані виключно на те, аби мобілізувати правий електорат гаслами «Армія. Віра. Мова».

Сам по собі інцидент з нашими кораблями біля протоки, які, безумовно, не порушували міжнародних угод про мореплавство і виконували накази командування, викликає низку запитань як в Україні, так і у міжнародному співтоваристві. Адже верховний головнокомандувач не міг не прораховувати ймовірність збройної сутички і того, що може статися з нашими моряками.

Зрештою, відтермінувати президентські вибори поки що не вдалося. І не стільки через позицію парламентської «системної опозиції», а через позицію «західних партнерів», зокрема пані Меркель. Які очікують зміни влади в Україні, аби розблокувати і продовжити домовленості щодо ситуації на Донбасі, зокрема Мінський процес. Отже, президент Порошенко змушений був погодитися запровадити воєнний стан лише на 30 днів, а не на 60, як збирався спочатку. Такий «короткий» термін воєнного стану не дає підстав для перенесення президентських виборів. Але не знімає питання про демократичність виборів президента 31 березня 2019.

Існує можливість продовження військового стану й після 26 грудня. Зокрема, через військову ескалацію – новий похід кораблів через протоку чи якісь наземні операції. «Системна опозиція» (опозиція не до системи, а особисто до Порошенка, зокрема партії БЮТ та Ляшка) продовження воєнного стану підтримають, як підтримали його запровадження цього разу. Ризики для правлячої еліти у випадку програшу Порошенка на виборах 31 березня 2019 занадто високі, аби не піти на будь-які дії, щоб зберегти свою владу.

Економічні наслідки воєнного стану

Ми ще з радянських часів пам’ятаємо, що коли високопосадовці запевняють – все буде гаразд у галузі товарно-грошових відносин, – то це значить – будуть проблеми. Тому заява голови Нацбанку про те, що воєнний стан не вплине на курс гривні стала фактичним сигналом для того, аби українці почали масово скупати валюту, дещо «опустивши» національні грошові знаки. А самі заходи воєнного стану сприйнялися як підстава для обмеження поставок товарів. Це стало причиною для масової скупки громадянами різноманітних товарів. Те, що саме такими будуть наслідки запровадження воєнного стану, теж мусив прораховувати верховний головнокомандувач.

Утім, НБУ зробила доларові інтервенції на валютний ринок і навряд чи слід очікувати обвал гривні чи перебої з товарами широкого вжитку. А от більш довгострокові економічні наслідки: відтік інвестицій (це завжди відбувається в умовах надзвичайного стану), відтік українців за кордон (очікування широкомасштабної війни та мобілізації, тим паче, що вже розпочалися збори резервістів) – цілком очікуваний наслідок запровадження воєнного стану.

Як захистити свої права в умовах воєнного стану

Воєнний стан за визначенням – обмеження прав громадян. І попри обіцянки президента ці обмеження можуть бути застосовані у будь-який момент, бо це передбачає Закон. Мітинги і страйки вже заборонені. Безумовно, і поліція, як це було в Одесі, просто не дає можливості зібранням розпочатися.

Згідно ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» військове командування чи військові адміністрації (у разі їх запровадження, такі поки що запроваджені лише у районах Донецької та Луганської областей) можуть встановлювати комендантську годину, конфісковувати майно і запроваджувати трудову повинність.

Оскаржити такі обмеження в судах буде практично неможливо. Вони встановлені законом, який увів в дію указ президента про воєнний стан. Тобто, такі обмеження будуть законними за українським законодавством.

Єдиний можливий варіант оскарження підстав запровадження воєнного стану та обмежень громадянських свобод – позов до Європейського Суду з прав людини. І такий позов вже подано одеситами (зі «Спілки анархістів України»). Проте очікувати якогось результату цього позову найближчими роками не доводиться.

Володимир Чемерис

***

У матеріалі викладена особиста думка автора, яка не відображає позицію організації чи її парнерів.