Про реалії мирних зібрань в Україні дискутували в Києві

 Баланс свободи та прав, виклики та переваги, гарантії та обмеження, можливості та небезпеки урегулювання свободи мирних зібрань в Україні обговорювали на круглому столі в Києві.

Сьогодні, 25 травня, провідні експерти, правозахисники, народні депутати, аналітики, активісти та журналісти зустрілися, аби обговорити динаміку мирних зібрань. Більше 50 учасників круглого столу дискутували на тему необхідності законодавчого урегулювання свободи мирних зібрань.

У ході круглого столу експерти мали знайти відповіді на низку «гарячих» запитання. Чи потрібен спеціальний закон в Україні щодо мирних зібрань? Чи стане він після прийняття гарантією бепеки для учасників? Які наразі існують інструменти та на що очікувати громадянам України після прийняття відповідного закону? Хто нестиме відповідальність та покарання за обмеження проведення таких заходів?

Вступним словом дискусію розпочав Григорій Немиря, народний депутат, Голова Комітету ВРУ з питань прав людини, нацменшин та міжнаціональних відносин. Він подякував організаторам за підняття такої актуальної на сьогодні теми та зазначив, що питання урегулювання мирних зібрань залишається відкритим.

«Намагання законодавчо врегулювати свободу мирних зібрань – це обмеження низки прав громадян, зокрема й на свободу слова та вільне вираження поглядів і переконань», – зауважив правозахисник, Голова Інституту «Республіка» Володимир Чемерис.

 Під час свого виступу він окреслив головні тенденції, які нині побутують у цій царині. Зокрема, позитивним є те, що в 2016 році різко скоротилася практика судових заборон мирних зібрань у порівнянні з 2015-м та періодом до Майдану. Проте, виникла низка негативних явищ – різке збільшення немирних заходів, зростання агресії з боку ультраправих формувань по відношенню до активістів та збільшення нападів на мирні зібрання й ЗМІ. Також проблемою залишається відсутність системного вирішення зазначених вище питань, а спеціальний закон, на думку правозахисника, не поліпшить ситуацію, а навпаки призведе до ще більшого обмеження прав та відповідного супротиву.

У свою чергу, Роман Куйбіда, заступник голови правління Центру політико-правових реформ (ЦППР), зауважив, що спецзакон або ж низка прийнятих законів щодо мирних зібрань допоможе захистити самих учасників таких заходів. Тим паче, що Європа чекає від України відповідного рішення. Він також додав, що законодавчі документи мають чітко окреслити обов’язки органів місцевої влади та контролюючих органів, які мають нести відповідальність за забезпечення порядку під час зібрань.

Опісля, до дискусії про необхідність та небезпеку законодавчого обмеження свободи мирних зібрань, про тенденції в регіонах та європейську практику, про баланс національної безпеки та прав людини, про відповідальність та безкарність контролюючих органів долучилися: Ігор Луценко – народний депутат України, Денис Бездітко – суддя-спікер Харківського окружного адмінсуду, Іван Ліщина – Урядовий уповноважений у справах Європейського суду з прав людини, Михайло Каменєв – виконавчий директор ГО «Правозахисна ініціатива»,  Ксенія Семьоркіна – координатор моніторингу імплементації Національної стратегії у сфері прав людини УГСПЛ.

Проблему існування дискримінаційних положень щодо мирних зібрань у регіонах підняв Максим Лациба – керівник програм Українського незалежного центру політичних досліджень. За даними дослідження, із 450 міст обласного та районного значення, у 22-х існують спеціальні рішення, якими органи місцевої влади намагаються обмежити організацію та проведення акції, протестів тощо.

Думку громадськості з приводу цього питання висловив координатор ВІ «Активна Громада» в м. Кропивницький – Анатолій Стоян. Він, зокрема, назвав 4 основні очікування, які громадяни хочуть отримати під час проведення мирного зібрання: 1 – щоб людей почула влада, 2 – щоб зібрання було безпечним, 3 – щоб мирний захід не заборонив суд, 4 – щоб проблема громадян викликала резонанс у ЗМІ.

Про необхідність залучення громадян до дискусії про мирні зібрання висловив й Андрій Єременко – засновник дослідницької кампанії «Active Group». Під час свого виступу він наголосив на важливості отримання відгуків від самих учасників таких заходів. Адже врегулювання питання щодо мирних зібрань без урахування їх думки – неможливе.

Наприкінці круглого столу дискусія пожвавилася, експерти та активісти, що взяли участь продовжили спілкування в неформальній атмосфері за філіжанкою кави.

Примітка. Організатори круглого столу – Офіс зі сприяння демократії та Інститут «Республіка» у партнерстві з Комітетом ВРУ з питань прав людини, національних меншин та міжнаціональних відносин.