English
Роль історичної правди в політичному дискурсі: національний дебатний турнір у Києві
9 грудня 2019 року у Києві у (приміщенні Укрінформу) відбувся національний дебатний турнір “Роль історичної правди в політичному дискурсі”. Це завершальний національний етап із серії 4 турнірів, що трансформувалися у фінал. Регіональні дебати відбулися в Ужгороді, Кропивницькому, Запоріжжі та Харкові.
Участь у дебатах взяло 4 команди, кожна з яких складалася з трьох учасників. Команди формувалися зі переможців регіональних дебатів (Ужгород, Харків, Запоріжжя, Кропивницький). До фіналу та напівфіналу національних дебатів було залучено 12 учасників, що дебатували, 8 суддів та 2 таймкіперів та більше 50 осіб, що підтримували команди. Загалом участь в регіональних дебатах та у фіналі дебатів прийняло більше 300 осіб.
4 команди зіграли між собою у напівфіналі, а після відбулися змагання за фінал дебатів. У фіналі взяли участь представники Запоріжжя та Харкова.
Дебати відбулися за форматом Карла Поппера. Відповідно до цього формату команди-учасниці готувалися захищати або заперечувати кожну з двох завчасно визначених тем. Однак, про свою роль (сторони заперечення або сторони ствердження), як і тему змагань, учасники дізналися під час початку дебатів шляхом жеребкування.
Офіційне відкриття дебатів почалося з вітальних виступів виконавчої директорки Інституту “Республіка” Олександри Гліжинської та представниці Національного Демократичного Інституту – Тамта Отіашвілі. Олександра Гліжинська звернула увагу учасників, що молодь виступає криголамом якісних змін у суспільстві, від того чим цікавляться, як осмислюють інформацію – залежить розвиток України.
Коли привітальні виступи завершилися, учасники взяли участь у жеребкуванні, де були визначені теми для дебатів. Це теми:
– Чи вела Росія гібридну війну проти України в ХХ столітті? (фінал дебатів)
– Чорнобиль: злочин чи трагедія? (напівфінал дебатів)
Далі наводимо змістовні уривки з виступів дебатуючих груп під час фіналу національного дебатного турніру:
ТЕМА: Чи вела Росія гібридну війну проти України у ХХ столітті?
Аргументи ЗА:
– Інформаційна війна проводилася на території тогочасної України за допомогою лозунгів “землю – селянам, заводи – робітникам”, що свідчить про ворожу інформаційну кампанію проти державності;
– Простежуються паралелі із сучасною війною проти України, досвід ведення гібридної війни частково зберігся (змінилися технології);
– Війна й справді була оголошена більшовиками двічі, але після того, як у союзники Скоропадському прийшли німці та австро-угорці, більшовики вивели власні війська та призупинили бойові дії. Вже після програшу Німеччини у І Світовій війні – бойові дії відновилися. Це свідчить про повноцінний процес ведення гібридної агресії увесь час між перемир’ями;
– До цього часу існують суперечки щодо коректного визначення поняття (гібридність війни), але всі дослідники сходяться на одному – показником є створення внутрішніх чвар в країні (жертва агресії).
Представники команди м. Запоріжжя
Аргументи ПРОТИ:
– Більшовицьку владу в Україні підтримували більше 10 відсотків, більша підтримка відносилася до есерів, що свідчить про суперечливість визначення “гібридна війна велася на території країни”;
– Нерегулярні військові не відстежувалися під час бойових дій в Україні, бо воювали класичні військові утворення;
– Гібридна війна не несе в собі головну ціль – захопити території ворога, метою є впливати на розвиток території (хоча не виключає в собі як такого захоплення);
– Під час підписання Брест-Литовського мирного договору були присутні представники УНР, а не представники від більшовиків, що свідчить про представлення на міжнародній арені;
– Наявність інформаційної агресії не свідчить про наявність гібридної війни, гасла “землю – селянам, заводи – робітникам” свідчать скоріше про популістичні заклики на той час.
Представники команди м. Харків
Серед запрошених суддів були присутні:
– Євген Магда – кандидат політичних наук, автор книг про гібридну війну, директор Інституту світової політики;
– Генадь Побережний, професор Українського вільного університету (Мюнхен, Німеччина), дослідник Інституту українознавства Гарвардського університету (США);
– Ганна Олійник – в.о. директора Центру досліджень визвольного руху;
– Марина Сингаївська – заступниця генерального директора “Укрінформу”;
– Інна Совсун – народний депутат України, політична партія “Голос”;
– Ірина Хоменко – доктор філософських наук, завідувачка кафедри логіки Київського національного університету імені Тараса Шевченка;
– Олександра Гліжинська, виконавча директорка Інституту “Республіка”;
– Вікторія Подгорна – народний депутат України, політична партія “Слуга Народу”.
На фото зліва направо: перша – Ірина Хоменко, друга – Інна Совсун, третя – Марина Сингаївська, четверта – Вікторія Подгорна, п’ятий – Євген Магда
Повна версія дебатів.
Всі учасники продемонстрували достойний рівень риторики, використання аргументів, але перемогла команда із Харкова, що представляла сторону заперечення. Переможці отримали сертифікати на техніку, а також грамоти про участь.
Дякуємо усім хто так чи інакше долучилися до організації та проведення національного дебатного турніру. Команда Інституту “Республіка” радіє, що українська молодь є сильною у висловлюваннях не тільки власних позицій. Усі команди показали себе сильними, активними та серйозно підготувалися до фіналу.
Представники команди м. Харків
Дебати націлені на підвищення свідомості та політичної просвіти молоді, протидію дезінформації в питаннях, що стосуються історичної пам’яті. Вони допомагають створити простір для дискусій молоді про історичні події, сприяють розвитку потенціалу та творчих здібностей учасників.
Примітка. Дебатні турніри на тему “Історична правда та її роль у політичному дискурсі” організовуються Інститутом “Республіка” та Центром Досліджень Визвольного Руху за підтримки Національного Демократичного Інституту.
